Постанова № 5539839, 09.04.2009, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2”а”- 407/2009

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2009 р. Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі : головуючого – судді Стоілової Т.В.

при секретарі Коваленко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Красноармійська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської Ради про визнання неправомірною відмови про виплату разової грошової допомоги в розмірах встановлених законом та про стягнення заборгованості недоотриманої одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік,-

В С Т А Н О В И В : 25.02.2009р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області про визнання неправомірною відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у розмірах встановлених законом, про стягнення заборгованості з недоотриманої одноразової щорічної грошової допомоги за 2008р. В обґрунтування позову вказав, що він є учасником бойових дій в Афганістані та має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Згідно ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має пільги на щорічне утримання до 5 травня в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ЗУ „Про державний бюджет” в 2008р. відповідач виплатив йому до 05.05.2008р. – 310грн., в той час коли мінімальна пенсія за віком з 01.04.2008 року складала – 481,00грн., а тому відповідач повинен був виплатити йому грошову допомогу в 2008 році в сумі 481,00грн. х 5 = 2405,00грн. Різниця складає 2405грн. - 310грн. = 2095,00грн.

Тому позивач просить суд визнати незаконною відмову Управління праці та соціального захисту населення м.Красноармійська в виплаті йому щорічної грошової допомоги до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком і стягнути з відповідача на його користь заборгованість по недоотриманій грошовій допомозі до 5 травня за 2008рік в розмірі 2095,00гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача до суду не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи в їх відсутність в порядку письмового провадження, в якій позов не визнав, з тих обставин, що розміри щорічної разової грошової допомоги відповідної категорії громадян, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлюється Законом про державний бюджет на відповідний рік, а саме учасникам бойових дій була встановлена сума грошової допомоги на 2008 рік - 310,00 грн. згідно ч.20 розд.2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік. Вказана сума була отримана ОСОБА_1 у повному обсязі, тому в задоволенні позовних вимог представник відповідача просила відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

Позивач ОСОБА_1, згідно з посвідченням серії АА № 104985, є ветераном війни і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій(а.с.7)

Згідно ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-Х11 від 22.10.1993 року, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі: 5-ти мінімальних пенсій за віком

Згідно довідки, наданої суду Красноармійським міським управлінням праці і соціального захисту населення, відповідач виплатив ОСОБА_1 19.04.2008 року щорічну разову допомогу до 5 травня 2008 року – 310 грн.(а.с.6).

Але відповідач, в порушення вищеназваного Закону, при виплаті одноразової щорічної допомоги, користувався Законом України «Про державний бюджет на 2008р., з чим суд не може погодитись з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Закон України «Про державний бюджет на 2008рік не може зменшувати встановлені спеціальним Законом конкретні розмірі доплат, пенсій і компенсацій, зокрема одноразової щорічної допомоги.

Статтею 17-1 Закону України № 3551-XII передбачено, що щорічна виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах передбачених ст.ст.12-16 цього Закону, здійснюється органами праці та соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи банків «Шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача», пенсіонерам – за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами – за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Розмір мінімальної пенсії згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" з 1 квітня 2008 року складає 481грн., а тому відповідач мав виплатити позивачеві до 5 травня 2008 року разову грошову допомогу у розмірі: 481грн. х 5 = 2405,00грн. З врахуванням виплаченої відповідачем допомоги у розмірі 310 гривень, недоплата складає 2405грн.-310 грн.=2095,00грн.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. по справі № 1-28/2008(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) встановлено, що ухвалюючи рішення від 09.07.2007р. № 6-рп/2007(справа про соціальні гарантії громадян) Конституційний Суд України звернув увагу Верховної ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України про необхідність дотримуватись положень ст.ст.1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, ст.38, 95 Бюджетного кодексу України. Зокрема ст.38 Бюджетного кодексу України та ст.95 Конституції України визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Державний бюджет - встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. У зв’язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку, що «зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин , ніж передбачено законами України, не відповідає ст.1, 3 ч.2, ст.6 ч.2 ст.8 ч.2 ст.19 ст.21, 22 п.1 ч.2, ст.92 ч.1, 2, 3 ст.95 Конституції України».

При прийнятті Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р.№ 107-VІ всупереч зазначеним правовим позиціям законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин :зупинив дію окремих положень законів(ст.67 розділу І Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. № 107-VІ) та вніс до ряду законодавчих актів зміни та доповнення та визнав деякі з них не чинними (розділ ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р.№ 107-VІ). Конституція України у ст.92 визначила сфери ,зокрема бюджетну ,які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини і інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Таким чином, Конституційний суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві ,і як наслідок –скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виплата щорічної разової допомоги до 5 травня, здійснена відповідачем у розмірі 310 гривень, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», є такою, що порушує норми спеціального закону.

А тому, вимоги позивача про визнання неправомірною відмови УПСЗН Красноармійської міської ради в виплаті одноразової грошової допомоги в розмірах, встановлених Законом та стягнення недоплаченої суми є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст.88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

Керуючись ст.17, 55 Конституції України, ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про державний бюджет України на 2008р.», Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року, ст.ст.11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області про визнання неправомірною відмови в виплаті разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах встановлених законом за 2008 рік та про стягнення заборгованості з недоотриманої одноразової щорічної грошової допомоги задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області(№ 35217018001530, МФО 834016, ЗКПО 25953161, в ГУДКУ в Донецькій області)за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, недоотриману одноразову щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2008 рік в сумі 2095(дві тисячі дев’яносто п’ять) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складання в повному обсязі, з подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або у порядку ч.5 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: