Постанова № 55395277, 12.01.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 січня 2016 р. Справа № 814/2357/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, доЖовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області, Відділу Держземагентства у Жовтневому районі Миколаївської обл., треті особи за участю: позивача: ОСОБА_1 представника позивача: ОСОБА_2 від відповідача 1: ОСОБА_3 від відповідача 2: не з'явився від третьої особи: не з'явивсяОСОБА_4, прозобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до адміністративного суду з вимогами: 1) визнати нікчемними всі прийнятті рішення (розпорядження), які суперечать та спотворюють рішення щодо паювання земельної ділянки, розташованої в землях, що увійшли в состав при паюванні колективної власності, які були в постійному користуванні ВАТ "Восток" в межах Зеленогайської сільскої ради Жовтневого району Миколаївської області, в тому числі: розпорядження, видане Жовтневою РДА від 23.09.04 №426-р, яким надано дозвіл ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди терміном на 10 років земельної ділянки площею 0,7 га, під розміщення господарських будівель, а також розпорядження від 08.12.10 №752 про надання дозволу громадянці ОСОБА_6 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди терміном на 49 років земельної ділянки площею 5,4 га, для сінокосіння та пасовища; 2) зобов'язати Жовтневу РДА надати дозвіл на розробку технічної документації та здійснити комплекс дій щодо погодження технічної документації стосовно виділення паю в натурі та визначення меж земельної ділянки на місцевості загальною площею 6,1 га с земель, які раніше перебували у постійному користуванні ВАТ "Восток" с. Зелений Гай Жовтневого району Миколаївської області на ім'я ОСОБА_1; 3) зобов'язати Жовтневу РДА ухвалити рішення стосовно виділення земельної частки (паю) в натурі та визначення меж на місцевості, а саме земельну ділянку загальною площею 6,1 га с земель, які раніше перебували у постійному користуванні ВАТ "Восток" с. Зелений Гай Жовтневого району Миколаївської області на ім'я ОСОБА_1; 4) зобов'язати відділ Жовтневої РДА провести повний комплекс дії в межах наданих повноважень щодо процедури виділення паю в натурі, визначення меж на місцевості, з земельної ділянки загальною площею 6,1 га с земель, які раніше перебували у постійному користуванні ВАТ "Восток" с. Зелений Гай Жовтневого району Миколаївської області: в тому числі: присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки, проведення державної реєстрації земельної ділянки, надання витягу про реєстрацію земельної ділянки та зареєструвати право власності, видати свідоцтво про право власності земельної ділянки на ім'я ОСОБА_1.

Свій позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що він має право на земельну ділянку в розмірі 8,44 га за рахунок земель ВАТ "Восток", оскільки в 2000 р. набув таке право на підставі договору дарування Сертифікату на право на земельну ділянку. Йому відомо, що з земель ВАТ "Восток" залишилось 6,1 га не витребуваних земель, які б він бажав виділити в натурі на підставі Сертифікату, але відповідачі відмовляють йому в цьому.

Відповідач - Жовтнева РДА заперечень проти позову не надала, просила розглянути справу за наявних матеріалів на розсуд суду.

Відповідач - відділ Держземагенства у Жовтневому районі Миколаївської області проти позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити. Свої заперечення відповідач-2 обґрунтував тим, що земельна ділянка розміром 6,1 га в межах території Зеленогайської сільської ради Жовтневого району, на яку претендує позивач, в більшій частині співпадає з земельної ділянкою кадастровий номер 4823381000:06:000:0363, яка є державною власністю, але яку передбачається передати в оренду ОСОБА_4 (арк.спр.37).

9 лютого 2000 р. на підставі розпорядження голови Жовтневої РДА від 14.01.00 №8-р ОСОБА_7 було видано Сертифікат на право на земельну частку (пай), відповідно до якого їй належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ВАТ «Восток», розміром 8,44 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (арк.спр.16).

17 квітня 2000 р. ОСОБА_7 подарувала зазначено право на земельну частку (пай) ОСОБА_1, на підставі договору, який був посвідчений нотаріально, а також запису на зворотній стороні сертифікату про перехід права на земельну ділянку до ОСОБА_1 (арк.спр.17)

1 грудня 2014 р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневої РДА з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки і виділення іі в натурі на місцевості (паю). До заяви, ОСОБА_1 було додано: оригінал сертифікату права на земельну частку (пай); оригінал нотаріального договору дарування права на земельний пай; викопіювання з проекту організації земельних ділянок в межах території Зеленогайської сільської ради Жовтневого району (титульний лист проекту, сторінка №3 зміст проекту, схема розташування меж ділянок, які ввійшли в проект розпаювання); викопіювання з публічної карти конкретної земельної ділянки для виділення її в натурі; копія паспорту та ідентифікаційного коду (арк.спр.18).

