Постанова № 55376776, 28.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2016 р. Справа№ 911/4696/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників сторін:

позивача: Сушко С.О., довіреність б/н від 01.10.15,

відповідача: Абрахімова-Кобилінська Т.В., довіреність № 1-3/04.1-2016 від 04.01.16,

третьої особи 1: не з'явився,

третьої особи 2: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Компанії SARJAK CONTAINER LINES PVT. LTD.

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 15.12.2015

у справі № 911/4696/15 ( суддя Саванчук С.О.)

за позовом Компанії SARJAK CONTAINER LINES PVT. LTD.,

Республіка Індія, Мумбаї, Андхері Вест, С.В. Роуд, ДХЛ Плаза, 8-й поверх

65009, м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 24-В

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго",

07400, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проців, вул. Леніна, буд. 2

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарконт",

65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Приморська, буд.16, К. 307

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарконт Транспорт Солюшн",

65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Приморська, буд. 16, офіс 305

про стягнення 28 663 545,24 грн

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Компанії SARJAK CONTAINER LINES PVT. LTD. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" про стягнення 28 663 545,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань з оплати послуг з мультимодального перевезення вантажів у контейнерах за наступними коносаментами: NSA ODS 2035635209, MAA ODS 2015935031, MAA ODS 2012135016, MAA ODS 2040835197, MAA ODS 2096535985, NSA ODS 2082335797, MAA ODS 2129236494, MAA ODS 2148636654, MAA ODS 2198937260, MAA ODS 2232937641, на забезпечення виконання яких відповідачем видано Гарантійні листи від 23.12.2014 та від 10.04.2015.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.12.2015 у справі 3911/4696/15 провадження у справі за позовом Компанії SARJAK CONTAINER LINES PVT. LTD. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" про стягнення 28 663 545,24 грн припинено.

Не погодившись з винесеною ухвалою суду, Компанія SARJAK CONTAINER LINES PVT. LTD. подала апеляційну скаргу, в якій просила суд скасувати повністю ухвалу Господарського суду Київської області від 15.12.2015 у справі №911/4696/15.

Відповідач у своєму письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд залишити без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 15.12.2015, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційний господарський суд дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, у документах мультимодального перевезення (коносаментах) зазначено, що права та обов'язки, які виникають відповідно до їх умов стають обов'язковими в усіх відносинах між перевізником та власником документу, якби між ними був укладений договір. Усі дії, направлені проти перевізника за договором перевезення, засвідченого цими документами мультимодального перевезення, розглядаються Вищим судом Бомбея, Індія, та жоден інший суд не має юрисдикції стосовно будь-яких таких дій. Дії, направлені проти торговця за договором перевезення, засвідченого цими коносаментами, розглядаються Вищим судом Бомбея, Індія, або, за власним бажанням перевізника, іншим судом компетентної юрисдикції.

У пункті 18. Гарантійного листа від 10.04.2015 та у пункті 17. Гарантійного листа від 23.12.2014, визначено, що ці інструменти будуть регламентуватися та тлумачитися відповідно до законів Індії і відповідач тим самим безповоротно підкоряється юрисдикції суду Бомбея у разі будь якого спору за цим договором. Будь-яка дія проти відповідача відповідно з цими гарантійними листами може бути направлена до Верховного суду Бомбея (Індія) або, за власним розсудом позивача, до іншого суду компетентної юрисдикції.

З огляду на вказане, у спірних правовідносинах сторони передбачили своєю угодою підсудність справи судам Індії.

Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» положення, передбачені статтями 8, 9, 35 і 36 цього Закону, застосовуються і в тих випадках, коли місце арбітражу знаходиться за кордоном.

Відповідно до ч. 1 ст.8 цього Закону суд, до якого подано позов у питанні, що с предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Зазначена в гарантійних листах арбітражна угода є дійсною і може бути виконана.

Судом було враховано те, що відповідно з і предмету даного позову, зазначена справа не відноситься до виключної підсудності судам України, відповідно до статті 77 Закону України "Про міжнародне приватне право".

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що у випадках, передбачених законом, учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Відповідно до статті 43 Закону України "Про міжнародне приватне право", сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Сторони не визначили право, яке підлягає застосуванню до відносин між ними. В той же час, відповідно до ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право», право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. Якщо згідно з частиною першою цієї статті неможливо визначити право, що підлягає застосуванню, застосовується право, яке має більш тісний зв'язок із приватноправовими відносинами.

Відповідно до ч.2, 3 ст.32 Закону України «Про міжнародне приватне право» у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

У пункті 18. Гарантійного листа від 10.04.2015, у пункті 17. Гарантійного листа від 23.12.2014 та у коносаментах, що складені у спірних правовідносинах, прямо передбачено юрисдикцію суду Бомбея у разі будь-якого спору і вказані гарантійні листи будуть регламентуватися і тлумачитися відповідно до законів Індії.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні; арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", суд до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Крім того, судом також враховано правову позицію, що викладено у пункті 5. роз'яснень президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" від 31.05.2002 № 04-5/608, де зазначено, що господарським судам слід враховувати, що сторони зовнішньоекономічного договору мають право передбачити у ньому або шляхом укладення окремої угоди (арбітражна умова, арбітражне застереження) передачу спорів, що виникають з такого договору, на вирішення третейського суду (постійно діючого або створеного для вирішення конкретного спору - ad hoc); господарський суд може порушити провадження зі справи у випадку наявності у зовнішньоекономічному договорі арбітражної угоди, якщо визначить, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (пункт 3 статті 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, Нью-Йорк, 1958).

Відповідно до п. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

При вирішенні даного питання, судом було враховано пункт 18. Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" від 12.03.2009 № 01-08/163 про те, що наявність арбітражної угоди унеможливлює вирішення спору у господарському суді, оскільки сторони домовилися про вирішення спору іншим органом; водночас, згідно з пунктом 3 статті 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958) і частиною першою статті 8 названого Закону, суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; з'ясування обставин, пов'язаних з недійсністю арбітражної угоди, втратою нею чинності або з неможливістю її виконання, може бути здійснене господарським судом лише за результатами судового розгляду, проведеного в установленому законом порядку. Тому, за наявності арбітражної угоди суд не повинен відмовляти у прийнятті позовної заяви з посиланням на пункт 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, але має прийняти її до розгляду, а в разі відсутності зазначених обставин - припинити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 названого Кодексу.

Таким чином відповідно до норм ст.ст. 4,5,76 Закону України «Про міжнародне приватне право» сторони передбачили своєю угодою безповоротну підсудність справи суду Індії і цей спір не підлягає розгляду в господарському суді України.

За таких обставин апеляційна Компанії SARJAK CONTAINER LINES PVT. LTD. підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86, 99, 101, 103, 105, 106, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду Київської області від 15.12.2015 у справі № 911/4696/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Компанії SARJAK CONTAINER LINES PVT. LTD. - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран