Ухвала суду № 55379609, 28.01.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 р.Справа № 820/9433/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАНСНАБ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2015р. по справі № 820/9433/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАНСНАБ"

до Харківської митниці ДФС

про визнання неправомірним та скасування рішення, стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАНСНАБ" (далі - ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ", позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС (далі - відповідач), у якому просив суд:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС № 807000011/2015/001569/2 від 21.08.15 р.;

- визнати заявлену декларантом митну вартість товарів, які імпортуються ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ" (код ЄДРПОУ 39372104);

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ" (код ЄДРПОУ 39372104) надмірно сплачену суму податків та зборів у загальному розмірі 175398,05 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2015 р. у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАНСНАБ" - відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАНСНАБ" (код ЄДРПОУ 39372104, адреса: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 64, оф. 1-02-03) на користь Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) судовий збір у розмірі 3157,20 грн.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 49, 53, 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України, ст.ст. 11, 69, 71, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ" зазначає, що рішення від 21.08.2015 року № 807000011/2015/001569/2 про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем незаконно, оскільки всі документи, необхідні для підтвердження митної вартості товару, були додані до митної декларації. При цьому, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Разом з тим, застосовуючи другорядний метод визначення митної вартості товарів, митний орган не зазначив, які саме обставини не підтверджені позивачем, та не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що в своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив постанову суду залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що 08.05.2015 р. між ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ" (Покупець) та Компанією "LAIWU GOLDEN RAINLAND IMPORT AND EXPORT" (Продавець), укладений контракт поставки імбиру маринованого № LW-02, за умовами якого, Продавець передає у власність, а Покупець приймає і оплачує Товар, згідно якого Сторонами узгоджено вартість, кількість Товару, умови поставки та характеристики.

На підставі вказаного контракту, позивачем було ввезено на митну територію України визначений договором товар.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення декларантом TOB "АСС-ІМЕКС", що діяв на підставі угоди про надання послуг по декларуванню товарів з ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ", 19.08.15 р. до митного поста "Харків-центральний" Харківської митниці ДФС було подано митну декларацію № 807100000/2015/028492 на товар: "Імбир маринований для суші: SUSHI GINGER MARINATED "ґатунок D", із врожаю 2014 року, у первинній упаковці: Склад (імбир, вода, сіль, оцет, аспартам, сорбат калія, лимонна кислота, барвник) 1450 коробів, чиста вага нетто складає 145 кг. Вага з маринадом 203 кг. Виробник: LAIWU MAJESTY FOOD CO., LTD. Країна виробництва: CN. Торговельна марка: нема даних".

Митна вартість зазначеного вище товару була визначена позивачем, виходячи з ціни контракту, тобто за основним (першим) методом.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення, позивачем разом із вказаною митною декларацією до митного органу було подано: 1) копія міжнародної автомобільної транспортної накладної; 2) копія пакувального листа від 30.06.15 р.; 3) копія комерційного інвойсу (рахунка-фактури) № 20505901 від 09.05.15 р.; 4) копія митної декларації від 25.08.15 р. № 807100000/2015/028998; 5) копія митної декларації країни відправлення № 439020150900008510 від 10.06.15 р.; 6) копії банківських платіжних документів про рух активів на поточному рахунку позивача; 7) копія цінової пропозиції (прайс-лист) постачальника від25.05.15р.; копія експертного висновку ДП "УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА" № 2332 від 17.08.15 р.; 8) зовнішньоекономічний контракт № LW-02 від 08.15.15 р.; 9) коносамент SZ15060028А від 11.06.15 р.; 10) договір про надання послуг митного брокера № 192 від 12.11.14 р. та інші документи, що були зазначені в картці відмови в прийнятті митної декларації № 807100000/2015/00820.

Відомості щодо документів, наданих декларантом для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, відображені у графі 44 митної декларації № 807100000/2015/028492 від 19.08.15 р.

Контроль правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією № 807100000/2015/028492 від 19.08.15 р. здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст. 54 Митного кодексу України, шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст.ст. 337, 363 Митного кодексу України в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.

