Ухвала суду № 55387152, 02.02.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/4281/15-ц Головуючий у 1-й інст. Щербак Д. С.

Категорія 54 Доповідач Якухно О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Якухно О.М.

суддів Коломієць О.С., Жигановської О.С.

з участю секретаря

судового засідання Добровольської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 грудня 2015 року,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (надалі - ДП «Укрспирт»), в якому, після уточнення позовних вимог позивач просив поновити його на роботі в ДП «Укрспирт» на посаді заступника начальника управління - начальника відділу забезпечення сировиною та стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 38 531,25 грн.

Свої позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що наказом №280-к від 24.07.2014 року позивач був прийнятий на посаду заступника начальника управління - начальник відділу забезпечення сировиною з 24.07.2014 року з посадовим окладом згідно зі штатним розписом. 05.06.2015 року, виконуючий обов'язки керівника ДП «Укрспирт» звернувся з письмово до профкому апарату управління за згодою, на розірвання трудового договору, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України з позивачем, пославшись на його попередження про це. 12.08.2015 року наказом №202-к, незважаючи на відмову профспілкового комітету ДП «Укрспирт» на розірвання трудового договору з позивачем, відповідач звільнив його у зв'язку зі скороченням штату на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, що в даному випадку є грубим порушенням чинного трудового законодавства, а також прав позивача. При звільненні не враховано інші норми законодавства щодо переважного права на залишення на роботі та недотримання процедури скорочення.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Поновлено ОСОБА_2 на роботі в ДП «Укрспирт» на посаді заступника начальника управління - начальника відділу забезпечення сировиною. Стягнуто з ДП «Укрспирт» на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 38.531грн.25 коп. Стягнуто з ДП «Укрспирт» в дохід держави судові витрати в розмірі 487грн.20 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції ДП «Укрспирт» подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та пояснив, що позивач відмовився від наявних вакантних посад, а процедура звільнення відповідає вимогам законодавства..

Позивач та його представник заперечили у задоволенні скарги і пояснили, що новий керівник ДП «Укрспирт» відразу заявив, що замінить працівників управління і всі будуть звільнені. Видавши наказ про затвердження нового штатного розпису, фактично було замінено назву відділу, де він працював, і керівником було набрано на ці посади нових працівників, які раніше не працювали на підприємстві, а потім почалась процедура скорочення. Перелік вакансій ніхто йому не надавав і він погодився б працювати на іншій посаді, яка міститься у переліку, оскільки він має двох дітей. З переліком цих посад він ознайомився лише у судовому засіданні. На засіданні профспілкового комітету представник підприємства запитав, чи йому відомо про наявність вакантних посад, на що він відповів, що ні. Перелік йому не надавали. В день звільнення йому вранці видали трудову книжку і він пішов з роботи, а тому акт про відмову в ознайомленні з вакансіями не відповідає дійсності.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з посиланням на вимоги п.1 ч.1 ст.40, 49-2, 43 КЗпП України виходив з того, що звільнення проведено з порушеннями норм трудового законодавства.

Колегія суддів вважає вимоги позивача обґрунтованими, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24.07.2014 року, відповідно до наказу ДП «Укрспирт» №280-к, ОСОБА_2 був призначений на посаду заступника начальника управління - начальник відділу забезпечення сировиною відповідача з 24.07.2014 року з посадовим окладом згідно зі штатним розписом (а.с.8).

Як вбачається зі змісту листа № 37-32-3-13/1976 від 13.02.2015 року, Міністерство аграрної політики та продовольства України (уповноважений орган управління), зважаючи на значне скорочення виробничих програм, важкий фінансовий стан підприємства та з метою зменшення адміністративних витрат, звернулося до керівника ДП «Укрспирт» з листом щодо проведення оптимізації кадрів ДП «Укрспирт» шляхом їх скорочення (а.с.88).

З метою виконання вказаного вище листа ДП «Укрспирт» було прийнято наказ № 197 від 20.05.2015 року «Про затвердження штатного розпису в новій редакції». Відповідно до цього наказу, кількість працюючих в апараті підприємства мала бути скорочена на 20%, у зв'язку з чим, начальника відділу кадрів ДП «Укрспирт» було зобов'язано провести заміщення працівників, а у разі необхідності - попередити про їх можливе звільнення у зв'язку зі скороченням штату (а.с.16-19).

08.06.2015 року позивачу особисто вручено лист-повідомлення №08-2-1/153 від 03.06.2015 року про скорочення штату підприємства. Вказаним листом позивачу також повідомлено про відсутність в апараті підприємства вакантних посад, які б відповідали його кваліфікації (а.с.11).

13.07.2015 року ДП «Укрспирт» звернулося до голови профспілкового комітету апарату підприємства із відповідним поданням про надання згоди на звільнення позивача у зв'язку із запланованим скороченням чисельності та штату працівників.

