Постанова № 55376043, 28.01.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2016 р. Справа № 922/5062/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Курченко В.А.

сторони не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ (вх.№ 5795 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2015р. у справі № 922/5062/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж, м. Ізюм

про стягнення 116514,80 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015р. позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 116514,80 грн., з яких 42009,80 грн. 3% річних та 74505,01 грн. інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання з поставки природного газу.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.11.2015р. позов задоволено частково, стягнуто з Ізюмського комунального підприємства теплових мереж 12,63 грн. 3% річних.

Позивач з вказаним рішенням суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2015р. по справі №922/5062/15 в частині відмови у стягненні трьох відсотків річних у розмірі 41997,17 грн., та інфляційних втрат в розмірі 74505,01 грн., прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 41997,17 грн., та інфляційних втрат в розмірі 74505,01 грн.

Свою скаргу апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі з’ясовані обставини справи та порушено норми матеріального права, зокрема, ст.ст. 530, 611, 631, 549, 550, 629 ЦК України, ст. 230 ГК України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2015р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.01.2016р.

В судове засідання 28.01.2016р. сторони не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, проте були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду справи, про що є відповідні докази в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Предметом даного позову є стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, у зв’язку з несвоєчасною сплатою відповідачем грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011р. №35/П.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.11 між НАК "Нафтогаз України" (позивач, продавець) та Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж (відповідач, покупець) був укладений договір №35/П на купівлю - продаж природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та в 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Матеріалами справи також підтверджується, що на виконання умов договору позивач поставив з жовтня 2011 року по грудень 2012 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 16232417,32 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу, які містяться в матеріалах справи (т.1 а.с. 20-38).

Відповідно до п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.12.2012 у справі №5023/4682/12 з відповідача на користь позивача стягнуто 567320,13грн. заборгованості за поставлений природний газ, а також 278725,09грн. пені, 110519,29грн. - 3% річних та 405076,73грн. - 7% штрафу, нарахованих за період з 14.11.2011 по 28.12.2012.

Згідно рішення Господарського суду Харківської області від 23.05.2013 у справі №922/1107/13 з відповідача на користь позивача стягнуто 159496,79грн. пені, 14757,75грн. - 7% штрафу, 12250,41грн. інфляційних втрат та 63798,72 - 3% річних, нарахованих за зобов'язаннями жовтня 2012 року за період з 14.11.2012 по 28.12.2012.

Відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2014 у справі №922/3975/13 з відповідача на користь позивача стягнуто 15964,87грн. пені. 11370,77грн. - 7% штрафу, 2943,26 грн. інфляційних втрат та 17341,58 - 3% річних, нарахованих за зобов'язаннями листопада, грудня 2012 року за період з 14.12.2012. по 09.08.2013.

12.02.2014р. між Головним управлінням Державної казначейської служби в Харківській області (сторона перша), Департаментом фінансів Харківської обласної державної адміністрації (сторона друга), Департаментом житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації (сторона третя), Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж (сторона четверта) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (сторона остання) відповідно до п.2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" укладено договір про організацію взаєморозрахунків № 105/30.

Предметом вказаного договору про організацію взаєморозрахунків є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п.24 ст.14 та п.2 ст.16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою КМУ від 29.01.2014 року №30 (пункт 1 договору про організацію взаєморозрахунків).

Сторони договору про організацію взаєморозрахунків погодили порядок проведення взаєморозрахунків, відповідно до якого Казначейство перераховує кошти, які надійшли до спеціального фонду державного бюджету від продажу облігацій внутрішньої державної позики згідно з п. 2 ст.16 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2014 рік" стороні першій у сумі 2174321,39грн. на підставі рішення Мінфіну. Сторона перша перераховує на рахунок сторони другої кошти у сумі 2174321,39грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню. Сторона друга перераховує на рахунок сторони третьої кошти у сумі 2174321,39грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню. Сторона третя перераховує на рахунок сторони четвертої кошти у сумі 2174321,39грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню. Сторона четверта перераховує на рахунок сторони останньої кошти у сумі 2174321,39грн., у тому числі податок на додану вартість 250855,50 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ за 2012 рік згідно з договором від 30.09.2011 №35/П (пункти 3 - 7 договору про організацію взаєморозрахунків).

