Ухвала суду № 55375998, 02.02.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Т.О.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 року справа №805/2902/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 р. у справі № 805/2902/15-а за позовом ОСОБА_3 до Донецької міської ради , Управління Державної казначейської служби України у м.Донецьку Донецької області , Юридичного управління Донецької міської ради , Виконавчого комітету Донецької міської ради про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, про визнання бездіяльності протиправною,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- стягнути з Донецької міської ради на його користь заборгованість із заробітної плати у розмірі 50 905,88 грн.;

- стягнути з Донецької міської ради на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку із заробітної плати після звільнення у розмірі 249 258,87 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області щодо невиконання покладених на останнього чинним законодавством функцій та обов'язків, внаслідок чого перед позивачем утворилася заборгованість із заробітної плати.

В обґрунтування позову зазначив, що 20.11.2014 року відповідно до Розпорядження Донецького міського голови від 20.11.2014 року №291/4 його звільнено з посади начальника юридичного управління Донецького міської ради за угодою сторін відповідно до п.1. ст.. 36 КЗпП України. До моменту звільнення він перебував у трудових відносинах з роботодавцем та виконував свої функціональні обов'язки, проте з невідомих йому обставин, заробітна плата за цей період виплачена лише частково та з суттєвим порушення строків її виплати. На підтвердження цього надав довідку про заборгованість від 25.11.2014 №124, надану Донецькою міською радою.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на неправильне встановлення судом першої інстанції обставин справи та невірне застосування норм матеріального права. Позивач зазначив, що суд помилково, без відповідного обґрунтування за власною ініціативою залучив до справи у якості співвідповідачів Юридичне управління Донецької міської ради та Виконавчий комітет Донецької міської ради, які, в свою чергу, не є безпосередніми роботодавцями позивача та не є сторонами у спірних правовідносинах.

Позивач вважає, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин норми Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», що призвело до фактичного позбавлення позивача права на судовий захист.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, дійшла до висновку, апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач починаючи з 15 березня 2001 року на підставі розпорядження Донецького міського голови від 15 березня 2001 року № 362 прийнятий на посаду провідного юрисконсульта юридичного відділу Донецької міської ради (запис № 23).

15 липня 2001 року на підставі розпорядження Донецької міської ради від 16 липня 2001 року № 949 позивачу присвоєно дев'ятий ранг п'ятої категорії посадової особи місцевого самоврядування (запис № 24).

24 липня 2001 року ОСОБА_3 прийнята Присяга посадової особи місцевого самоврядування (запис № 25).

На підставі рішення Донецької міської ради від 24 червня 2005 року № 20/40 юридичний відділ Донецької міської ради перейменовано на юридичне управління Донецької міської ради (запис № 28).

З 26 листопада 2008 року на підставі розпорядження Донецького міського голови від 25 листопада 2008 року № 447/3к позивач переведений на посаду начальника юридичного управління Донецької міської ради із збереження дев'ятого рангу п'ятої категорії посадової особи місцевого самоврядування (запис № 30).

20 листопада 2014 року на підставі розпорядження Донецького міського голови від 20 листопада 2014 року № 291/4к позивач звільнений за згодою сторін за п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (запис № 31) (а.с. 20-21).

Таким чином, позивач мав статус посадової особи місцевого самоврядування та безпосередньо проходив службу в Юридичному управлінні Донецької міської ради, тобто у виконавчому органі ради зі статусом юридичної особи.

За довідкою про доходи від 25 листопада 2014 року № 247, яка видана ОСОБА_3 виконавчим комітетом Донецької міської радиза липень 2014 року позивачу нарахована заробітна плата у розмірі 17 418,14 грн., до сплати - 13 727,09 грн.; за серпень 2014 року - 5 345,42 грн., до сплати - 4 218,70 грн.; за вересень 2014 року - 9 212,14 грн., до сплати - 7 042,19 грн.; за жовтень 2014 року - 8 817,43 грн., до сплати - 6 817,20 грн.; за листопад 2014 року - 39 979,40 грн., до сплати - 31 461,59 грн. (а.с. 18).

Таким чином, заборгованість перед позивачем з виплати заробітної плати становить 50 905,88 грн.