29.07.2015 року на адресу ДП «Укрспирт» надійшов лист за підписом голови профспілкового комітету апарату управління ДП «Укрспирт» Федорова О.Ю. про те, що 23.07.2015 року на засіданні профспілкового комітету ДП «Укрспирт» прийнято рішення про відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_2 (а.с.91).

12.08.2015 року складено акт про те, що ОСОБА_2 відмовився ознайомлюватися з переліком вакансій (а.с.93).

Відповідно до наказу ДП «Укрспирт» №202-к від 12.08.2015 року, ОСОБА_2 звільнено з посади заступника начальника управління - начальник відділу забезпечення сировиною управління по забезпеченню виробництва ДП «Укрспирт» у зв'язку зі скороченням штату за п.1 ст.40 КЗпП України, та проведено розрахунки (а.с.9, 12).

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Пунктом 1 ст.40 КЗпП України передбачена можливість звільнення розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи власника або уповноваженого драгун у випадку змін в організації виробництва і праці, в т.ч. скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з цієї підстави допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ст.40 КЗпП України).

Порядок вивільнення працівників визначено у ст.49-2 КЗпП України. Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Згідно із ст.43 КзПП України розірвання трудового договору з підстави, передбаченої п.1 ст.40 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового органу. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Доказування цих обставин є обов'язком роботодавця.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 року у справі № 6-40цс15 та від 01.07.2015 року у справі № 6-491цс15.

У п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» також роз'яснено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним

органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести

працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

З матеріалів справи вбачається, що наказ про зміну штатного розпису з 01.06.2015 року підписано 20.05.2015 року, при цьому було ліквідовано управління по забезпеченню виробництва з посадою начальник управління - начальник відділу забезпечення сировиною та створено комерційне управління з посадою заступник начальника управління - начальник відділу постачання (а.с.18, 23).

Представник відповідача не надав доказів того, що позивач не відповідав вказаній посаді і що вона йому пропонувалася. Натомість, з пояснень представника відповідача дана посада була вже зайнята на день попередження ОСОБА_2 про наступне вивільнення і доказів на спростування пояснень позивача про те, що на цю посад прийнята нова особа, що не працювала на підприємстві, суду не надано.

Отже, роботодавець ліквідувавши один підрозділ та створивши інший, не вчинив дій по працевлаштуванню ОСОБА_2 на нововведену аналогічну посаду, прийняв нових працівників, а вже після початку дії нового штатного розпису 08.06.2015 року попередив позивача про звільнення і зазначив про відсутність вакантних посад (а.с.11).

Не є належним доказом на підтвердження виконання вимог законодавства щодо пропозиції всіх вакантних посад і зазначення у протоколі засідання профспілкового органу про надання ОСОБА_2 для ознайомлення переліку штатних посад в ДП «Укрспирт», оскільки позивачем даний факт не визнається і відповідачем не надано зазначеного переліку з підписом ОСОБА_2 про ознайомлення з ним.

Відсутнє у протоколі засідання профспілкового органу посилання на відмову позивача від зайняття вакантної посади.

Долучене в судовому засіданні повідомлення про перелік вакантних посад (а.с.118-127) не містить ознак, які б свідчили, що саме такий перелік вакантних посад було запропоновано позивачу 23.07.2015 року, як і перелік вакансій станом на 06.08.2015 року, який надісланий ОСОБА_2 по місцю проживання у день звільнення та не вручений (а.с.94-96).

Аналізуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами пропонування позивачу всіх вакантних посад, які він міг зайняти, у період з часу введення нового штатного розпису і по день звільнення та його відмову у їх зайнятті.

Не відповідає обставинам справи твердження ДП «Укрспирт» про необґрунтованість рішення профспілкового органу.

Так, згідно вимог ст.49-4 КЗпП України та ст.22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.

Листи голові ООПП АПК в ДП «Укрспирт» та голові профкому апарату управління ДП «Укрспирт» від 14.01.2015 року, 04.02.2015 року та 10.02.2015 року (а.с.84-87), на які посилається відповідач, не містять інформації про кількість і категорії працівників, яких може стосуватися скорочення чисельності або штату працівників, про строки проведення звільнення, а тому висновок профспілкового органу про відмову у наданні згоди на звільнення з посиланням на зазначені нормативні акти є обґрунтованим.

В той же час, є відповідає вимогам законодавства твердження апелянта про пропуск триденного строку на повідомлення підприємства щодо прийнятого рішення профспілковим органом (а.с.91), однак зазначене не впливає на правильність прийнятого рішення.

Суд першої інстанції, встановивши, що власник або уповноважений орган не підтвердив належними доказами дотримання вимог ст.40 КЗпП України, не надавши докази про те, що позивачу було запропоновано вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, і що він відмовився від неї, тобто ДП «Укрспирт» не виконав належним чином обов'язку щодо працевлаштування працівника, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" відхилити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: