Ухвала суду № 55346014, 13.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2016 року м. Київ К/800/33298/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А, Зайцева М.П.,

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А, Зайцева М.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року

у справі № П/811/2901/14

за позовом Приватного акціонерного товариства «Креатив»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

ПрАТ «Креатив» звернулось до суду з позовом до Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення від 02 липня 2014 року № 0001661502.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року, позов ПрАТ «Креатив» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 02 липня 2014 року №0001661502.

У касаційній скарзі Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки щодо дотримання ПрАТ «Креатив» правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами - ТОВ «Алькормет», СТОВ «Поліська Нива», складено Акт від 19 червня 2014 року №201/11-23-15-02/31146251, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2014 року № 0001661502, яким ПрАТ «Креатив» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1 136 280 грн.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ПрАТ «Креатив» укладено наступні договори: з СТОВ «Поліська Нива» договори поставки соняшникової нерафінованої олії від 29 січня 2014 року № МТІ14-21, від 13 січня 2014 року МТІ14-36; з ТОВ «Алькормет» договори поставки соняшникової нерафінованої олії від 11 грудня 2013 року №МТІЗ - 67, від 16 грудня 2013 року №МТІЗ -73.

Виконання вказаних договорів підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: податковими накладними, видатковими накладними, товарно - транспортними накладними, платіжними дорученнями, тощо.

Судами попередніх інстанцій досліджено факт дійсного виконання позивачем та його контрагентами господарських угод, позивач не мав підстав вважати діяльність контрагентів протиправною, так як, на час дії угод контрагенти позивача були зареєстровані в установленому порядку як платники ПДВ, мали право виписувати та надавати податкові накладні, не були виключені із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про скасування податкового повідомлення-рішення від 02 липня 2014 року № 0001661502.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області відхилити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев