Ухвала суду № 55400120, 01.02.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 лютого 2016 року Справа № 925/2018/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е., Корнілової Ж.О., Чернова Є.В.,розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора м.Києвана постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015у справі№925/2018/14 за позовомпрокурора Городищенського району Черкаської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України у Черкаській областідоКП "Комунальник" Городищенської міської радипровідшкодування 712164,87 грн. шкоди встановив:

Подана повторно касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно зі ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, відстрочка (розстрочка) сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від його сплати є правом, а не обов'язком господарського суду.

Клопотання прокуратури про звільнення від сплати судового збору обґрунтовано посиланням на те, що після позбавлення органів прокуратури пільг на сплату судового збору з 01.09.2015р. відповідні зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" щодо фінансування видатків прокуратури на зазначені цілі не внесені.

Однак, колегія зазначає, що положення ст.8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на звільнення від сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, а саме вкрай скрутного фінансового становища заявника, його банкрутства, реальної загрози банкрутства тощо, чого з поданої касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не вбачається.

При цьому, пунктом 2 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.42 ГПК України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Законом України від 22.05.2015 №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності з 01.09.2015р., прокуратура та органи державної влади виключено з передбаченого ст.5 Закону України "Про судовий збір" вичерпного переліку суб'єктів, звільнених від сплати судового збору, а тому повинні сплачувати його на загальних засадах.

Як роз'яснено в абзаці 3 п.3.1 постанов Пленуму від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Таким чином, як прокуратура та інші органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг державним органам та бюджетним установам перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення від сплати судового збору (в даному випадку заявник по суті просить звільнити його від сплати значної для держбюджету суми - 92080,80грн.) призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Колегія суддів враховує, що наведеної правової позиції також дотримується Верховний Суд України при застосуванні ст.8 Закону України "Про судовий збір" (ухвали ВСУ від 13.11.2015 у справі №910/3551/15-г та від 17.11.2015 у справі №923/1899/14).

З огляду на вищевикладене, касаційна інстанція не вбачає достатніх правових підстав для задоволення клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору.

Крім того, враховуючи лист прокуратури м.Києва від 29.01.2016 №05/2/3-18242-14, до матеріалів даної справи долучено платіжне доручення №1604 від 25.12.2015, яким підтверджується сплата судового збору в сумі 12018,40 грн. за подання касаційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст.111 та п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України до касаційної скарги повинні додаватися докази сплати судового збору. Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно приписів пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 01.09.2015р.) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, за змістом пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору у випадку подання апеляційних чи касаційних скарг у справах, судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.2015р., розраховується виходячи з суми судового збору, підлягаючого до сплати при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом (п.5 Інформаційного листа ВГСУ від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання позову, тобто станом на 07.11.2014р.) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

З наявних матеріалів справи вбачається, що розмір позовних вимог майнового характеру складає 712164,87 грн., тому 2% ціни позову становить 14243,28 грн., що перевищує 1,5 тогочасного розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн.). Таким чином, сума судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, становила 14243,28 грн.

Враховуючи приписи пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 01.09.2015р.), підлягаюча до сплати сума судового збору за подання касаційної скарги у даній справі має становити не менше 17091,94 грн. (14243,28х1,2).

Однак, як вбачається з доданого платіжного доручення №1604 від 25.12.2015, при поданні касаційної скарги заявником судовий збір сплачено не в повному обсязі, а саме в розмірі 12018,40 грн.

Отже, скаржником не дотримано норм процесуального закону щодо сплати судового збору в установленому розмірі, що згідно з п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України є підставою для повернення касаційної скарги.

Враховуючи наведене та керуючись ст.86, п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Клопотання про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.

Касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 у справі №925/2018/14 повернути скаржнику, а згадану справу - до господарського суду Черкаської області.

Судді:В.Овечкін Ж.Корнілова Є.Чернов