Рішення № 5536772, 19.08.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2009 р. Справа № 17/98

Господарський суд Рівненської області у складі судді Петухова М.Г. розглянувши справу

за позовом підприємця ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю « Укрдім »

про стягнення в сумі 500 000 грн.00 коп.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: Демяненко Л.П.

Статті 20, 22 ГПК України розяснені.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в господарський суд з позовом в якому просить стягнути з відповідача 500 000 грн. заборгованості по оплаті юридичних послуг. Свої вимоги обгрунтовує тим, що згідно договору про надання юридичних послуг від 29.09.2006р. та додаткової угоди до нього від 10.10.2007р. відповідачу були надані юридичні та повязані з ними аналітичні, консультаційні послуги, здійснювалося представництво інтересів відповідача в господарських судах всіх інстанцій у справах (спорах) з ВАТ «Рівнеголовпостач», щодо виконання умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення магазину по вул. Соборній, БОС 233 в м.Рівне. Загалом позивач приймав участь у пяти різних справах, рішення в яких були прийняті на користь відповідача.

Відповідач у відзиві на позов та у судовому засіданні позовні вимоги не визнає, вказує, що позивачу надавалися чисті листки з печатками та підписами директора ТзОВ «Укрдім»для представництва інтересів останнього, чим і скористався позивач склавши договір, додаткову угоду та акт надання послуг. У відзиві відповідач також просить призначити судову криміналістичну експертизу, питання на вирішення якої будуть подані в окремому письмовому клопотанні. Провадження у справі просить зупинити.

Заслухавши пояснення сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та дослідженні в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений договір про надання юридичних послуг від 29 вересня 2006р. (далі по тексту Договір) Згідно з предметом Договору позивач зобовязувався представляти інтереси відповідача, як замовника, господарських судах України. Відповідно до п. 4.1. Договору, відповідач, за надані йому позивачем послуги, мав сплатити останньому грошову винагороду в залежності від обєму наданих послуг, розмір якої буде додатково обумовлена додатками, додатковими угодами до Договору чи Актом наданих послуг (а.с.7).

10 жовтня 2007 р., між сторонами спору було укладено Додаткову угоду до Договору в п. 1.1. якої обумовлено, що відповідач, як замовник, сплачує позивачу, як виконавцю, за надані позивачем відповідачу юридичні послуги, по стягненню на користь відповідача суми оплати за продане відповідачем, згідно договору купівлі-продажу нежитлове приміщення магазину, та штрафних санкцій за затримку проведення цих платежів, у вигляді процентів за користування грошовими коштами та, проведені позивачем всі інші справи повязані з цим спори (справи), в розмірі 500000 грн. (а.с.8).

В підписаному між сторонами спору Акті наданих послуг від 12 січня 2009 р. (далі Акт) та наданих суду позивачем 18 серпня 2009 р. копій судових рішень (а.с.9, 26-57), в яких позивач брав участь в якості представника відповідача, зазначається що, у період з вересня 2006 по січень 2009 р. на користь відповідача судами було стягнуто:

- 351000 грн. оплати за продане відповідачем нежитлове приміщення;

- 1826929 грн. - штрафних санкцій, як процентів за користування грошовими коштами, всього на користь відповідача по правах за участі позивача постановлено стягнути 2177920 (два мільйони сто сімдесят сім тисяч девятсот двадцять) грн.

За перераховані в п. 2.1. 2.7 Акту справи, з врахуванням п. 3 Акту щодо стягнення на користь відповідача 2177920 грн., п. 4 підписаного між сторонами спору Акту, позивачу визначено до оплати винагороду в розмірі 500000 грн. Розмір винагороди в сумі 500000 грн. за надані позивачем послуги також підтверджується і п. 1.1. Додаткової угоди до Договору.

Таким чином, наявність договірних відносин між сторонами спору та домовленість, щодо сплати суми винагороди за надані послуги підтверджується матеріалами справи та зокрема, поданими до суду позивачем оригіналами згаданих вище документів.

Суму винагороди в розмірі 500000 грн. відповідач, відповідно до п. 5.1. Договору зобовязувався перерахувати (сплатити) позивачу через 5-ть днів після її визначення тобто, дати підписання Додаткової угоди від10 жовтня 2007 р.

Згідно п. 3 ст. 6 ЦК України та п. 4 ст. 179 ГК України, сторони можуть врегулювати свої відносини та погоджувати на власний розсуд будь-які умови договору. Відповідно до ст.180, ч. 2 ст. 189 ГК України істотними умовами договору є предмет та ціна договору.

