Ухвала суду № 55346018, 13.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2016 року м. Київ К/800/36007/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А, Зайцева М.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року

у справі № 826/5189/15

за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт»

про стягнення податкового боргу, -

встановив:

ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулась до суду з позовом до ПАТ «Київський річковий порт», в якому просила стягнути заборгованість перед бюджетом у розмірі 1 183 027,96 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року, позов ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві задоволено. Стягнуто з ПАТ «Київський річковий порт» заборгованість перед бюджетом у розмірі 1 183 027,96 грн.

У касаційній ПАТ «Київський річковий порт» посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Київський річковий порт».

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13 жовтня 2014 року №0007412201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 7 201 937 грн. (за основним платежем 4 801 291 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2 400 646 грн.).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2015 року по справі № 826/18153/14, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 жовтня 2014 року №0007412201 в частині донарахування ПАТ «Київській річковий порт» податкового зобов'язання з податку на прибуток, у зв'язку з віднесенням ПАТ «Київській річковий порт» до складу витрат собівартості видобування піску та заниження доходу за рахунок не погашення заборгованості перед ПАТ «Сведбанк» та, відповідно, за штрафними (фінансовими) санкціями у вказаній частині.

Таким чином, вказане зобов'язання вказаним податковим повідомленням-рішенням, в частині, що не скасовано, в силу частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, є узгодженим.

Відповідачем суми податкового боргу, який з урахуванням несплаченої пені у розмірі 52 592,74 грн., становить 1 183 027,96 грн., непогашена.

В силу підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під податковим зобов'язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті Податкового кодексу України встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Згідно норм пунктів 129.4 та 129.5 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120% річної облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, внаслідок несвоєчасного та не в повному обсязі погашення суми боргу відбулося нарахування пені в сумі 52 592,74 грн. з податку на прибуток.

Оскільки сума податкового зобов'язання не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями.

В касаційній скарзі відповідач посилається на оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2015 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року до Вищого адміністративного суду України, що свідчить, на його думку, про неузгодження податкових зобов'язань.

Разом з тим, відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Враховуючи викладена, постанова Окружного адміністративного суду міста Києві від 26 січня 2015 року по справі № 826/18153/14 (яка набрала законної чинності з 05 березня 2015 року), є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб та підлягає виконанню на всій території України.

Доказів зупинення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києві від 26 січня 2015 року, відповідачем надано не було.

Таким чином, з огляду на несплату ПАТ «Київській річковий порт» вказаної заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції щодо правомірності вимог ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про стягнення з ПАТ «Київський річковий порт» податкового боргу в сумі 1 183 027,96 грн.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев