Постанова № 55351954, 01.02.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2678/15-п Провадження №33/773/23/16 Суддя в 1 інстанції: Гайдук А.Л. Категорія:ст.471, ст. 472 МК України. Доповідач: Лозовський А. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2016 року місто Луцьк

Суддя Апеляційного суду Волинської області Лозовський А.О. з участю ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника Волинської митниці ДФС ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 09 грудня 2015 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України і на підставі ст.36 МК України накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1458872 гривень 27 копійок з конфіскацією в доход держави 68764 доларів США, вилучені згідно протоколу про порушення митних правил №1384/20502/2015 від 06 жовтня 2015 року.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в доход держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 06.10.2015 року близько 23 год. 01 хв., слідуючи з України в ОСОБА_4 через митний пост Ягодин Волинської митниці ДФС смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор», в якості пасажира автомобіля марки «SUZUKI GRANT VITARA», реєстраційний номерний знак WRA CX47, та переміщуючи при собі іноземну валюту в загальній сумі 80000 доларів США, яка знаходилась в зовнішніх та внутрішніх кишенях одягненої на ньому куртки, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор» та намагався незаконно, шляхом недекларування, тобто незаявлення за встановленою формою до митного контролю, перемістити через митний кордон України, окрім дозволеної до переміщення норми готівки, еквівалентної 10000 євро або 11236 доларів США, іноземну валюту в сумі 68764 долари США, що по курсу НБ України станом на 06.10.2015 року становить 1458872,27 гривень, що було встановлено в службовому приміщенні Волинської митниці ДФС, після його неодноразового усного опитування та розяснення інспектором митниці норм чинного законодавства України щодо правил переміщення валюти через митний кордон України, чим порушив вимоги п.2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України», чим вчинив правопорушення, передбачені ст.ст.471, 472 МК України.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5 вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою, оскільки судовий розгляд в даній справі проведено неповно, а викладені у постанові судді висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається на те, що він не вибирав та не міг самостійно вибрати смугу оскільки рухався чрез митний кордон в якості пасажира. Зазначає, що він добровільно надав інспектору наявну у нього валюту в сумі 80000 доларів США. Просить постнову судді скасувати та закрити провадження у справі у звязку з відсутність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472, МК України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали подану апеляційну скаргу, представника Волинської митниці ДФС, який заперечив проти апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Стаття 489 Митного кодексу України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобовязана зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.ст. 471, 472 МК України вказаних вимог закону дотримався.

Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Згідно з ч.2 ст.371 МК України товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро при вивезені ( пересиланні) їх громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, та з сплатою вивізного мита у випадках, встановлених законодавством України.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, полягає у недекларуванні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщаються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають письмовому декларуванню у разі переміщення їх через митний кордон України.

Згідно з положенням Постанови Правління НБУ від 27.05.2008р. № 148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро без письмового декларування митному органу. Готівка в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, ввозиться та вивозиться за умови письмового декларування органу в повному обсязі.

Тобто при переміщенні через пункти пропуску для автомобільного сполучення товарів (валютних цінностей) вартістю понад 10000 Євро (ч.4 ст.374 МК України) громадяни зобов'язані обрати загальну смугу пропуску червоний коридор, подати письмову декларацію і сплатити митні платежі в порядку, передбаченому ч.6 ст.366, ч.4 ст.374 МК України.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 переміщував понад неоподатковувану норму 68764 доларів США, декларації про що не подав, тобто вчинив недекларування, відповідальність за що передбачена ст.472 МК України.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку, а саме службовою запискою старшого державного інспектора Костюка В.В., актом про проведення огляду від 06 жовтня 2015 року, протоколом про порушення митних правил від 06 жовтня 2015 року.

В силу ст.366 ч.ч. 2, 4, 5, 6 МК України канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню; громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою; обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення; громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обовязкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_1. порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, а також вчинив недекларування товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, тобто вчинив правопорушення, передбачені як ст.471, так і ст.472 МК України.

Дана судом першої інстанції і належна оцінка іншим доказам.

Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, вважаю, що суддя першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України і обґрунтовано обрав йому остаточне стягнення згідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП відповідно до санкції ст. 472 МК України, яке є безальтернативним і передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів з їх конфіскацією, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції із закриттям провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України немає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.530 МК України та ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 09 грудня 2015 щодо нього без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області ОСОБА_6