Ухвала суду № 55388680, 03.02.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/6337/15-ц Номер провадження 22-ц/775/188/2016

Головуючий в 1 інстанції Профатило П.І.

Доповідач Папоян В.В.

Єдиний унікальний номер 243/6337/15-ц

Номер провадження 22-ц/775/188/2016

Категорія 48

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2016 року апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Папоян В.В.

суддів: Новікової Г.В., Соломахи Л.І.

за участю секретаря Чуряєва В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Артемівську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про розподіл майна, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що з відповідачем вони перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.06.1984 р. до 05.06.2015 р. В період шлюбу, а саме 19.12.2012 року, ними було придбано автомобіль НОМЕР_1 якій є спільною сумісною власністю подружжя. Просила розподілити спірне майно, стягнувши з відповідача на її користь ? частину вартості автомобіля у сумі 75000 грн. та судові витрати.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача вартість ? частки автомобілю у сумі 75000 грн. 00 коп. та розподілено судові витрати.

Із вказаним судовим рішенням не погодився відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. На обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема зазначає, що спірний автомобіль не може бути предметом розподілу оскільки на час розгляду справи він розпорядився вищевказаним автомобілем. Крім того, зазначав, що визначена судом вартість спірного майн не відповідає дійсності.

Особи, які приймають участь по справі у судове засідання апеляційного суду не зявилися. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що рішення суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і обєктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог. Висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам Закону.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 16 червня 1984 року та рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області від 05 червня 2015 року шлюб між ними розірвано. Під час спільного проживання 19 грудня 2012 року подружжям придбано автомобіль ВАЗ 212140-120-40, реєстраційний номер НОМЕР_2, № кузова ХТА212140D2098164, № двигуна 9950610, який зареєстровано у МРЕВ ДАІ м. Словянська Донецької області за ОСОБА_1, що підтверджується матеріалами справи та не спростовуються сторонами.

Вартість спірного майна станом на 30 жовтня 2015 року складає 156 178 грн., що підтверджується висновком судової автотоварознавської експертизи № 258 від 30 жовтня 2015 року.

Відповідно до ст.ч.3 ст. 368 ЦК України і 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині і чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку, доходу. Відповідно до ст. 61 СК України обєктом спільної сумісної власності може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Та відповідно до ст.. 70 СК України в разі поділу спільного майна подружжя частки чоловіка та дружини є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За таких обставин, суд першої інстанції суд дійшов обґрунтованого висновку, до висновку, що вищезазначене майно, є обєктом спільної сумісної власності подружжя та підлягає розподілу між сторонами.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо відсутності спірного майна на час розгляду справи оскільки відповідно до розяснень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що спірне майно на час розгляду справи вибуло з власності сторони.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо вартості спірного майна оскільки відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вартість спірного майна на час розгляду справи встановлена висновком судової автотоварознавської експертизи № 258 від 30 жовтня 2015 року.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України одним із принципів цивільного судочинства є змагальність сторін та відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог, та відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування обставин на які посилається позивач.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Доводи апеляційної не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового судового рішення, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Судді: