Ухвала суду № 55353924, 26.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1100/16 Справа № 200/2525/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року м. Дніпропетровськ

26 січня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Рудь В.В., Повєткіна В.В.

при секретарі Назаренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

УхвалоюБабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2015 року позовна заява Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишена без розгляду в частині позовних вимог до ОСОБА_2 (а.с.207-208).

В апеляційній скарзі ПАТ " Альфа-Банк" просить ухвалу суду в частині залишених без розгляду позовних вимог до ОСОБА_2 скасувати та передати справу до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (а.с.211-213).

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.

Згідно ст. 1, ст. 5 Закону України «Про третейські суди» та ст. 17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Ці випадки зазначені в ст. 6 Закону України «Про третейські суди».

Із матеріалів справи вбачається, що з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів ОСОБА_4 акціонерне товариство «Альфа - ОСОБА_5» звернулось 13 лютого 2014 року (а.с.1-3).

18 листопада 2015 року, в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2, посилаючись на п.6 ч.1 ст. 207 ЦПК України, просив залишити без розгляду позовні вимоги позивача до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що п.10.3. кредитного договору № 800003709 від 24.04.2008 року, укладеного між ПАТ "Альфабанк" та ОСОБА_2, містить третейське застереження, відповідно до якого всі судові спори стосовно вказаного кредитного договору підлягають остаточному вирішенню у Постійнодіючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" у відповідності до його регламенту, і він заперечує проти вирішення вказаного спору у Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська(а.с 203-204).

Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення без розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" в частині позовних вимог до ОСОБА_2, суд 1 інстанції, посилаючись на п.6 ст. 207 УПК України, виходив зі змісту договору укладеного між ПАТ "Альфабанк" та ОСОБА_2, який містить третейське застереження.

Однак, судом 1 інстанції не було враховано заперечення позивача щодо залишення позову без розгляду та роз'яснення, викладені в абзаці 5 частини другої постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», з яких вбачається, що договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (стаття 17 ЦПК України) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 06 червня 2012 року, справа за № 6-50цс12, а саме «Третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації правана захист своїх прав».

Також, суд 1 інстанції залишив поза увагою правовий висновок Верховного суду України, висловлений у Постанові від 04.11.2015 року по справі № 6-2074цс15, з якого вбачається що заборона на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів поширюється на спори про захист прав банківських установ, тобто спори, в яких позивачем є банківська установа, а відповідачем - споживач.

Отже, постановляючи ухвалу, суд 1 інстанції фактично позбавив позивача права захисту свого права щодо вирішення питання про стягнення заборгованості, яка на його думку існує.

Крім того, залишаючи без розгляду позовну заяву з підстав, передбачених п. 6 ст. 207 ЦПК України, суд 1 інстанції не врахував, що справа в суді знаходилася понад 1 рік і 9 місяців і заперечення проти вирішення спору в суді від відповідача надійшло вже після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

У зв'язку з наведеними обставинами, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 18 листопада 2015 року про залишення без розгляду позовної заяви Публічного акціонерного товариства ОСОБА_5 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягає скасуванню на підставі п.4 ст.311 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.303,307,311,315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2015 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: