Постанова № 55398730, 25.01.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 січня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1538/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тихонова І.В.,

за участю секретаря Ларіна П.Є.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, ліквідаційної комісії Кремінського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, ліквідаційної комісії Кремінського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, в якому просив суд: визнати незаконним та частково скасувати наказ ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 17.03.2015 року № 707, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом попередження про неповну посадову відповідальність. Визнати незаконним та скасувати наказ ліквідаційної комісії Кремінського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області № 62 від 26.04.2015 року про покарання старшого оперуповноваженого СКР Кремінського РВ ГУМВС України у Луганській області майора міліції ОСОБА_2

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що проходив службу у званні майору міліції на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського районного відділу ГУ МВС України у Луганській області. В органах внутрішніх справ з 2003 року.

Вищевказані накази № 707 від 17.03.2015 року; № 62 від 26.04.2015 року та дії органів внутрішніх справ вважає протиправними, оскільки його ніхто не ознайомлював із оскаржуваними наказами, як того вимагає чинне законодавство, що підтверджується самим наказом, а саме на ньому немає жодної розписки позивача про його ознайомлення. Крім того на момент видачі наказу № 707 від 17.03.2015 року і до 29.03.2015 року, він перебував у відрядженні для виконання завдань із забезпечення охорони громадського порядку на блокпостах у смт. Станиця Луганська, що підтверджується наказом від 05.03.2015 року. Після повернення із відрядження йому ніхто не повідомив про існування наказу № 707 від 17.03.2015 року та наказу № 62 від 26.04.2015 року.

Позивач вважає, що саме службове розслідування та постановлення оскаржуваних наказів відбулось без зясування всіх обставин, що стали причиною постановлення даних наказів, крім того вважає, що накази постановлені з порушенням норм чинного законодавства України, а саме: Положення про проходження рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 з наступними змінами, Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» від 22.02.2006 №3460-ІV.

Позивач у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином, на адресу суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутності на підставі доказів, які є в матеріалах справи.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином, на адресу суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутності на підставі документів наявних в матеріалаї справи. На адресу суду надав заперечення проти позову (а.с.38-41).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді старшого оперуповноваженого СКР Кремінського РВ ГУМВС України у Луганській області. В органах внутрішніх справ з 2003 року.

Наказом ГУМВС України № 582 від 03.03.2015 року було призначено проведення службового розслідування за фактом виявлення недоліків під час перевірки блокпостів ГУМВС України у Луганській області порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Луганській області відповідно до вимог п.п. 2.1 та 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230 (а.с.42).

17.03.2015 року відповідно до висновку службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни з боку старшого оперуповноваженого СКР Кремінського РВ ГУМВС України у Луганській області майора міліції ОСОБА_1, за неналежне виконання функціональних обовязків, що виразилися в порушенні порядку перевірки осіб та транспортних засобів на блокпості «Стара Краснянка» оперуповноваженого СКР Кремінського РВ ГУМВС майора міліції ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності.

26.03.2015 року відповідно до висновку службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни з боку старшого оперуповноваженого СКР Кремінського РВ ГУМВС України у Луганській області майора міліції ОСОБА_1, за неналежне виконання функціональних обовязків, порушення ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, вимог наказу МВС України від 22.02.2012 № 155, яким затверджені Правила поведінки та професійної етики осіб рядового та нчальницького складу органів внутрішніх справ України», Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року № 382, що виразилось у відсутності на контрольно пропускному пункті «Стара Краснянка» під час несення служби без поважних причин, керуючись ст.ст.2,5,7,12,14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ майор міліції ОСОБА_1, старший оперуповноважений СКР Кремінського РВ ГУМВС України у Луганській області заслуговує притягнення до дисциплінарної відповідальності, однак враховуючи, що наказом ГУМВС України у Луганській області від 17.03.2015 №707, останнього попереджено про неповну посадову відповідність, обмежитись цим (а.с.54-56).

16.04.2015 року відповідно до висновку службового розслідування за фактом порушення ПДР майора міліції ОСОБА_1, за порушення вимог наказів МВС України від 16.03.2007 № 81 та від 15.05.2007 №157, що виразилось в порушенні Правил дорожнього руху, старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського РВ ГУМВС майора міліції ОСОБА_1 притягнути до дисціплінароної відповідальності (а.с.60). Однак враховуючи, що наказом ГУМВС України у Луганській області від 17.03.2015 №707, останнього попереджено про неповну посадову відповідність, обмежитись цим (а.с.59).