У зв'язку з тим, що заявлений декларантом рівень митної вартості значно менший рівня на ідентичні довари, що оформлювалися у найближчий час до часу митного оформлення оцінюваного товару, та декларантом не було надано вичерпний пакет документів для підтвердження заявленої митної вартості, митним органом було прийняте рішення від 21.08.2015 р. № 807000011/2015/001569/2 про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди) та було скориговано митну вартість заявлену декларантом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України за другорядним методом (резервним).

Не погодившись з прийнятим рішенням Митниці від 21.08.2015 р. № 807000011/2015/001569/2 про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що посадові особи митниці діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України з питань митної справи, а оскаржуване рішення відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, в зв'язку з чим адміністративний позов ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ" не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 7 Митного кодексу України (далі - МК України) митні органи визначено як спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено її безпосереднє здійснення.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема: ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом, або уповноваженою ним особою, митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 334 Митного кодексу України, особи, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, зобов'язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Відповідно до підпунктів 2.4-2.7, 2.9, 2.10 пункту 2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених Наказом Державної митної служби України від 13.07.2012р. № 362, робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом, зокрема: порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця; перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов'язаними особами, щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевірки наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів, перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну.

За результатами аналізу документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення, вбачається, що ці документи містять розбіжності, які полягають в наступному:

1) відповідно до гр. 31 митної декларації № 807100000/2015/028492 від 19.08.15 р. до митного оформлення заявлено товар з описом: "Імбир... "ґатунок D", але в пакеті документів до митної декларації декларантом було надано дві різних за своїм змістом копії Додатку № 1 від 08.05.15 р. до угоди № LW-02 від 08.05.15 р. (Специфікація) з однаковими номерами та датами, а саме Специфікації в одній зазначено товар "Імбир... "ґатунок D", а в іншій - "Імбир..." без зазначення категорії. Аналогічне зазначення товару вказане в інвойсі № 2015050901 від 09.05.15 р., де до продажу на умовах CFR ODESSA запропоновано товар "Імбир..." без зазначення сорту або категорії товару.

2) вказані в коносаменті № SZ15080028A від 11.06.15 р. умови оплати фрахту "FREIGHT COLLECT", при заявлених декларантом умовах поставки CFR ODESSA, унеможливлюють перевірку включення до митної вартості товару всіх її складових, тобто подані документи, зазначені в ч. 2 ст. 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

3) відповідно до п. 4.3 зовнішньоекономічного договору № LW-02 від 08.05.15 р. щодо умов оплати передбачено, що покупець зобов'язаний перерахувати 30% від загальної вартості, вказаної в додатку, на банківський рахунок продавця протягом 7 робочих днів після підписання відповідного додатку, а 70% - після виставлення коносаменту.

4) згідно Додатку № 1 від 08.05.15 р. загальна вартість товару складає 12180,00 дол. США, що свідчить про те, що в строк до 20.05.15 р. позивач мав перерахувати на рахунок продавця 30% вартості товару, що складає 3654 дол. США. Також, на вказану партію товару було виставлено коносамент № SZ15080028A від 11.06.15 р., що свідчить про те, що ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ" мало перерахувати на рахунок продавця 70% вартості товару після виставлення коносаменту. Крім цього, згідно з п. 2.2 зовнішньоекономічного договору № LW-02 від 08.05.15 р. передбачено, що відвантаження кожної партії товару здійснюється протягом 40 днів після внесення покупцем 30% передоплати, а тому здійснення передоплати в розмірі 30% вартості товару повинно було здійснюватись до 11.06.2015 р. - дати коносаменту. Натомість, під час митного оформлення на підтвердження здійснення оплати товару декларантом було подано до митниці платіжне доручення № 0408004 від 07.07.15 р. на суму 12180,00 дол. США., яке не містило жодних відміток банку (печаток, штампів, тощо). Крім цього, проведення оплати товару лише 07.07.15 р. не узгоджується з вищезазначеними положеннями зовнішньоекономічного договору № LW-02 від 08.05.15 р. Відповідно до п. 10.2 зовнішньоекономічного договору № LW-02 від 08.05.15 р. передбачено, що всі зміни та доповнення до цього договору повинні здійснюватись за згодою сторін у письмовій формі, але під час митного оформлення декларантом до митниці не було надано жодного документа щодо зміни умов оплати товару за зовнішньоекономічним договором № LW-02 від 08.05.15 р.

