Рішення № 55379921, 27.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа № 22-ц/796/1019/2016 Головуючий в 1 інстанції - Bовк Є.І.

Доповідач - Заришняк Г.М.

Р І ШЕ Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарі - Гарматюк О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі судових засідань Апеляційного суду міста Києва цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, діючого в інтересах Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №37.3/АА-057.07.2 від 07.06.2007 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ «Родовід Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №37.3/АА-057.07.2 від 07.06.2007 року.

В обґрунтування позову Товариство вказувало, що між ВАТ «Родовід банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №37.3/АА-057.07.2 від 07.06.2007 року та додатковий договір від 09 липня 2009 року, за яким зобов'язання Банком було виконано повністю - Банк відкрив відповідачу терміном до 07.06.2013 р. відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 16 415,00 доларів США, за умови повернення кредиту щомісячними платежами зі сплатою 12,5% річних .

Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів за договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 11.08.2015 року утворилась заборгованість, яка складається з 3154,69 доларів США - суми простроченої заборгованості за кредитом та з сум штрафних санкцій: пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 80 041,50 грн.; пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту - 2 223,57 грн.; суми трьох відсотків річних від суми простроченого кредиту - 9 773,46 грн.; суми трьох відсотків річних від суми прострочених процентів по кредиту - 288,08 грн. Позивач просив задовольнити позов.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року в задоволені позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, діючий в інтересах ПАТ «Родовід Банк», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в сумі 92 326,61 грн., а саме: суму пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам - 82 265,07 грн., суму трьох відсотків річних від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентам - 10 061,54 грн.

В суді апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 с. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, 07 червня 2007 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_2 був укладено кредитний договір №37.3/АА-057.07.2, за умовами якого Банк відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 16 415,00 доларів США, зі сплатою 12,5 % річних з терміном повернення коштів до 07 червня 2013 року.

09 липня 2007 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_2 було укладено додатковий договір до кредитного договору №37.3/АА-057.07.2.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 16 415 доларів США, за умови його повернення щомісячними платежами в строк до 07 червня 2013 року, зі сплатою 12,5 % річних.

Пунктом 3.9 кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту чи сплати процентів, позичальник зобов'язався сплачувати банку за кожний день пеню у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої у п.15 кредитного договору, від суми простроченого платежу.

Встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого, виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 11 серпня 2015 року становить: 3154,69 доларів США- сума простроченої заборгованості за кредитом, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 80 041,50 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів по кредиту -2 223,57 грн., сума трьох відсотків річних від суми простроченого кредиту -9 773,46 грн.; сума трьох відсотків річних від суми прострочених процентів по кредиту - 288,08 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення суми заборгованості за кредитом, виходив з того, що в процесі розгляду справи відповідачем була сплачена сума простроченої заборгованості за кредитом, доказом чого є квитанція №908_1 від 16 вересня 2015 року та квитанція №1870_13 від 06 листопада 2015 року на загальну суму 3 154,69 доларів США. Дана обставина представником позивача не оспорювалась і рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржувалось.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 80 041,50 грн. та пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту в сумі 2 223,57 грн., суд першої інстанції виходив з того, що до стягнення суми пені слід застосувати спеціальний строк позовної давності в один рік, визначивши її в сумі 16 961 грн. 09 коп., та на підставі ч.3 ст. 551 ЦК України зменшити розмір пені на всю суму стягнень.

Також, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення суми 3% річних, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскільки відповідальність за порушення грошового зобов»язання встановлена п.3.9 кредитного договору, тому відсутні правові підстави для стягнення 3% річних, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.

Проте колегія суддів з такими висновками суду погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 3 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, заперечуючи проти позову, просив застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення пені, а також скасувати її повністю.

На підставі ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені) складає 1 рік.

Виходячи з розрахунку пені за період з 11.08.2014 року по 11.08.2015 року, наданого представником позивача, який сумнівів у колегії суддів не викликає, вбачається, що пеня за 1 рік складає 797,68 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 16 961грн. 09 коп.

По справі відсутні підстави для зменшення розміру пені, оскільки розмір збитків, завданих позивачеві у вигляді простроченої заборгованості за кредитом в сумі 3154,69 доларів США, значно перевищує розмір нарахованої неустойки за 1 рік.

За таких обставин, з відповідача на користь Банку підлягає стягненню пеня в сумі 16 961грн.09 коп.

Окрім того, згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з вимогами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками,у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з роз'яснень, викладених у п. 18 постанови Пленуму № 5 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

При цьому слід ураховувати, що проценти на неустойку не нараховуються (частина друга статті 550 ЦК) .

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язанняє його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем не оспорювався факт несвоєчасного виконання зобов'язання за кредитним договором.

Отже, у разі порушення стороною договору своїх грошових зобов'язань, законодавство не виключає можливості одночасного звернення з боржника пені (ч.3 ст.549 ЦК України) та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних від простроченої суми, що становить 10 061 грн.54 коп.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог Банку про стягнення пені й 3% річних та щодо судових витрат належить скасувати та ухвалити нове рішення, яким дані вимоги задовольнити частково та стягнути відповідача на користь ПАТ «Родовід Банк» пеню в сумі 16 961 грн.09 коп., 3% річних в сумі 10 061 грн.54 коп.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача також належить стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 270 грн.23 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючого в інтересах Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»,- задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» щодо стягнення пені та 3% річних та щодо відшкодування судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» пеню в сумі 16 961 грн.09 коп., 3% річних в сумі 10 061грн.54коп., судовий збір в сумі 270 грн.23 коп., а всього -27 022 грн. 63 коп.

В решті дане рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: