Ухвала суду № 55379608, 26.01.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 р.Справа № 818/2955/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А. Русанової В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини 2276 Національної гвардії України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2015р. по справі № 818/2955/15

за позовом Державної фінансової інспекції в Сумській області

до Військової частини 2276 Національної гвардії України

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2015р. адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Сумській області до Військової частини 2276 Національної гвардії України про стягнення коштів - задоволено.

Стягнуто за рахунок спеціального фонду Військової частини 2276 Національної гвардії України в доход державного бюджету України суму 8180 грн.

Військова частина 2276 Національної гвардії України (далі Відповідач) не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу в якій просила постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2015р. скасувати та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не врахування фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги.

В судове засідання суду апеляційної інстанції 26.01.2016р. сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи з підстав неможливості забезпечити явку представника, який зайнятий в іншому судовому процесі.

Зазначене клопотання не підтверджено належними доказами, в зв'язку з чим причини неявки відповідача є неповажними, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Охтирською об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведено ревізію окремих напрямів фінансово-господарської діяльності, в тому числі щодо використання коштів, виділених з резервного фонду державного бюджету у зв'язку з оголошеною мобілізацією, Військової частини 2276 за період з 01.01.2013 року по 31.01.2015 року, за результатами якої складено акт від 28.04.2015 року № 103-21/2 (а.с.11-15).

Так, встановлено, що 23.02.2012 року між ВЧ 2276 (виконавець) та ВАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" (замовник) укладено договір № 2 за умовами якого позивач зобов'язався виконати роботи із складського господарства вибухових матеріалів замовника на технічній території виконавця. (с. Климентове, Охтирського району, Сумської області). Згідно п. 3.1 вказаного договору, вартість послуг складає 3500,00 грн. на місяць з урахуванням ПДВ. (а.с.45-48).

Вартість послуг складається з складування вибухових речовин в критому приміщенні на площі до 77 кв. м (942,37 грн.); цілодобова фізична охорона об'єкту (2122,31 грн.); обслуговування пожежної сигналізації (120,00 грн.); обслуговування охоронної сигналізації об'єкту та системи відеоспостереження (150,00 грн.); комунальні послуги (140,00 грн.), що вбачається з розрахунку вартості послуг, який є невід'ємною частиною договору. (а.с.49).

Судом встановлено, оплата за надані відповідачем платні послуги, надходила на спеціальній реєстраційний рахунок для обліку коштів, отриманих як плата за послуги.

Відповідачем здійснено покриття коштами загального фонду витрат, пов'язаних з організацією надання платних послуг по складуванню вибухових матеріалів за укладеним договором в загальній сумі 8 180 грн.

Витрати, понесені ВЧ 2276 із загального фонду на оплату комунальних послуг (електроенергії) та оплату послуг по обслуговуванню охоронної та пожежної сигналізації, необхідних для забезпечення надання платних послуг, відповідачем не відшкодовувались за рахунок коштів загального фонду кошторису за КПКВ 1003020 " Участь внутрішніх військ в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, охорона арештованих, засуджених та охорона особливо важливих об'єктів", а залишались на рахунку спеціального фонду.

Із розрахунків потреби в коштах по загальному фонду не були виключені кошти, які будуть надходити від ВАТ "Карпатське УГФР".

Зазначене порушення призвело до завищення потреби в коштах за загальним фондом за статтями видатків : оплата охоронної та пожежної сигналізації.

19.05.2015р. позивачем складена вимога № 103-14/700 « Про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства" та запропоновано ВЧ 2276 повернути кошти в сумі 8180, 00 грн. до загального фонду державного бюджету в строк до 19.06.2015р. (а.с.8-9)

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано вимогу про повернення коштів в добровільному порядку, а тому є підстави для стягнення зазначеної суми .

Колегія суддів погоджується з висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, п.,1,2 ч.2 ст.13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Складовими частинами загального фонду бюджету є, зокрема: 1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджету; 2) всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.13 Бюджетного Кодексу України складовими частинами спеціального фонду бюджету є, зокрема 1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування; 2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ).

Згідно п. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ використовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю та на організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи: зокрема перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством.

У складі першої групи виділяються такі підгрупи: підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю.

Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу) на: -покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи); -господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень підгруп 2 і 4 першої групи).

Відповідно до п. 19 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228 (далі - Порядок № 228) розподіл видатків бюджету спеціального фонду кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету.

Пунктом 23 Порядку № 228 передбачено, що видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. При цьому, розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач є державною організацією, видами господарської діяльності якого є, зокрема, складське господарство, що вбачається з свідоцтва про реєстрацію військової частини , установи та організації Національної гвардії, як суб'єкта господарської діяльності. (а.с.57,58).

З кошторису ВЧ 2276 на 2013,2014р. вбачається, що видатки на обслуговування пожежної безпеки передбачені по спеціальному фонду ВЧ 2276, проте в спірний період оплата послуг по обслуговуванню пожежної безпеки здійснювалася за рахунок коштів загального фонду кошторису, що підтверджується розрахунком потреби коштів на 2014 рік по КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)", реєстром наданих послуг. (а.с.16-17,20-21)

Кошти на обслуговування охоронної сигналізації та на оплату електроенергії спеціальним фондом не передбачені, що вбачається з кошторисів на 2013-2014р. , Розрахунків потреби коштів на 2013-2014 роки по КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)" та КЕКВ 2273 "Оплата електроенергії" (а.с.18-19, 22-23).

Відповідачем за рахунок коштів загального фонду здійснено покриття витрат спеціального фонду (пов'язаних з організацією надання платних послуг по складуванню вибухових матеріалів по електроенергії та по пожежній сигналізації) в сумі 8 180 грн. в тому числі:

- за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. на суму 2590 грн. ( по КЕКВ 2273 в сумі 1540,00 грн., по КЕКВ 2240 в сумі 1050,00 грн.,

- за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. на суму 5590 грн. ( по КЕКВ 2273 в сумі 1960,00 грн., по КЕКВ 2240 в сумі 3630,00 грн., що підтверджується реєстром наданих послуг .(а.с.24).

Зазначені кошти не відшкодовані в добровільному порядку, а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, відповідач не є розпорядником бюджетних коштів, а тому не може самостійно змінювати кошторисні призначення, та не може розпоряджатися бюджетними коштами, колегія суддів зазначає наступне.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

За змістом пунктів 1, 7, 10 статті 10 Закону України " Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Колегія суддів зазначає що позивач звернувся до відповідача з вимогою про стягнення коштів з підконтрольної установи, оскільки нею не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини 2276 Національної гвардії України залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2015р. по справі № 818/2955/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Присяжнюк О.В. Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 01.02.2016 р.