27 січня 2015 р. Жовтнева РДА повідомила ОСОБА_1 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту, оскільки під час перевірки відділом Держземагенством було встановлено, що земельна ділянка площею 6,1 га, місце зображення якої зазначене на наданому ОСОБА_1 викопіюванні з публічної кадастровою карти, перетинаються із земельною ділянкою площею 11,541 га громадянки ОСОБА_4 (арк.спр.20).

В подальшому, було зясовано, що розпорядженням голови Жовтневої РДА №752-р від 08.12.10 було надано дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном 49 років (арк.спр.35).

Ще раніше, 23.09.04, стосовно спірної земельної ділянки видавалось розпорядження голови Жовтневої РДА №426-р про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на користь ОСОБА_5 та інших осіб (арк.спр.52-53).

Відповідно до пояснень, наданих в судовому засіданні представниками відділу Держземагенства, а також свідком ОСОБА_8, який працює землевпорядником Зеленогайської сільської ради, договір оренди з ОСОБА_4 в теперішній час так і не укладено.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Відповідно до ст.5 Закону, саме на районні державні адміністрації покладені повноваження щодо прийняття рішень про виділення земельних ділянок в натурі за межами населених пунктів.

Відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відмова, викладена у листі Жовтневої РДА від 27.01.15 в надані дозволу на виготовлення технічної документації, не відповідає вимогам ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, оскільки не вмотивована викладеними у ній обставинами.

Щодо того, що в 2010 році відповідачем було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо цієї земельної ділянки іншій особі, то зазначена обставина жодним чином не може бути підставою для відмови у наданні такого дозволу іншим громадянам, які звернулись з цього приводу.

Законодавство України ніяким чином не обмежує органи державної влади у наданні дозволів на розробку земельної ділянки одночасно декільком громадянам. Також, отримання будь-ким такого дозволу не надає переваг або пріоритету перед іншими бажаючими отримати конкретну земельну ділянку.

Так саме, для відповідача не стала перешкодою при наданні у 2010 році дозволу ОСОБА_4 те, що в 2004 р. вже був наданий дозвіл ОСОБА_9 та іншим особам, щодо розроблення проекту цієї земельної ділянки.

З врахуванням цього, наданий іншій особі у 2010 році дозвіл на розроблення проекту землеустрою, не може бути перешкодою для надання такого дозволу позивачу.

Більш того, відповідно до ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Тобто, за умови доведеності того, що спірна земельна ділянка відноситься до невитребуваних земель ВАТ «Восток», позивач має на неї переважне право, оскільки набув його відповідного до Сертифікату на право на земельну частку (пай).

Пояснення представників відділу Держкомзему про те, що в теперішній час земельна ділянка має кадастровий номер, який закріплений за ОСОБА_4, суд не приймає до увага. Кадастровий номер це є лише спосіб ідентифікації земельних ділянок, від інших земельних ділянок. Присвоєння кадастрового номеру не породжує речових прав у ОСОБА_4 на зазначену земельну ділянку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині зобовязання Жовтневої РДА надати позивачу дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою за його зверненням від 01.12.14.

В скасуванні розпоряджень Жовтневої РДА від №752-р від 08.12.10 про надання дозволу на розробку проекту ОСОБА_4 та №426-р від 23.09.04 про надання дозволу ОСОБА_5 та іншим особам необхідно відмовити, оскільки, по-перше, позивач не зазначає жодної підстави протиправності цих рішень, а суд їх не вбачає, по-друге, зазначені розпорядження є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання, відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009, по-третє, зазначені розпорядження жодним чином не перешкоджають позивачу реалізувати своє право на отримання належної йому відповідно до Сертифікату частки земельної ділянки за рахунок земель колективної власності ВАТ «Восток».

В задоволенні решти позовних вимог також належить відмовити, оскільки без розробленої технічної документації всі інші вимоги є передчасними. З вказаних питань (ухвалення рішення про виділення земельної ділянки, присвоєння кадастрового номеру, проведення державної реєстрації, виготовлення свідоцтва про право власності та ін.) позивач взагалі не звертався до відповідачів, йому в цих питаннях відмовлено не було.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. Тобто, повноваження адміністративного суду на винесення судового рішення щодо зобовязання субєкта владних повноважень вчинити певні дії, обумовлено попереднім порушенням прав позивача у відповідних відносинах. У такому разі суд має право поновити порушено право шляхом покладення на субєкта владних повноважень судового зобовязання. Але, перебирати на себе повноваження органів виконавчої влади, приймати за них відповідні управлінські рішення, з приводу яких позивач навіть і не звертався до відповідачів, у адміністративного суду прав не має.

Також не можуть бути задоволені позовні вимоги, які носять загальний і не конкретних характер (скасувати всі рішення, здійснити комплекс дій, провести повний комплекс дій в межах наданих повноважень).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Жовтневу районну державну адміністрацію Миколаївської області надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою за зверненням ОСОБА_1 від 01.12.2014 року.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 15.01.16

Суддя В.В. Біоносенко