5) надані декларантом комерційна пропозиція та експортна декларація не відповідають вимогам ст. 254 МК України щодо мови документів, які подаються для здійснення митного контролю та митного оформлення. Крім цього, у митного органу викликало сумнів актуальність комерційної пропозиції, датованої 25.05.15 р. щодо партії товару, поставка якого здійснюється відповідно до Додатку №1 від 08.05.15 р. до угоди № LW-02 від 08.05.15 р. та інвойсу № 2015050901 від 09.05.15 р. Також, в ході розгляду справи встановлено розбіжності між відомостями щодо коду УКТЗЕД товару, заявленими декларантом у митній декларації № 807100000/2015/028492 від 19.08.15 р., та відображеними у наданій декларантом експортній декларації, а саме - у митній декларації № 807100000/2015/028492 від 19.08.15 р. зазначено код УКТЗЕД 2001909700, а в експортній декларації - 2008999000.

Тобто, подані до митного оформлення товаросупровідні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 9 ст. 58 МК України розрахунки згідно із цією статтею (для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору) робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

Керуючись вищезазначеними нормами законодавства, інспектором митниці в електронному повідомленні було зобов'язано надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, запропоновано надати достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Крім цього, декларанту повідомлено про те, що в зв'язку зі спрацюванням профілю ризику АСАУР "Інспектор - 2006" необхідне надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів та про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Листом № 0821 від 21.08.15 р. ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ" повідомило Харківську митницю ДФС про відсутність взаємозалежності з продавцем, відсутність обмежень щодо використання товару, відсутності ліцензійних платежів та роялті, та відсутності умов або застережень, передбачених ст.58 МК України, але в цьому листі жодним чином не були роз'яснені питання митного органу щодо розбіжностей у документах, наданих під час митного оформлення, та не було надано жодних додаткових документів, які спростували би сумніви митниці в об'єктивності заявленого рівня митної вартості товару позивача (а.с. 107). Також, на адресу митного органу позивачем наданий лист № 0821-1 від 21.08.15 р. з проханням надати рішення по ціні до декларації № 807100000/2015/028492 від 19.08.15 р., інвойсу № 2015050901 від 09.05.15 р. та випустити у вільний обіг товар за умови сплати до бюджету підприємством митних платежів (а.с. 108).

Згідно з ч. 21 ст. 58 Митного кодексу України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що декларантом при первісному поданні документів до митниці з метою митного оформлення товару, що поставляється за контрактом від 08.05.2015 р. № LW-02, та при наданні відповіді на запит митного органу, не в повному обсязі документально підтверджена митна вартість товару.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого витребування відповідачем додаткових документів під час здійснення митного оформлення товарів колегія суддів вважає помилковими, оскільки відповідно до вимог Митного кодексу України це є правом митниці.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Отже, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правомірності застосування у даному випадку основного (першого) методу визначення митної вартості товару.

Необхідно зауважити на те, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом застосовуються другорядні методи.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості імпортованих товарів за іншим методом, відповідно до вимог ч. 5 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 МК України проведено процедуру консультації між митницею та декларантом.

Проведення консультації та витребування додаткових документів відображено у електронному повідомленні декларанту. При цьому, колегія суддів зауважує, що зазначене електронне повідомлення було відправлене посадовою особою митниці 19.08.2015 р. о 15:53 год. та отримане декларантом 19.08.2015 р. о 16:38 год.

Наведене підтверджується наданим представником відповідача до суду скріншотом електронного листа, який направлявся на електронну адресу позивача (а.с. 105).

Зазначена обставина спростовує доводи апеляційної скарги про те, що митним органом не застосувалася процедура консультації між відповідачем та позивачем та останнім не отримано жодного повідомлення від відповідача.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що відповідно до положень ч. 6 ст.55 МК України на вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

В свою чергу, ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій позивачем не було надано жодного доказу звернення декларанта до відповідача щодо проведення ще будь-якої письмової консультації між митницею та декларантом з метою обміну наявною інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів.

Натомість, на адресу митного органу позивачем наданий лист № 0821-1 від 21.08.15 р. з проханням надати рішення по ціні до декларації № 807100000/2015/028492 від 19.08.15 р., інвойсу № 2015050901 від 09.05.15 р. та випустити у вільний обіг товар за умови сплати до бюджету підприємством митних платежів (а.с. 108).

