Ухвала суду № 55346097, 18.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2016 року м. Київ К/800/62950/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2014 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року

у справі № 820/12712/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАСК-ФЛЕКС»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАСК-ФЛЕКС» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року, позов задоволено у повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 25.06.2014 року № 0000482202, № 0000492202.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Згідно із пунктом 1 частини першої ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ХАСК-ФЛЕКС» з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту від 19.12.2013 року № 101213 за період з 19.12.2013 року по 30.05.2014 року, відповідачем складено акт від 13.06.2014 року № 2375/20-30-22-02/33066880, яким встановлено порушення: - ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в результаті чого в грудні 2013 року, січні 2014 року, позивачем не перераховано валютні кошти за товар, який на митну територію України не надійшов в законодавчо встановлений строк; - п. 1 ст. 9, п. 2 ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», в результаті чого станом на 01.04.2014 року позивачем не подана до Управління НБУ у Харківській області Декларація про валютні цінності, доходи та майно (з задекларованими валютними цінностями за межами України).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.06.2014 року: - № 0000482202, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 48 569, 05 грн.; - № 0000492202, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 510, 00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку щодо відсутності порушень позивачем вимог законодавства та неправомірного прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною третьою ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

У відповідності із постановою Правління НБУ від 14.11.2013 року № 453 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.11.2013 року за № 1951/24483) «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», враховуючи постанову Правління НБУ № 270 від 12.05.2014 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 року за № 496/25273) «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

В силу ч. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993року № 15-93 валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Стаття 16 вказаного Декрету передбачає, що за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції; за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно до п. 2.7 ст. 2 постанови Правління НБУ від 08.02.2000 року № 49 невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: - порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період; - порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем укладено контакт з контрагентом «Costruzioni Meccaniche Luigi Bandera SpA» (Італія) від 19.12.2013 року № 101213 на поставку обладнання - екструзійну лінію «SMARTFLEX 22 PLUS» з виробництва тришарової плівки на загальну суму контракту 952 000, 00 Євро (далі - Контракт).

Даним Контрактом з урахуванням додаткової угоди від 08.01.2014 року № 1 передбачено виготовлення, проведення випробувань і приймання обладнання у строк, що перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до умов Контракту ТОВ «ХАСК-ФЛЕКС» здійснено передоплату у розмірі 20% від загальної вартості контракту, що становить 190 400, 00 Євро за наступним графіком: - 26.12.2013 року в сумі 100 000, 00 Євро; - 17.01.2014 року в сумі 90 400, 00 Євро, що підтверджується платіжними дорученнями.

Після підписання протоколу попереднього тестування приймання товару позивачем здійснено другий авансовий платіж в розмірі 70% в сумі 666 400, 00 Євро, як того вимагає п. 5.2.2 Контракту.

Судами встановлено, що за результатами розгляду неодноразових звернень позивача, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України приймались рішення про відмову у видачі висновку на продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом.

22.04.2014 року Мінекономіки надано висновок № 437 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, згідно із яким позивачу подовжено строк на 100 000, 00 Євро, але не з 26.03.2014 року, а з 07.04.2014 року до 01.07.2014 року та на 90 400, 00 Євро з 18.04.2014 до 01.07.2014 року.

Податковим органом у даній справі здійснено нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД на суму простроченої заборгованості 100 000, 00 Євро за 11 днів прострочення, що складає 48 569, 05 грн.

Судами встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2014 року у справі № 820/10522/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2014 року, позовні вимоги ТОВ «ХАСК-ФЛЕКС» задоволено в повному обсязі. Визнано незаконним та скасовано рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.02.2014 року № 4122-09/106 та від 02.04.2014 року № 4122-09/279 щодо відмови ТОВ «ХАСК-ФЛЕКС» в наданні висновку про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №101213 від 19.12.2013 року з компанією «Costruzioni Meccaniche Luigi Bandera S.p.A.». Зобов'язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України видати висновок щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, укладеним з компанією «Costruzioni Meccaniche Luigi Bandera S.p.A.» № 101213 від 19.12.2013 року на суму 100 000, 00 Євро з 26.03.2014 року по 01.07.2014 року та на суму 90 400, 00 Євро з 16.04.2014 року до 01.07.2014 року.

Отже, судовим рішенням встановлено протиправність відмови позивачу у продовженні строків розрахунків за Контрактом, що, в свою чергу, виключає правомірність нарахування позивачу пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, а також застосування штрафних санкцій за порушення строків та порядку декларування валютних цінностей, доходів та майна, яке перебуває за межами України.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року у справі № 820/12712/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук