Ухвала суду № 55346477, 13.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2016 року м. Київ К/800/26707/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А, Зайцева М.П.,

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А, Зайцева М.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснокутський Агрошляхбуд»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року

у справі № 820/17083/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснокутський Агрошляхбуд»

до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування наказу та визнання дій неправомірними, -

встановив:

ТОВ «Краснокутський Агрошляхбуд» звернулось до суду з позовом до Богодухівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, в якому просило:

- визнати дії Богодухівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області по складанню повідомлення від 19 вересня 2014 року №18/20-04-22-007 та наказу від 19 вересня 2014 року № 330 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки» - неправомірними;

- скасувати повідомлення від 19 вересня 2014 року №18/20-04-22-007 та наказ від 19 вересня 2014 року №330 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки»;

- визнати дії, вчинені Богодухівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі оспорюваного наказу від 19 вересня 2014 року №330 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки», - неправомірними;

- визнати дії по складанню Акту позапланової невиїзної перевірки від 14 жовтня 2014 року№1515/220/03581836 Богодухівською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківської області відносно ТОВ «Краснокутський Агрошляхбуд», а також висновок встановлений цим актом неправомірними;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 листопада 2014 року №0000942200.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року позов ТОВ «Краснокутський Агрошляхбуд» задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 05 листопада 2014 року №0000942200. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ТОВ «Краснокутський Агрошляхбуд» посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що начальником Богодухівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області видано наказ від 19 вересня 2014 року за № 330 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «КРАСНОКУТСЬКИЙ АШБУД» з метою підтвердження правильності здійснення розрахунків в іноземній валюті у сфері ЗЕД по контракту від 06 січня 2014 року № 01-06 за період з 01 січня 2014 року по 01 червня 2014 року, а також направлено повідомлення підприємству про проведення перевірки в період з 01 жовтня 2014 року, терміном 5 днів.

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КРАСНОКУТСЬКИЙ АШБУД» щодо правильності здійснення розрахунків в іноземній валюті у сфері ЗЕД по контракту від 06 січня 2014 року № 01-06 за період з 01 січня 2014 року по 01 червня 2014 року, ОДПІ складений акт №1515/220/03581836 від 14 жовтня 2014 року.

На підставі висновків акту від 14 жовтня 2014 року №1515/220/03581836, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 05 листопада 2014 року №0000942200, згідно якого підприємству ТОВ «КРАСНОКУТСЬКИЙ АШБУД» нараховано суму грошового зобов'язання (пеню) за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, та порушення валютного законодавства в сумі 15 641,98 грн.

Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем було укладено контракт з Sichuan New Tianyuan Technologies Co., Ltd., Китай від 06 січня 2014 року за №01-06, відповідно до якого позивач зобов'язується купити промислове обладнання.

В пункті 2.4 вказаного Контракту зазначається, що оплата за товар проводиться в наступному порядку: 30% від суми кожної Специфікації - передоплата, 70% (залишок суми кожної відповідної Специфікації) - оплачується після отримання Покупцем повідомлення Продавця про готовність конкретної партії вантажу до відправки, якщо інше не передбачено Специфікаціями.

Відповідно до пункту 3.1. Контракту Продавець зобов'язується поставити Товар протягом 57 днів з моменту внесення Покупцем передоплати, якщо інше не передбачено Специфікаціями.

Матеріалами справи підтверджується, що підприємством позивача було перераховано передоплату за вказаний товар згідно платіжного доручення в іноземній валюті від 17 січня 2014 року №001 в сумі 11 610 доларів США.

Відповідно до абзацу 1 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з абзацу 4 статті 2 вищезазначеного Закону Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановою НБУ від 14 листопада 2013 року №453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в пункті 1 установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Так, судами попередніх інстанцій досліджено, що позивач здійснив авансовий платіж 17 січня 2014 року, тобто термін 90 днів спливає 17 квітня 2014 року і на митну територію України повинен був надійти товар.

11 квітня 2014 року позивачем був направлений лист до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за вих. № 11/04-1 про надання висновку щодо продовження строків розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічними операціями за договором від 06 січня 2014 року № 01-06.

Листом від 23 квітня 2014 року № 4122-09/330 Мінекономрозвитку відмовило позивачу у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за договором №01-06.

Відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України.

Як вбачається з матеріалів справи, товар перетнув кордон України 27 травня 2014 року, тоді як граничний строк його надходження 17 квітня 2014 року.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що Богодухівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області правомірно нараховано пеню за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД за період з 18 квітня 2014 року по 27 травня 2014 року.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснокутський Агрошляхбуд» відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев