Ухвала суду № 55375949, 01.02.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"01" лютого 2016 р. Справа № 922/5137/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М., суддя Істоміна О.А.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" ОСОБА_1, м. Київ (вх.№ 290 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від "23" жовтня 2015 р. у справі № 922/5137/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" ОСОБА_1, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Теплоавтомат", м. Харків

про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Теплоавтомат", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ

про визнання договору іпотеки недійсним, скасування заборони на нерухоме майно та визнання неправомірними дій, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.10.2015 року у справі №922/5137/15 (суддя Жельне С.Ч.) в первісному позові відмовлено повністю. Зустрічний позов залишено без розгляду.

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" ОСОБА_1, м. Київ із зазначеним рішенням не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2015 року у справі №922/5137/15 в частині відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Банку у повному обсязі, іншу частину рішення скаржник просить залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, їх відповідність вимогам статті 94 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги заявникові, виходячи з наступних підстав.

Частинами 1, 2 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити, зокрема, вимоги до особи, яка подає апеляційну скаргу, а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково. Апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або її представником. Частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема докази сплати судового збору.

Недотримання цієї вимоги процесуального законодавства відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без розгляду і повернення її апеляційним господарським судом заявникові.

Як свідчать матеріали поданої апеляційної скарги, на підтвердження сплати судового збору Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" ОСОБА_1, м. Київ надало платіжне доручення № 771007 від 19.01.2016р., з якого вбачається, що при подачі даної апеляційної скарги на рішення суду у даній справі позивачем за первісним позовом сплачено 14323,95 грн.

Суд апеляційної інстанції вважає, що подана позивачем за первісним позовом апеляційна скарга не відповідає вимогам частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судовий збір сплачено скаржником в розмірі, меншому ніж передбачено Законом України "Про судовий збір".

Так, нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір".

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону № 3674-VІ від 08.07.2011р., який набрав чинності з 01.11.2011р.) судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачувався у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080,00 грн.).

Предметом даного позову є вимога ПАТ "Дельта Банк", м. Київ про звернення стягнення на майно за Іпотечним договором № 699000044077011/І від 27.03.2013р. шляхом визнання на це майно права власності Банку.

Згідно пункту 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ІV Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК України такий обов'язок покладається на позивача.

З метою сплати судового збору у встановленому законом розмірі, заявник має визначати розмір судового збору виходячи з ринкової вартості майна, право власності на яке є предметом позовних вимог, оскільки саме ринкова вартість майна є найбільш точним та адекватним показником цінності такого майна для особи, що звертається з позовними вимогами про визнання права власності на таке майно або їх заперечує.

Як вказує ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" ОСОБА_1, м. Київ в обґрунтування позовних вимог, вартість об'єкту нерухомості (нежитлової будівлі літ. «М-4» загальною площею 2375,2 кв.м., що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Кірова, буд. 38), на яке позивач за первісним позовом просить звернути стягнення шляхом визнання права власності, станом на 21.09.2015р. становить 14 947 500,00 грн.

Отже, позовні вимоги носять майновий характер, оскільки, предмет іпотеки має вартісну оцінку, а тому судовий збір за подачу позовної заяви має сплачуватись з урахуванням вартості спірного майна.

Розмір судового збору за подання до господарського суду даної позовної заяви підпадає під дію вимог підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону № 3674-VІ від 08.07.2011р., який набрав чинності з 01.11.2011р.) і повинен був складати 73080,00 грн., тобто не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Проте, згідно частини 1 пункту 22 статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону № 3674-VІ від 08.07.2011р., який набрав чинності з 01.11.2011р.) у справах, повязаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб була звільнена від сплати судового збору.

Позов подано 31.08.2015р., тобто в період дії Закону України "Про судовий збір" в редакції Закону № 3674-VІ від 08.07.2011р., і станом на дату подання до господарського суду позовної заяви у даній справі позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 пункту 22 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Втім, станом на день подачі апеляційної скарги (грудень 2015 року) набрав чинності з 01.09.2015р. Закон України від 22.05.2015р. № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема в частині розміру ставок судового збору.

Відповідно до цих змін Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виключено з переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.

Таким чином, відповідно до нової редакції Закону України "Про судовий збір" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не звільняється від сплати судового збору, а застосування щодо нього нульової ставки суперечить змісту цього Закону.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 вказаного Закону (зі змінами, які набрали чинності 01.09.2015р.) визначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно пункту 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015р. № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 N 484-VIII)" визначено, що у випадку подання позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з 01.09.2015р. розмір судового збору визначається відповідно до Закону у редакції Закону України від 22.05.2015 N 484-VIII. Відповідне положення застосовується також до скарг і заяв, що подаються у справах, рішення суду першої інстанції у яких прийнято до 01.09.2015р. Разом з тим слід враховувати таке. Розмір судового збору у випадку подання апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.2015, розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом. При цьому якщо платник судового збору був звільнений від обов'язку сплачувати судовий збір (до 01.09.2015р.), то у випадку подання зазначених скарг та заяв після зазначеної дати розмір судового збору визначається залежно від ставки судового збору, яку мав би сплатити платник до 01.09.2015р. за відсутності у нього пільги щодо сплати такого збору.

Правовий аналіз положень Закону України "Про судовий збір" та пункту 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 N 484-VIII)") свідчить про те, що розрахунок судового збору повинен здійснюватися виходячи зі ставок, встановлених цим Законом на момент подачі апеляційної скарги, який обчислюється з урахуванням ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, при зверненні після 01.09.2015р. до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 23 жовтня 2015 р. у справі № 922/5137/15 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" повинна була сплатити судовий збір, виходячи із ставок, які мав би сплатити платник до 01.09.2015р. за відсутності у нього пільги щодо сплати такого збору. В даному випадку це сума 80388,00 грн. (110 % від суми 73080,00 грн.), але заявником апеляційної скарги згідно платіжного доручення № 771007 від 19.01.2016р. сплачено лише 14323,95 грн., що в силу пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення апеляційної скарги.

Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" ОСОБА_1, м. Київ не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом скаржникові без розгляду для усунення вказаного порушення.

Керуючись статтями 86, 94, пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИЛА:

1. Повернути апеляційну скаргу заявникові ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" ОСОБА_1, м. Київ.

2. Після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги, зазначених у пунктах 1, 2, 3 частини 1 ст. 97 ГПК, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу.

Додаток: заявнику матеріали апеляційної скарги на 24 аркушах, у тому числі:

-апеляційна скарга б/н від 25.12.2015р. на 11 арк.;

-платіжне доручення № 771007 від 19.01.2016р. на 1 арк.;

-фіскальний чек від 25.12.2015р. на 1 арк.

-опис вкладення у цінний лист від 25.12.2015р. на 1 арк.;

-копія довіреності б/н від 22.12.2015р. на 1 арк.;

-заява про поновлення строку на апеляційне оскарження б/н від 25.12.2015р. на 3 арк.;

-копія першого аркушу рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2015р. по справі № 922/5137/15 на 1 арк.;

-копія сторінки журналу вхідної кореспонденції Харківського відділення АТ «Дельта Банк» № 15 на 1 арк.;

-копія постанови Правління Національного банку України № 664 від 02.10.2015р. на 1 арк.;

-копія рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.10.2015р. № 181 на 1 арк.;

-копія наказу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 328 від 02.10.2015р. на 1 арк.;

-поштовий конверт.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Істоміна О.А.