Вирок № 55360723, 02.02.2016, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/11/16-к

1-кп/405/1/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Безсмолого Є.Б.

при секретарі Ісмієвій А.І.

за участі прокурора Могильного О.О.

потерпілого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальне провадження № 42015120000000172 від 28.10.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новоукраїнка Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого по найму ріелтором, зареєстрованого: АДРЕСА_1; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за наступних обставин.

Наказом начальника УМВС України в Кіровоградській області № 74 о/с ДСК від 24.03.2014 року, ОСОБА_3 призначений з 16.03.2014 на посаду слідчого слідчого відділу Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області у званні лейтенант міліції. Відповідно до п.1 Примітки до ст.364, ч.3 ст.18 КК України, п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст.ст.1-2 Закону України «Про державну службу», ст.ст.1, 10-11, 20, 25 Закону України «Про міліцію», являвся працівником правоохоронного органу.

У відповідності до ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 10, 11, 20, 25 Закону України «Про міліцію», посадової інструкції, ОСОБА_3, в силу займаної посади, являючись представником влади - працівником державного озброєного органу виконавчої влади України, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно їх дотримуватись, виконувати та знати.

Будучи працівником правоохоронного органу, ОСОБА_3 маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману, з корисливого мотиву, з метою наживи, використав довірливі відносини, які у нього склались з потерпілим ОСОБА_1 у зв'язку з їх попередніми зустрічами пов'язаними з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні, та достовірно знаючи, що ОСОБА_1 не буде притягнений до кримінальної відповідальності, використав свій статус працівника міліції для викликання у потерпілого усвідомлення правомірності його дій щодо вирішення питання про можливість не притягнення останнього до кримінальної відповідальності. Таким чином увівши в оману ОСОБА_1, переконав його у доцільності для нього вирішення згаданого питання та заволодів грошовими коштами останнього в сумі 5 000 грн., за наступних обставин.

З вересня 2015 року слідчим відділом Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області проводилось досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактами вчинення крадіжок майна з автомобілів №12015120020008351 від 05.09.2015 за ч.1 ст. 185 КК України, №12015120020008747 від 17.09.2015 за ч.1 ст. 185 КК України, №12015120020008946 від 22.09.2015 за ч.1 ст. 185 КК України, №12015120020008962 від 22.09.2015 за ч.1 ст. 185 КК України, №12015120020009029 від 25.09.2015 за ч.1 ст. 185 КК України. При досудовому розслідуванні були опитані громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_1, які підписали пояснення про свою причетність до вказаних крадіжок. При цьому у ОСОБА_1 в ході огляду його гаража та автомобіля ВАЗ-2103 д.н. НОМЕР_1, 28.09.2015 були вилучені вказаний автомобіль та документи на нього, і особисті документи та речі ОСОБА_1

08.10.2015 року матеріали вказаних кримінальних проваджень передані для проведення досудового розслідування слідчому СВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_3 яким матеріали прийнято до свого провадження.

22.10.2015 року слідчий ОСОБА_3, вивчивши матеріали кримінальних проваджень, встановив, що докази для повідомлення ОСОБА_1 про підозру відсутні, процесуальним прокурором вказано на відсутність підстав для притягнення останнього до кримінальної відповідальності, а вилучення автомобіля, речей і документів у нього є безпідставним та підлягають поверненню.

Отримавши вказівку процесуального керівника щодо неможливості притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, ОСОБА_3, з метою наживи, розумів, що ОСОБА_1 не обізнаний про відсутність підстав про притягнення до кримінальної відповідальності, використав статус працівника органу внутрішніх справ із корисливого мотиву, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману.

29.10.2015 року близько 15.40 год. ОСОБА_3 зателефонував зі свого телефону ОСОБА_1 та викликав останнього на 16.20 год. до приміщення прокуратури м. Кіровограда, для придання зовнішнього вигляду справжності своїх слів про нібито передачі грошей процесуальному керівнику прокуратури м. Кіровограда.

В цей же день, 29.10.2015 року, приблизно о 16.20 год. ОСОБА_1 прибув до приміщення прокуратури м. Кіровограда, розташованому по вул. Медведєва, 11, у м. Кіровограді, де до нього вийшов слідчий ОСОБА_3 і шляхом обману категорично запевнив ОСОБА_1, що в разі передачі йому 5 000 грн. нібито для процесуального керівника з прокуратури м. Кіровограда, ОСОБА_1 не буде притягнуто до кримінальної відповідальності, внаслідок чого останній введений ОСОБА_3 в оману, погодився на зазначену пропозицію.

31.10.2015 року з 09:26 год. до 09:45 год. ОСОБА_3 при наступній обумовленій зустрічі з ОСОБА_1 біля приміщення Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області по вул. Жовтневої революції, 58, продовжив запевнювати та вводити в оману ОСОБА_1, підтвердив свої вимоги та гарантував, що в разі передачі ОСОБА_1 грошових коштів нібито для процесуального керівника прокуратури м. Кіровограда, він не буде притягнутий до кримінальної відповідальності та домовились про відповідний час передачі грошових коштів.

