Ухвала суду № 55388939, 02.02.2016, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛА

02 лютого 2016 року м. Мукачево Справа № 303/6790/15-ц

2п/303/10/16

Номер рядка стат. звіту - 26

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого судді Кость В.В.

при секретарі Прокоп Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про скасування заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 грудня 2015 року по цивільній справі

за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК»

до відповідача (1) ОСОБА_1

до відповідача (2) ОСОБА_3

до відповідача (3) ОСОБА_4

про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 грудня 2015 року, ухваленим за результатами судового розгляду цивільної справи за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості, задоволено позовні вимоги.

05.01.2016 року представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про скасування вищевказаного заочного рішення посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 не зявився в судове засідання, призначене на 17.12.2015 року, оскільки цього дня очікував в суді розгляду іншої справи. У звязку з чим причину неявки відповідача в судове засідання вважає поважною. Крім того ствердив, що в нього в наявності є відомості та докази, які мають істотне значення для справи, та спростовують висновки суду про задоволення позовних вимог позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судові засідання, призначені на 27 січня та 02 лютого 2016 року не зявилися, хоча про час і місце розгляду даної заяви повідомлялись належним чином (а.с. 137, 144), про причину неявки суд не повідомили.

Відповідачі (2), (3), а також уповноважений представник позивача до суду також не зявилися.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до вимог частини першої ст. 231 Цивільного процесуального кодексу України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Правовими положеннями частини першої ст. 232 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, як свідчить фактичний аналіз змісту вищенаведених положень частини першої ст. 232 Цивільного процесуального кодексу України, вказана норма закону містить імперативне правило, згідно з яким, заочне рішення може бути скасовано судом лише при одночасній наявності двох взаємоповязаних підстав, а саме неявка в судове засідання відповідача та неповідомлення ним про поважність такої причини, а також посилання на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Вищевикладене свідчить про те, що метою процедури перегляду заочного рішення є надання можливості відповідачу, який не брав участі у судовому засіданні з поважних причин, і при цьому був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у встановленому процесуальним законом порядку, подати суду свої обґрунтовані доказами заперечення проти позову.

У спірній по справі ситуації суд виходить з того, що відповідачем (1) не дотримано процесуальних вимог цивільного законодавства, які б дозволяли суду дійти висновку про необхідність скасування ухваленого ним заочного рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, судом у відповідності до повідомлення начальника Мукачівського МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області від 04.11.2015 на адресу місця реєстрації відповідача ОСОБА_1 були надіслані судові повістки та копія ухвали суду про відкриття провадження у справі рекомендованими листами з повідомленням про вручення судових відправлень, в порядку передбаченому ст.ст. 74, 76 Цивільного процесуального кодексу України. Незважаючи на це, відповідач (1) без поважних причин в судові засідання по справі, які відбулися 20 листопада та 17 грудня 2015 не зявлявся, про причину неявки суду не повідомляв, заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавав, у звязку з чим у справі було ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог на підставі аналізу доказів, які були надані позивачем.

Посилання представника відповідача у заяві відносно того, що неявка відповідача ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 17.12.2015 року відбулася з поважних причин, судом відхиляються з огляду на відсутність у суду підтверджуючих документів, що останній був учасником судового розгляду по іншій справі.

Натомість в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 73, 82, 86, 104), згідно з даними яких відповідачу ОСОБА_1 були вручені судові повістки, що підтверджено відповідними підписами. Тому, відповідач (1) або його представник мали змогу клопотати про відкладення розгляду вищевказаної справи, з огляду на неодноразове відкладення розгляду справи, яка призначалась 26 листопада та 10 грудня 2015 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 (а.с. 77, 100).

По відношенню до вказаних обставин суд зазначає, що за правилом частини першої ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Однак визначальним моментом для вирішення вимоги за заявою є те, що представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 у тексті поданої ним заяви, не зазначив жодного доказу (стосовно безпідставності позовних вимог позивача), які мали б істотне значення для іншого варіанту (правильного на думку відповідача (1)) вирішення справи, відмінного від того, який обраний судом.

Посилання представника заявника (відповідача) у заяві (а.с.125), на приписи частини четвертої ст. 559 Цивільного кодексу України, згідно з якими у суду відсутні були підстави для стягнення з поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сум прострочених щомісячних платежів, то такі не стосуються прав та інтересів особи, яку представляє представник.

Вищевказані обставини в будь якому випадку не можуть бути підставою для скасування заочного рішення, при фактичній відсутності підстав, які зазначені в частині першій ст. 232 Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, представником заявника доказово також непідтверджено обставину щодо збільшення Банком відсоткової ставки по кредитному договору від 08.01.2008 №1323-С, з огляду на дійсність кредитного договору.

З урахуванням вищенаведеного, суд не знаходить правових підстав для задовлення заяви представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 та скасування заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 грудня 2015 року.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 3, 8, 10, 11, 209, 210, 231, 232 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про скасування заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 грудня 2015 року - залишити без задоволення.

2. Роз'яснити представнику відповідача, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Закарпатської області в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Кость