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності наказу № 707 від 17.03.2015 року про покарання окремих працівників ГУМВС України у Луганській області та наказу № 62 від 26.04.2015 року про покарання старшого оперуповноваженого СКР Кремінського РВ ГУМВС України у Луганській області майора міліції ОСОБА_1, що регулюється нормами Закону України «Про міліцію», Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 та іншими нормативними актами.

При розгляді справи по суті, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 18 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію» (далі - Закон № 565-XII) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 10 Положення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV (далі - Дисциплінарний статут) на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Статуту.

Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Як зазначалося вище, за приписами частини 1 статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Наказом МВС України від 12 березня 2013 року № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 року №541/23073, затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція).

Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно підпункту 2.2.1 пункту 2.2 Інструкції службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі: невиконання або неналежного виконання особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю.

Згідно пунктів 5.2-5.4 Інструкції початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Як зазначалося вище, згідно положень статті 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Судом встановлено, що Наказом ГУМВС України № 582 від 03.03.2015 року було призначено проведення службового розслідування за фактом виявлення недоліків під час перевірки блокпостів ГУМВС України у Луганській області порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Луганській області відповідно до вимог п.п. 2.1 та 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230 (а.с.42).

Підставою покарання старшого оперуповноваженого СКР Кремінського РВ ГУМВС України у Луганській області майора міліції ОСОБА_1 слугували матеріали службових розслідувань, а саме від 17.03.2015 року за фактом грубого порушення службової дисципліни, що виразилися в порушенні порядку перевірки осіб та транспортних засобів на блокпості «Стара Краснянка» оперуповноваженого СКР Кремінського РВ ГУМВС України у Луганській області майора міліції ОСОБА_1 та від 16.04.2015 року за фактом порушення ПДР майора міліції ОСОБА_1, за порушення вимог наказів МВС України від 16.03.2007 № 81 та від 15.05.2007 №157, що виразилось в порушенні Правил дорожнього руху, старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського РВ ГУМВС майора міліції ОСОБА_1

Під час судового засідання встановлено, що підстав, а саме наказу відповідача від 16.04.2015 року щодо призначення проведення службового розслідування за фактом виявлення та порушення вимог наказів МВС України від 16.03.2007 № 81 та від 15.05.2007 №157, що виразилось в порушенні Правил дорожнього руху, старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського РВ ГУМВС майора міліції ОСОБА_1 не має.

На підставі чого суд вважає, що відповідачем було порушено п 2.6. Інструкції, якою передбачено, що саме підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Крім того, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на момент видачі наказу № 707 від 17.03.2015 року, перебував у відрядженні для виконання завдань із забезпечення охорони громадського порядку на блокпостах у смт. Станиця Луганська, що підтверджується наказом № 611 від 05.03.2015 року, з 05.03.2015 по 29.03.2015 (а.с.14). Тобто позивач не був обізнаний у спосіб, визначений Порядком, про те, що відносно нього проводиться службове розслідування і від нього не відбирались з цього приводу письмові пояснення. Позивач не був ознайомлений лише з висновками службових ролзслідувань що є порушенням п.п.6.3.1, 6.3.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем було порушено вимоги Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, не надано доказів про неправомірність прийняття оскаржуваних наказів про покарання старшого оперуповноваженого СКР Кремінського РВ ГУМВС України у Луганській області майора міліції ОСОБА_1, а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання незаконним та частково скасувати наказ ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області № 707 від 17.03.2015 року, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом попередження про неповну посадову відповідальність. Визнати незаконним та скасувати наказ ліквідаційної комісії Кремінського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області № 62 від 26.04.2015 року про покарання старшого оперуповноваженого СКР Кремінського РВ ГУМВС України у Луганській області майора міліції ОСОБА_1

Відповідно до ст. 94 КАСУ судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 254,256 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, ліквідаційної комісії Кремінського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області № 707 від 17.03.2015 року, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом попередження про неповну посадову відповідальність. Визнати незаконним та скасувати наказ ліквідаційної комісії Кремінського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області № 62 від 26.04.2015 року про покарання старшого оперуповноваженого СКР Кремінського РВ ГУМВС України у Луганській області майора міліції ОСОБА_1.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 29 січня 2016 року.

Суддя ОСОБА_3