Ухвала суду № 55377455, 28.01.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 р. Справа № 876/9025/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участю представників: позивача Мельничука М.В.; відповідача Лошак В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мавекс» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року у адміністративній справі №803/1713/15 за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мавекс» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Луцька ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мавекс» про стягнення податкового боргу в розмірі 39091355,57 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Мавекс» на користь держави податковий борг в розмірі 39 091 355 грн. 57 коп.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Зокрема доводи апелянта зводяться до того, що податковий орган не вправі визнавати нікчемними угоди. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ТзОВ «Мавекс» включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З матеріалів справи видно, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 39 091 355,57 грн., а саме: по податку на додану вартість у розмірі 12 521 413,37 грн., по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 26 569 942,20 грн., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу станом на 14.07.2015 року, зворотнім боком облікової картки з податку на додану вартість, зворотнім боком облікової картки з податку на прибуток приватних підприємств.

Заборгованість по податку на додану вартість виникла внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення від 15.10.2010 року №0001442301/1, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 12 630 078,97 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 8 420 052,65 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4 210 026,32 грн. З урахуванням часткової сплати заборгованості в розмірі 108 665,60 грн. податковий борг становить 12 521 413,37 грн.

Заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств виникла внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення від 15.10.2010 року №0000912301/1, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 26 572 790 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 13 286 395 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 13 286 395 грн. З урахуванням часткової сплати заборгованості в розмірі 2 847,80 грн. податковий борг становить 26 569 942,20 грн.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що у відповідача наявна заборгованість, яка підлягає стягненню.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

З матеріалів справи видно, що відповідачем в судовому порядку було оскаржено податкові повідомлення-рішення від 15.10.2010 року №0001442301/1 та №0000912301/1 та постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28.05.2013 року, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.04.2015 року, в задоволенні адміністративного позову ТзОВ «Мавекс» до Луцької ОДПІ про визнання нечинними та скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 15.10.2010 року №0001442301/1 та №0000912301/1 судом не скасовані та є чинними, а узгоджені податкові зобов'язання, які виникли на підставі даних податкових повідомлень-рішень, набули статусу податкового боргу платника податків.

Судом встановлено, що позивачем здійснено заходи щодо погашення податкового боргу шляхом надіслання податкової вимоги від 05.05.2015 року № 5115-23, проте заборгованість відповідачем перед бюджетом не погашена.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пунктів 95.1, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за відповідачем рахується податковий борг у сумі 39 091 355 грн. 57 коп., який не сплачений до бюджету, являється узгодженим та відповідачем не вжито достатніх заходів щодо погашення в добровільному порядку

При цьому слід зазначити, що звернення ТзОВ «Мавекс» до суду із заявою про перегляд судового рішення у справі № 2а-292/10/0370 за нововиявленими обставинами, не спростовує факту узгодження грошового зобов'язання за вищезазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, оскільки відповідно до частини 2 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України, лише з набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

Крім того,ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.10.2015 року заяву ТзОВ «Мавекс» про перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами було залишено без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2015р. апеляційну скаргу ТзОВ «Мавекс» залишено без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 05.10.2015 року без змін.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційній скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мавекс» - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року у адміністративній справі №803/1713/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 02.02.2016р.