Постанова № 55379611, 27.01.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 р. Справа № 573/2307/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білопільського районного суду Сумської області від 03.12.2015р. по справі № 573/2307/15-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов С

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області (далі - відповідач), в якому просив суд визнати дії управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років протиправними та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за вислугою років на підставі ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 11 липня 2015 року.

Постановою Білопільського районного суду Сумської області від 03.12.2015р. адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм процесуального права, без повного і всебічного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 01 вересня 1977 року по 22 лютого 1979 року ОСОБА_1 навчався у Сумському ТУ-1. На підставі наказу №463 від 26 квітня 1978 року останній тимчасово, на період виробничої практики, був прийнятий електрогазозварником 1 розряду в цех нейтралізації виробничого об'єднання «Хімпром».

З 26 лютого по 11 квітня 1979 року позивач працював на вказаному виробничому об'єднанні електрогазозварником 3 розряду, а з 13 квітня 1979 року по 24 квітня 1981 року проходив службу в армії.

З 29 липня 1981 року ОСОБА_1 працював газоелектрозварником 3 розряду у вагонному депо станції Ворожба Південно-Західної залізниці, а з 22 грудня 1981 року по 15 квітня 1982 року - газорізальником на цьому ж підприємстві.

З 15 березня 1989 року по 12 листопада 1991 року ОСОБА_1 працював у вагонному депо станції Ворожба Південно-Західної залізниці електрогазозварником підсобного та складального цехів.

Після цього, 12 листопада 1991 року останній був призначений майстром складального цеху вагонного депо, 19 березня 1993 року - переведений оглядачем-ремонтником 5 розряду на пункти механічного обслуговування, а з 27 червня 1994 року - переведений електрогазозварником 5 розряду складального цеху.

19 вересня 1996 року ОСОБА_1 був призначений інженером-технологом вагонного депо, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією трудової книжки серії НОМЕР_1.

На підставі атестації робочих місць, наказом начальника вагонного депо №311 від 20 серпня 1993 року було затверджено перелік робочих місць зі шкідливими умовами праці, які дають право на пільгові пенсії за списком №2, а саме: електрогазозварника механічного цеху, газорізальника складального цеху та електрозварника всіх цехів.

Відповідно до наказу начальника вагонного депо №146 від 08 квітня 1993 року, виданого на підставі проведеної атестації робочих місць, згідно зі складеними картами умов праці на робітників з шкідливими умовами праці, у відповідності до наказу №72 від 24 грудня 1992 року, з 1 квітня 1993 року здійснювалася доплата наступним категоріям працівників: оглядачам вагонів, оглядачам ремонтникам, слюсарям з ремонту рухомого потягу ПТО, укладачам потягів, слюсарям - ремонтникам, газорізальникам, машиністам крану, ковалям ручного кування та електрозварникам всіх цехів.

24 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.

Рішенням управління від 02 липня 2015 року №858 позивачу відмовлено в призначенні вказаного виду пенсії у зв'язку з відсутністю в останнього необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців. Зі змісту вказаного рішення вбачається, що ОСОБА_1 має пільговий стаж 11 років 09 місяців 06 днів. Причини відмови: 1) період роботи електрогазозварником із 27 червня 1994 року до 18 вересня 1996 року у вагонному депо станції Ворожба Південно-Західної залізниці не зараховано до пільгового стажу за Списком №2 у зв'язку з відсутністю атестації робочого місця електрогазозварника складального цеху; 2) період роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, передбаченої п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 19 березня 1993 року по 26 червня 1994 року не підлягає взаємозаліку за періодом роботи за списком №2, так як зазначена робота не дає право на пенсію на аналогічних або на пільгових умовах (ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

В подальшому, на заміну вказаного вище рішення відповідачем було прийнято нове рішення, в якому яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 з аналогічних підстав, а другу причину відмови викладено наступним чином: «відсутній необхідний стаж роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, передбаченої п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 12 років 06 місяців - має 10 років 3 місяці 3 дні з врахуванням взаємозаліку за періодом роботи за Списком №2».

03 липня 2015 року управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області листом повідомило ОСОБА_1 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, передбаченої п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 12 років 6 місяців.

Позивач, не погодившись із вказаними діями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності дій управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, передбаченої п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу .

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення"; особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно пункту 3 "Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків, за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. № 162, розділ ХХІІІ «Виробництво медикаментів, медичних і біологічних препаратів і матеріалів», п.1 «хіміко-фармацевтичне і фармацевтичне виробництво» передбачені апаратники всіх найменувань.

З матеріалів справи слідує, що в 1993 році проведено атестацію робочих місць по умовах праці, за результатами якої, наказом вагонного депо Ворожба №311 від 20 серпня 1993 року затверджено перелік робочих професій і посад, яким надано право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2, в тому числі і електрогазозварник механічного цеху, газорізник складального цеху і електрозварники всіх цехів.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення атестації та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

В Постанові Верховного суду України по справі №21-183а13 від 25 листопада 2014 року, зазначено, що документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу (неоднакове застосування норм матеріального чи процесуального права), є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, трудовою книжкою ОСОБА_1 підтверджено факт роботи на посаді електрогазозварника 5 розряду складального цеху у вагонному депо станції Ворожба Південно-Західної залізниці, отже період роботи позивача з 27 червня 1994 року по 18 вересня 1996 року підлягає зарахуванню до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах.

Крім того, з довідки про підтвердження наявного пільгового стажу №273 від 16 червня 2015 року, виданої відокремленим підрозділом локомотивного депо Конотоп Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», вбачається, що ОСОБА_1 в період із 27 червня 1994 року по 18 вересня 1996 рік працював повний робочий день електрогазозварником у вагонному депо станції Ворожба Південно-Західної залізниці і здійснював електрогазозварювальні роботи.

Відповідно наданих та зазначених вище документів, незмінності умов праці, підтвердження умов праці результатами атестацій, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на зарахування до пільгового стажу періоду роботи на посаді електрогазозварника 5 розряду складального цеху.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання щодо задоволення позовних вимог позивача стосовно визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Білопільського районного суду Сумської області від 03.12.2015р. по справі № 573/2307/15-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років на підставі ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 11 липня 2015 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Старостін В.В.

Повний текст постанови виготовлений 01.02.2016 р.