Відповідно до ч. 3. ст. 189, ст. 190 ГК України, субєкти господарювання можуть самостійно визначати та використовувати в договорі вільні ціни на всі види (робіт, послуг) які зазначаються в гривні.

Відповідно до ст. ст. 901, 902, 903, гл. 63 ЦК України, які стосуються договорів надання послуг, за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві послугу. Виконавець повинен надати послугу особисто, якщо інше не передбачено договором. Замовник зобовязаний оплатити послуги виконавця в розмірі, у строки та в порядку, що встановлений договором.

Згідно ст. 193 ГК України та 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязань або зміна його умов не допускається.

Участь позивача у зазначених в Акті справах (спорах) відповідача підтверджується матеріалами справи та не заперечується представником відповідача, як в засіданні так і в поданому до суду відзиві на позовну заяву. Тому суд вважає дані факти доведеними та обґрунтованими належними доказами.

Договір про надання юридичних послуг від 29.09.2006р. та додаткова угода до нього від 10.10.2007р. у встановленому законом порядку не оскаржувалися, недійсними не визнані і на момент розгляду справи є чинними.

Твердження представника відповідача зазначене у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні про те, що позивач отримував від відповідача грошову винагороду свого підтвердження не знайшли. Ні відповідач на його представник не надали суду будь-яких доказів проведення оплати послуг позивача. Таким чином суд не бере дані твердження до уваги.

Відповідно до ст. 41 ГПК України господарський суд призначає судову експертизу для розяснення питань, що виникають під час розгляду справи, які потребують спеціальних знань.

Клопотання відповідача про призначення судової криміналістичної експертизи відхилене судом, оскільки воно не оформлене належним чином, не підписане представником відповідача та не подане в установленому порядку до суду. Крім цього, питання зазначені в клопотанні не потребують спеціальних знань, а можуть бути встановлені при беспосередньому дослідженні доказів у судовому засіданні, що і було зроблено судом, в той час коли питання про оригінальність підпису директора та печатки ТзОВ «Укрдім»не ставились.

Також при відхиленні клопотання судом враховано, що предметом даного позову та спору є виконання зобовязання по оплаті наданих юридичних послуг, а не встановлення ознак дійсності чи недійсності правочину між сторонами в межах якого можливе призначення судової експертизи, оскільки відповідач ні в даній справі ні окремим позовом не ставить питання про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг, та не заперечує проти надання йому юридичних послуг позивачем в обємах заначених у позові та підтверджених належними доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ТзОВ «Укрдім»не надав суду жодного доказу на підтвердження своїх заперечень проти позову щодо проведення розрахунку з ним за надані послуги та відсутності договірних відносин з позивачем, напроти надання послуг та особисту участь позивача у справах (спорах) відповідача відповідач не заперечує. Дане підтверджується матеріалами справи та наданими позивачем, як доказ, копіями судових рішень та постанов судових інстанцій у період з листопада 2006 р. по жовтень 2008 р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно до задоволення позовних вимог, а у разі задоволення позову стороні, на користь якої відбулося рішення, суд відшкодовує держмитомито за рахунок іншої сторони, при задоволенні позову мито покладається на відповідача.

Оскільки позивачем сплачене держмито в сумі 1000,00 грн. (а.с.5) то відшкодуванню за рахунок відповідача позивачу підлягає лише ця сума сплаченого ним мита тв витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Решта держмита в сумі 4000,00 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача до державного бюджету України.

Керуючись статтями 49, 82-85 , ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдім»(33000, м.Рівне, вул. Шкільна, 49, п/р 260097578 в РОБ "Райффайзен Банк Аваль" м.Рівне, МФО 333227, код 31710975) на користь підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 РФ КБ "Приватбанк", МФО 333391, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 500 000 грн. заборгованості, 1000 грн. витрат по держмиту та 315 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдім»(33000, м.Рівне, вул. Шкільна, 49, п/р 260097578 в АППБ "Аваль" м.Рівне, МФО 333227, код 31710975) в доход державного бюджету України 4000 грн. державного мита.

3.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4. Скасувати заходи по забезпеченню позову, а саме арешт коштів на рахунках ТзОВ «Укрдім», що були вжиті згідно ухвали господарського суду Рівненській області у справі № 17/98 від 02 липня 2009р.

Повний текст рішення оформлено та підписано 21.08.2009р.

Суддя М.Г. Петухов.