Постанова № 55374058, 21.01.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 січня 2016 р. № 820/10644/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.,

суддів - Спірідонова О.М., Тітова О.М.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області - Биковченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання дій незаконними та скасування наказу, поновити на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати дії (бездіяльність) Головного управління МВС України в Харківській області в частині порушення переважного права позивача на призначення на посаду в реорганізованому лінійному відділенні на станції Основа протиправними; визнати незаконним та скасувати наказ Управління МВС України на Південній залізниці від 23 вересня 2015 року №195 о/с в частині звільнення позивача; поновити ОСОБА_3 на посаді старшого інженера-програміста сектору інформаційних технологій лінійного відділу на станції Основа Управління МВС України на Південній залізниці;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 05.05.2008 року проходила службу в органах внутрішніх справ, яку з 2008 року проходила в Управлінні МВС України на Південній залізниці. В період з 05.05.2015 року по 05.11.2015 року позивачу наказом від 16.06.2015 року №108 о/с надана додаткова відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною. Наказом від 23.09.2015 року №195 о/с відповідно до п.64 "Г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас через скорочення штатів. Позивач вказала, що вона, знаходячись у додатковій відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, була незаконно та необґрунтовано звільнена у зв'язку із скороченням штату, і тому остання вважає, що Управлінням МВС України на Південній залізниці порушені її трудові права та свободи.

Позивач - ОСОБА_2, у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, склала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач - Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці, у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, в порядку, визначеному ст. ст. 33-35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Биковченко Н.І., проти позову заперечувала. У письмових запереченнях на позов (а.с. 57-58) вказала, що позивач дійсно проходила службу на посаді старшого інженера-програміста сектору інформаційних технологій лінійного відділу на станції Основа Управління МВС України на Південній залізниці. Даний підрозділ існував у структурі Управління Міністерства внутрішніх справ на Південній залізниці. До ГУМВС України в Харківській області щодо вирішення питання про проходження служби з рапортом позивач не зверталась, що підтверджується інформацією Управління кадрового забезпечення №7/4678 від 03.11.2015 року. Крім того, 07.11.2015 набув чинності Закон України "Про Національну поліцію", прикінцевими та перехідними положеннями якого передбачено припинення діяльності органів внутрішніх справ з їх подальшою ліквідацією, а на території України створена Національна поліція України, добір до якої здійснюється на конкурсній основі та не передбачено автоматичне зарахування колишніх працівників міліції. Зазначений правоохоронний орган державної влади за своїм юридичними статусом не є правонаступником органів внутрішніх справ, а внаслідок цього не може перебирати на себе їх права та обов'язки. За таких підстав, представник відповідача Биковченко Н.І. стверджувала, що дії відповідача по виданню спірного наказу є цілком правомірними та обґрунтованими, і тому просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Третя особа - Державна казначейська служба України, у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, в порядку, визначеному ст. ст. 33-35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, вислухавши представника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Биковченко Н.І., вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні відносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Стаття 8 Конституції України встановлює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закон та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Правовий порядок в Україні, за визначенням ст. 19 Конституції України, ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно - технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних програм. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України). Кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Правову основу служби в органах внутрішніх справ становлять Конституція України, закони та інші нормативно - правові акти, у тому числі нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, акти органів місцевого самоврядування, прийняті у межах їх повноважень, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Звільнення зі служби працівників ОВС повинно здійснюватись лише на підставах, передбачених законом, під якими вбачаються такі життєві обставини, що законодавчо визначаються як юридичні факти для припинення служби. Звільнення може здійснюватись виключно з дотриманням певних процедурних вимог, що мають різний зміст за кожною підставою звільнення. Недотримання цих вимог розцінюється як незаконне звільнення з відновленням особи на службі в ОВС на колишній посаді.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач - ОСОБА_2, реалізувала своє право на працю не шляхом укладання трудового договору про роботу на підприємстві, установі, організації або з фізичною особою, а вільно обрав саме проходження служби в органах внутрішніх справ, яка має свої особливості.

З трудової книжки ОСОБА_2 судом встановлено, що остання з 05.05.2008 року прийнята на роботу до УМВС України на Південній залізниці наказом №62 о/с (а.с. 15).

Наказом МВС України від 08 червня 2015 року № 662 "Про ліквідацію Управління МВС України на Південній залізниці" прийнято рішення про ліквідацію Управління.

Наказом від 16.06.2015 року №108 о/с капітану міліції ОСОБА_2 старшому інженеру-програмісту сектору інформаційних технологій лінійного відділу на станції Основа Управління МВС України на Південній залізниці, з 05.05.2015 року по 05.11.2015 року надана додаткова відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною (а.с. 12).

Наказом голови комісії з ліквідації - начальником полковником міліції В.А. Сухини від 23.09.2015 року №195 о/с відповідно до п.64 "Г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_2 старшого інженера-програміста сектору інформаційних технологій лінійного відділу на станції Основа Управління МВС України на Південній залізниці звільнено з органів внутрішніх справ у запас через скорочення штатів (а.с.14).

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року №114.

Отже, правовідносини з приводу проходження позивачем служби унормовані спеціальним актом законодавства - Положенням, а тому норми всіх інших актів законодавства до цих правовідносин можуть бути застосовані лише в разі відсутності відповідних норм права в Положенні та за умови, що приписи цих актів не суперечать характеру та змісту правовідносин з проходження служби в міліції, тобто в субсидіарному порядку.

Підпунктом "є" п. 49 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114, визначено, що особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надаються додаткові та соціальні (по вагітності, родах і догляду за дитиною), творчі, у зв'язку з навчанням відпустки. Крім того, п. 61 Положення № 114 встановлено, що додаткові і соціальні відпустки особам рядового начальницького складу надаються відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 17 Положення №114, вагітні жінки і матері з числа осіб рядового і начальницького складу користуються всіма правами і пільгами, встановленими законодавством.

Згідно до ст. 1 Кодексу законів про працю України № 322-VIII від 10.12.1971 року, цей кодекс регулює трудові відносини всіх працівників.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.

Як встановлено судом, на момент видання спірного наказу - 23.09.2015 року, позивач перебувала у додатковій відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною.

Підпунктом "г" п. 64 Положення № 114 передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей з ЄДРПОУ Управління МВС України на Південній залізниці, перебуває у стані припинення з 14.07.2015 року та момент розгляду справи, але не ліквідоване.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного Кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Частиною 2 статті 104 Цивільного Кодексу України передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ч. 3 ст. 105 Цивільного Кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Суд вказує, що Управління МВС України на Південній залізниці є органом міністерства внутрішніх справ України на транспорті, територією обслуговування якого Харківська, Полтавська і Сумська області.

Дані функції після ліквідації Управління будуть виконувати інші підрозділи Міністерства внутрішніх справ України.

А тому, відповідно до вимог чинного законодавства України після скорочення посад, обов'язкове працевлаштування повинно відбуватися шляхом призначення на посади відповідного фаху, а оскільки позивач проходить службу в органах внутрішніх справ, то його обов'язкове працевлаштування повинно відбуватися шляхом переводу для подальшого проходження служби в інші органи внутрішніх справ України, якими в даному випадку є Головне управління МВС України в Полтавській та Харківській областях, Управління МВС України в Сумській області, і саме Міністерство внутрішніх справ.

Позивачу жодної вакантної посади не пропонувалось, про що свідчить відповідь начальника ГУ МВС України в Харківській області генерал-майора міліції А.А. Дмитрієва від 03.08.2015 року №7/10422 (а.с. 90) на лист начальника УМВС України на Південній залізниці полковника міліції В.А. Сухини від 23.07.2015 року 36/8/5690 (а.с. 88), з якого встановлено, що внаслідок реформування органів внутрішніх справ, постійного скороченні штатної чисельності органів і підрозділів ГУМВС України в Харківській області вакантних посад для працевлаштування скорочених працівників УМВС України на Південній залізниці немає, тому питання подальшого проходження служби цією категорією працівників необхідно вирішувати в межах чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивача звільнено незаконно, з порушенням встановленого законодавством порядку, а тому є достатні підстави скасування наказу та для поновлення позивача на посаді .

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте, відповідачем не надано суду доказів правомірності свого рішення.

Враховуючи, що наказ від 23 вересня 2015 року №195 о/с в частині звільнення ОСОБА_2 не відповідає вимогам трудового законодавства, а тому позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу Управління МВС України на Південній залізниці від 23 вересня 2015 року №195 о/с в частині звільнення та поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого інженера-програміста сектору інформаційних технологій лінійного відділу на станції Основа Управління МВС України на Південній залізниці або на рівноцінній посаді в органах МВС України, підлягають задоволенню.

Також, згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Щодо позовної вимоги про визнання дії (бездіяльності) Головного управління МВС України в Харківській області в частині порушення переважного права позивача на призначення на посаду в реорганізованому лінійному відділенні на станції Основа протиправними, суд зазначає, що дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки призначення на посаду у реорганізованому відділенні передбачає певну процедуру без проведення якої таке переведення є неможливим. Поряд із цим, суд звертає увагу, що капітан міліції ОСОБА_2 не зверталась до управління кадрового забезпечення ГУМВС України в Харківській області з проханням подальшого проходження служби до ГУМВС, а тому, суд в діях відповідача, Головного управління МВС України в Харківській області не вбачає протиправності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд доходить висновку про задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування наказу Управління МВС України на Південній залізниці від 23 вересня 2015 року №195 о/с в частині звільнення ОСОБА_3; поновлення ОСОБА_3 на посаді старшого інженера-програміста сектору інформаційних технологій лінійного відділу на станції Основа Управління МВС України на Південній залізниці або на рівноцінній посаді в органах МВС України. Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст.ст. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання дій незаконними та скасування наказу, поновити на роботі - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Управління МВС України на Південній залізниці від 23 вересня 2015 року №195 о/с в частині звільнення ОСОБА_3.

Поновити на посаді ОСОБА_3 на посаді старшого інженера-програміста сектору інформаційних технологій лінійного відділу на станції Основа Управління МВС України на Південній залізниці або на рівноцінній посаді в органах МВС України.

Постанову суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_3 допустити до негайного виконання.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 26 січня 2016 року.

Головуючий суддя Панченко О.В.

Судді Спірідонов М.О.

Тітов О.М.