Так, за липень 2014 року нарахована заробітна плата 17 418,14 грн., утримано податків та обов'язкових платежів 3 691,05 грн., перераховано до бюджетів податків та обов'язкових платежів 3 691,05 грн., фактично сплачено 1 100,00 грн., заборгованість 12 627,09 грн., платіжне доручення переданого до ГУ ДКСУ у Донецькій області від 08 жовтня 2014 року № 825.

За серпень 2014 року нарахована заробітна плата 5 345,42 грн., утримано податків та обов'язкових платежів 1 126,72 грн., перераховано до бюджетів та обов'язкових платежів 1 126,72 грн., фактично сплачено 4 218,70 грн.

За вересень 2014 року нарахована заробітна плата 9 212,14 грн., утримано податків та обов'язкових платежів 2 169,95 грн., перераховано до бюджетів податків та обов'язкових платежів 2 169,95 грн., фактично сплачено 7 042,19 грн.

За жовтень 2014 року нарахована заробітна плата 8 817,43 грн., утримано податків та обов'язкових платежів 2000,00 грн., заборгованість 6 817,20 грн., платіжні доручення передані до ГУ ДКСУ у Донецькій області від 15 жовтня 2014 року № 954 та від 29 жовтня 2014 року № 1004.

За листопад 2014 року нарахована заробітна плата 39 979,40 грн., утримано податків та обов'язкових платежів 8 517,81 грн., перераховано до бюджетів податків та обов'язкових платежів 8 517,81 грн., заборгованість 31 461,59 грн., не має фінансування (а.с. 19).

Як свідчить виписка по рахунку позивача, відкритому у ПАТ "Укрсоцбанк", сформована філією № 44 Борщагівського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" 30 червня 2015 року за період з 01 липня 2014 року по 30 червня 2015 року, 29 липня 2014 року на картковий рахунок позивача зарахована заробітна плата за першу половину липня 2014 року у сумі 1 100,00 грн., 08 жовтня 2014 року - зарахована заробітна плата за серпень 2014 року у сумі 4 218,70 грн., 08 жовтня 2014 року - зарахована заробітна плата за вересень 2014 року у сумі 7 042,19 грн.

Інших операцій по зарахуванню заробітної плати на картковий рахунок позивача у вказаний період не було (а.с. 17).

У відповідь на звернення позивача щодо погашення заборгованості із заробітної плати листом від 26 серпня 2015 року № б/н Рада повідомила, що станом на 20 листопада 2014 року заборгованість, яка утворилася за час проходження ним служби в органах місцевого самоврядування, становить 50 905,88 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За приписами частини 2 статті 4 цього Закону джерелом коштів на оплату праці працівників для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

Згідно частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669 (надалі Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, у п. 3 якого визначено, що заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - контрольована територія), виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 595 від 01.11.2014 р. визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації зобов'язані забезпечити до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач безпосередньо проходив службу у Юридичному управлінні Донецької міської ради, нарахування та виплата заробітної плати проводилась Виконавчим комітетом Донецької міської ради за рахунок коштів міського бюджету м. Донецьк.

При цьому на час судового розгляду Юридичне управління Донецької міської ради та Виконавчий комітет Донецької міської ради на контрольовану органами державної влади територію не переміщені, не функціонують, а їх працівники не виконують своїх функціональних обов'язків. Донецька міська рада хоча і була переміщена на підконтрольну органам державної влади територію, проте функціонування не відновила.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" від 13 січня 2015 року № 85, метою цього Закону є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція. До 31 грудня 2015 року цим громадянам має бути погашена заборгованість із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції, а також встановлено додаткові гарантії захисту житлових та майнових прав громадян, звільнених на підставі зазначених обставин, до моменту їх працевлаштування, за умови отримання ними статусу зареєстрованого безробітного.

Тобто, за приписами цієї норми відповідні заходи щодо погашення заборгованості із виплати заробітної плати повинні бути вжиті до 31 грудня 2015 року.

Наведений Закон або окремі його положення такими, що не відповідають Конституції України, не визнавалися.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 р. у справі № 805/2902/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 р. у справі № 805/2902/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді Д.В. Ляшенко

Л.В. Ястребова