Ухвала суду № 55377211, 01.02.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 лютого 2016 року СєвєродонецькСправа № 812/670/15

Луганський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тихонова І.В.,

судді - Борзаниці С.В., Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Ларіній П.Є.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача 1 - Погорілого С.О.,

представника відповідача 2 - не прибув,

представника третьої особи - Головного

управління Державної казначейської служби України

у Луганській області - не прибув,

третьої особи ОСОБА_3 - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача - Державного агентства лісових ресурсів України у адміністративній справі та клопотання представника Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства, викладене в письмових поясненнях, за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України, Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, начальник Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу № 111-к від 05.02.2013, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України, Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, начальник Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу № 111-к від 05.02.2013, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Під час судового засідання представник відповідача - Державне агентство лісових ресурсів України заявив клопотання, в яких просив суд залишити адміністративний позову без розгляду, мотивуючи тим, що у позивача закінчився строк звернення до суду визначений нормами КАС України, посилаючись на те, що позивач ще 22.10.2014 року особисто вказує на те, що 05.02.2013 року він був звільнений з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України. З викладеного вбачається, що 22.10.2014 року йому безспірно було відомо про звільнення. В подальшому, в своїй уточненій позовній заві від 17.02.2015 року позивач особисто вказує іншу дату свого ознайомлення про звільнення, а саме - початок липня 2014 року, коли він отримав наказ №111-к від 05.02.2013 року Держлісагенства України про своє звільнення. На підставі чого вважає, що відповідно до ч.3 ст.99 КАС України, строк звернення позивача до суду сплинув ще на початку серпня 2014 року. Аналогічне клопотання у своїх письмових запереченнях виклав представник Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про зупинення провадження по справі.

Представник Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи на стороні відповідача - начальник Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши думку позивача, представника відповідача 1, дослідивши матеріали позову, суд дійшов до висновку про необґрунтованість клопотання представників відповідача 1 та відповідача 2 з наступних підстав.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно ч.3 ст.162 КАС України якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Судом встановлено, що відповідно до наказу №111-к від 05.02.2013 ОСОБА_1 був звільнений з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України.

Як зазначає позивач, про його звільнення йому стало відомо лише в кінці березня 2014 року. При цьому з наказом про його звільнення та його підставах він ознайомлений не був.

04 квітня 2014 року позивач звернувся до голови Державного агентства лісових ресурсів України з проханням прояснити його трудовий статус.

Відповідь на вищевказаний запит позивачем було отримано в липні 2014 року.

Суд вважає загальновідомим та таким, що не підлягає доказуванню те, що на території міста Луганська в липні - вересні 2014 року проходили бойові дії, а діяльність органів судової влади України були тимчасово припинені.

22 жовтня 2014 року позивач звернувся до Старобільського районного суду Луганської області про поновлення строку звернення до суду, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.

05 травня 2015 рок рішенням Старобільського районного суду від 05.05.2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі.

01 липня 2015 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області, апеляційну скаргу Луганського управління лісового та мисливського господарства задоволено частково. Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 05 травня 2015 року скасовано.

14 липня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.

Таким чином, на підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що вищевказані обставини перешкодили позивачу в строк, передбачений законом, звернутись до суду с позовом, а тому пропущений позивачем строк підлягає поновленню.

Посилання представника відповідача 2 на ті обставини, що строк розгляду у Старобільському районному суду Луганської області аналогічних вимог ОСОБА_1 повинен зараховуватися у загальний строк звернення до суду, є незмістовним з наступних підстав. Відкриття провадження по справі та винесення рішення по суті було здійснено безпосередньо суддею місцевого суду. Тобто, вирішення питання за весь час слухання справи місцевим судом проводилося за ініціативою місцевого суду. Як наслідок, цей строк не може бути визначений як пропущений з вини позивача.

Право на захист порушеного права в суді є конституційним правом особи.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Стаття 6 Кодексу закріплює право на судовий захист. Так, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. (ч.4 ст.6 КАС України).

За наведених обставин суд дійшов висновку, що клопотання представників відповідачів Державного агентства лісових ресурсів України та Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства про залишення без розгляду позовної заяви є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представників відповідачів Державного агентства лісових ресурсів України та Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства про залишення без розгляду позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України, Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, начальник Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу № 111-к від 05.02.2013, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте заперечення на неї можуть бути включені в апеляційну скаргу на кінцеве рішення у цій справі.

Повний текст ухвали складено та підписано 01 лютого 2016 року.

Головуючий суддя І.В. ТихоновСуддя Суддя С.В. Борзаниця Т.І. Ковальова