Відповідно до ст. 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

У даному випадку підставою прийняття Харківською митницею оскаржуваного рішення є дані цінової інформації ЄАІС ДМСУ (МД №110100000/2015/214814 від 03.07.2015 р.) та ненадання позивачем на вимогу митного органу документів.

На виконання вимоги суду апеляційної інстанції Харківська митниця ДФС надала суду копію листа Харківської митниці ДФС від 02.10.2015 р. №20-70-10/00-1/7303 та копію листа Дніпропетровської митниці ДФС від 06.10.2015 р. №587/71/04-50-10 разом із додатком у вигляді копії електронної митної декларації №110100000/2015/214814 від 03.07.2015, яка була джерелом інформації при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

При цьому, відповідач звертає увагу суду на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції представник митниці надавав пояснення стосовно того, що посилання в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №807000011/2015/001569/2 від 21.08.2015 в якості джерела інформації на митну декларацію №110100000/2015/218814 від 03.07.2015 є помилковим (технічна помилка). А саме, помилку було припущено в нумерації митної декларації: замість дійсного номера митної декларації № 110100000/2015/214814 було помилково зазначено № 110100000/2015/218814.

В свою чергу, необхідно зауважити на наступні дані, що містяться у наданій МД №110100000/2015/214814 від 03.07.2015:

1) код товару (графа МД 33 щодо товару №3) - 2001909700 співпадають з кодом, заявленим у МД №807100000/2015/028492 від 19.08.2015;

2) країна виробництва та країна відправлення (графа 11, 15) - Китай (CN) співпадають з відомостями, зазначеними у відповідних графах МД №807100000/2015/028492 від 19.08.2015;

3) умови поставки (графа 20) - CIF UA Одеса, а у відповідній графі МД №807100000/2015/028492 від 19.08.2015 зазначено, що товар позивача поставляється на умовах CFR UA Odessa.

Відповідно до ч. 10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на страхування товарів (п.7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України).

Таким чином, для цілей визначення митної вартості товарів не має різниці сплачуються витрати на страхування товарів продавцем чи покупцем, оскільки вони у будь-якому разі мають бути включені до складу митної вартості товару;

4) метод визначення митної вартості (графа 43 щодо товару №3) - 6 (резервний), що й призвело до неможливості застосування під час коригування митної вартості товару позивача методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів з урахуванням положень ст.60 Митного кодексу України.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що витяг з Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України, який міститься в матеріалах справи, містить усі вищевказані відомості МД №110100000/2015/214814 від 03.07.2015.

Таким чином, оскільки надані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності, тобто не є об'єктивними, заявлені відомості не були підтверджені документально та не піддавалися обчисленню, Харківською митницею обґрунтовано визначено митну вартість товарів на підставі МД №110100000/2015/214814 від 03.07.2015 р. згідно зі ст. 59 Митного кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зважаючи на неможливість застосування першого методу визначення митної вартості, Харківська митниця прийняла обґрунтоване рішення про коригування митної вартості товарів № 807000011/2015/001569/2 від 21.08.15 р. за другорядним методом, а тому позовні вимоги про скасування зазначеного рішення не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, також є безпідставними та не підлягають задоволенню і позовні вимоги ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ" про визнання заявленої декларантом митної вартості товарів, які імпортуються ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ" (код ЄДРПОУ 39372104), та стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ" (код ЄДРПОУ 39372104) надмірно сплаченої суми податків та зборів у загальному розмірі 175398,05 грн., оскільки є похідними від первісної вимоги.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що відповідно до ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Звертаючись до суду із вимогою про визнання заявленої декларантом митної вартості товарів, які імпортуються ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ", позивач фактично просить суд перебрати на себе функції органу, до компетенції якого нормами чинного законодавства віднесено дані повноваження.

Так, з аналізу положень ч. 3 ст. 53, ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України встановлено, що повноваження щодо визнання заявленої декларантом митної вартості товарів відносяться до виключної компетенції органів доходів і зборів при здійсненні ними своїх повноважень, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цих органів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАНСНАБ" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2015р. по справі № 820/9433/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Зеленський В.В. Чалий І.С. Повний текст ухвали виготовлений 02.02.2016 р.