У межах договору про організацію взаєморозрахунків №105/30 від 12.02.2014 відповідач перерахував 01.04.2014 на рахунок позивача іншу частину заборгованості за договором №35/П від 30.09.2011 за природний газ, спожитий у 2012 році, у розмірі 2174321,39грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 01.04.2014, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.78).

Відповідно до пункту 10 договору про організацію взаєморозрахунків №105/30 від 12.02.2014 сторони зобов’язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору купівлі-продажу природного газу № 35/П від 30.09.2011.

У пункті 15 договору про організацію взаєморозрахунків сторони визначили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмету договору.

У зв'язку з тим, що основний борг (вартість поставленого у грудні 2012 року природного газу за Договором) відповідачем був сплачений лише 01.04.2014, позивачем за період з 10.08.2013 по 01.04.2014 здійснено донарахування трьох процентів річних у сумі 42009,80грн., а також інфляційних втрат у розмірі 74505,01грн., стягнення яких є предметом спору у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд, вказав, що оплата грошовими коштами саме за умовами Договору купівлі-продажу природного газу №35/П здійснена відповідачем 29.10.2013 у розмірі 1897,02грн., інша частина боргу за Договором №35/П погашена саме згідно умов договору про організацію взаєморозрахунків, тому позивач має право здійснювати нарахування 3% річних та інфляційних втрат саме на суму боргу в розмірі 1897,02грн. за період з 10.08.2013 по 29.10.2013.

З таким висновком погоджується колегія суддів, з наступних підстав.

Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога про застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання, передбаченої ч.2 ст.625 ЦК України.

Як зазначалось раніше, предметом договору про організацію взаєморозрахунків від 12.02.2014р. є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п.24 ст.14 та п.2 ст.16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою КМУ від 29.01.2014 року №30 (пункт 1 договору про організацію взаєморозрахунків).

Пунктом 15 вказаного договору сторони погодили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмету договору.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено виконання сторонами умов даного договору, колегія суддів вважає, що уклавши договір про організацію взаєморозрахунків та належним чином виконавши цей договір, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до спірного договору купівлі-продажу природного газу.

Зазначене виключає підстави для застосування наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що необхідною умовою для застосування судом відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, є здійснення оплати за поставлений природний газ поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи і відповідно до п. 15 якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 09.09.14 у справах №5011-1/11043-2012-42/528-2012, №5011-35/1533-2012-19/522-2012, №5011-35/1272-2012-42/527-2012, від 30.09.14 у справі №922/2339/13, висновки якого, в силу приписів ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 82, 111-28 ГПК України, мають враховуватись судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Втім, матеріалами справи підтверджено, що оплата грошовими коштами саме за умовами договору купівлі-продажу природного газу №35/П здійснена відповідачем 29.10.2013р. у розмірі 1897,00 грн. Зазначені обставини відповідачем не заперечуються, та про що останнім наведено у розрахунку, наданому до відзиву на позов (а.с. 79,80).

За таких обставин, колегія суддів також погоджується з місцевим господарським судом щодо наявності підстав для застосування наслідків за порушення грошового зобов’язання передбачених п.2 ст. 625 ГК України саме на вказану суму заборгованості, виходячи з періоду заборгованості з 10.08.2013р. по 29.10.2013р.

Відповідно, стягнення з відповідача 12,63 грн. 3% річних колегія суддів також вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наявності за період прострочення (з 10.08.2013р. по 29.10.2013р) дефляції, що в силу роз’яснень наведених в Рекомендаціях відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді справ, наданих Верховним Судом України у листі 03.04.97 р. за № 62-97р., виключає можливість нарахування інфляційних втрат за вказаних період прострочення заборгованості.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, та вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та спростовуються вищенаведеним.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваного рішення нормам чинного законодавства та матеріалам справи на підставі чого, рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2015р. у справі № 922/5062/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись 99, 101, 102, п. 1, ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2015р. по справі №922/5062/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 02.02.16

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Шевель О. В.