02.11.2015 близько 14.40 год. слідчий ОСОБА_3, реалізовуючи умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_1 в сумі 5 000 грн., з корисливого мотиву, з метою наживи зустрівся за попередньою телефонною домовленістю з останнім біля приміщення прокуратури м. Кіровограда, що по вул. Медведєва, 11, у м. Кіровограді, використовуючи свій статус працівника міліції для викликання у потерпілого усвідомлення правомірності його дій, переконав потерпілого у доцільності для нього вирішення згаданого питання, сів разом з останнім на заднє сидіння в автомобіль ВАЗ-2105 «Таксі» д/н НОМЕР_2, за вищевказаною адресою, одержав нібито для процесуального керівника прокуратури м. Кіровограда за вирішення питання щодо не притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності грошові кошти у сумі 5 000 грн., які не маючи наміру передавати вказаній процесуальній особі, сховав у кишеню, розпорядившись ними за власним розсудом. Одразу після цього, 02.11.2015 близько 14:45 год. слідчий СВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_3 був викритий та заблокований працівниками УСБУ в Кіровоградській області біля вказаного автомобіля та при проведенні огляду місця події при особистому обшуку затриманого ОСОБА_3, в задній лівій кишені джинсових брюк ОСОБА_3 було виявлено та вилучено одержані ним від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 5 000 грн., які заздалегідь були ідентифіковані та помічені працівниками УСБУ в Кіровоградській області.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, та суду надав показання, що з березня 2014 року працював слідчим СВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області. 08.10.2015 року він отримав матеріали про вчинення крадіжок з автомобілів. Також проводив перевірку і щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення крадіжок. 22.10.2015 року він зібрав всі матеріали і направився до місцевої прокуратури м. Кіровограда. Прокурор вивчив матеріали та підтвердив, що ОСОБА_1 непричетний до скоєння злочинів, а тому слід повернути автомобіль та документи останньому. Знаючи, що ОСОБА_1 не причетний скоєних злочинів, та маючи бажання отримати грошові кошти, він 29.10.2015 року зателефонував ОСОБА_1 та домовився про зустріч біля місцевої прокуратури для придання зовнішнього вигляду справжності своїх слів про нібито передачу грошей процесуальному керівнику прокуратури м. Кіровограда, ввів в оману потерпілого, повідомив про можливість не притягнення останнього до кримінальної відповідальності, а за такі дії йому слід надати 5 000 грн. 31.10.2015 року він знову зустрівся з потерпілим для узгодження місця та часу передачі коштів. 02.11.2015 року після 14:00 год. він біля місцевої прокуратури м. Кіровограда зустрівся із ОСОБА_1, який в автомобілі таксі передав йому 5 000 грн., після чого він був затриманий працівниками СБУ. У вчиненому щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_1 суду надав показання, що 25.09.2015 року їхав разом з дружиною на а/м ВАЗ 2103, біля перехрестя вул. Г.Сталінграду і вул. Пацаєва м. Кіровограда був зупинений працівниками ДАІ, які без пояснення причини зупинки, його заламали та доставили до міськвідділу, де пояснили, що він займається продажем викрадених автозапчастин. Він пояснив працівникам міліції, які запчастини він купляв і в кого, що ці запчастини знаходяться в його гаражі. Після чого запчастини та автомобіль були у нього вилучені. Через кілька тижнів він приїхав у міськвідділ, повідомили, що матеріали знаходяться у слідчого ОСОБА_3, якого попросив повернути йому автомобіль, на якому він таксує і є для його сім'ї єдиним джерелом доходів. Слідчий ОСОБА_3 пояснив, що через неділю зателефонує. Коли зателефонував, попросив під'їхати до міської прокуратури, де повідомив, що потрібно дати йому 5 000 грн. за повернення його автомобіля та документів. Так як він був впевнений про непричетність його до скоєних злочинів, він звернувся до УСБУ у Кіровоградській області. При ньому помітили купюри по 200 грн. в сумі 5 000 грн., які він 02.11.2015 біля міської прокуратури у автомобілі таксі передав слідчому ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 349 КПК України, суд за погодженням учасників судового провадження визначив обсяг розгляду кримінального провадження в частині допиту обвинуваченого, допиту потерпілого та вивчення матеріалів, які характеризують обвинуваченого.

Дослідивши та перевірив представлені по справі докази у зазначеному вище порядку, надав їм належну оцінку в їх сукупності, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 доведеною, і кваліфікує його дії за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжували б покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Вчинене кримінальні правопорушення обвинуваченим є невеликої тяжкості.

Характеризуючи обвинуваченого ОСОБА_3 як особу, суд бере до уваги позитивні характеристики з місця проживання, місця реєстрації та попередньої роботи, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, займається суспільно-корисною працею, є учасником бойових дій, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд погоджується із запропонованим прокурором покаранням в межах санкції статті виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих доходів громадян.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Судові витрати по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави в сумі 5 598,28 грн.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих доходів громадян, що становить 850 грн.

Запобіжний захід обвинуваченому на апеляційний період залишити без змін - заставу.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази:

- матеріали кримінального провадження в 2-х томах залишити зберігати у прокуратурі Кіровоградської області;

- відеокасета SONI mini-divi №04НК4138N4012 з відеозаписом затримання ОСОБА_3 та відеокасета mini-divi Panasonic з № 5282АКВ5R-5822368 з відеозаписом допиту підозрюваного ОСОБА_3 - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- ватні тампони, які знаходяться в конверті у прокуратурі Кіровоградської області - знищити;

- грошові кошти 25 банкнот номіналом по 200 грн. в загальній сумі 5 000 грн., які знаходяться на зберіганні в прокуратурі Кіровоградської області - повернути до фінансового відділу УСБУ у Кіровоградській області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по кримінальному провадженню в сумі 5 598, 28 грн.

Після набрання вироку законної сили, заставу в розмірі 96 460 грн. внесену через Кіровоградське відділення ПАТ «А-Банк» 05.11.2015 року від ОСОБА_5, отримувач: ТУ ДСА України в Кіровоградській області, р/р 37312014000784, код отримувача 26241445, МФО 823016, призначення: Забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 42015120000000172 від 28.10.2015 року - повернути заставодавцю ОСОБА_5.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда Є.Б. Безсмолий