Рішення № 55342430, 01.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.16р. Справа № 904/4318/15

Судова колегія господарського суду Дніпропетровської області у складі: головуючий суддя Новікова Р.Г., судді: Бондарєв Е.М., Фещенко Ю.В. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові Метали", м. Дніпропетровськ

про стягнення простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 4687499,99 доларів США (що за офіційним курсом НБУ на 20.05.2015р. еквівалентно 99058101,35грн.), строкової заборгованості зі сплати процентів, нарахованих за період з 15.04.2015р. по 05.05.2015р

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №432 від 06.03.2013р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. №б/н від 15.01.2016р.

на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях проголошувалась перерва з 01.12.2015р. по 14.12.2015р., з 18.01.2016р. по 25.01.2016р., з 25.01.2016р. по 28.01.2016р.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» м. Київ звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» м. Дніпропетровськ з позовом про стягнення простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 4687499,99доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. становить 99058101грн.35коп.), строкової заборгованості зі сплати процентів в розмірі 30078,13доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. становить 635622грн.92коп.), простроченої заборгованості зі сплати процентів в розмірі 532812,49доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. становить 11259604грн.), пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 27379,13доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. становить 578586грн.59коп.), пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 109375доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. становить 2311355грн.70коп.), 3%річних, нарахованих за прострочення сплати процентів, в розмірі 14884,93доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. становить 31380грн.09коп.), суми штрафів в розмірі 4376197грн.19коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем положень кредитного договору №79/07В від 13.12.2007р. (зі змінами та доповненнями внесеними додатковими договорами №1 від 01.10.2008р., №2 від 29.04.2009р., №3 від 29.05.2009р., №4 від 17.08.2009р., №5 від 24.12.2009р., №6 від 30.03.2010р., №7 від 28.07.2010р., №8 від 12.11.2010р., №9 від 26.04.2011р., №10 від 30.06.2011р., №11 від 23.09.2011р., №12 від 13.10.2011р., №13 від 03.11.2011р., №14 від 27.12.2011р., №15 від 29.02.2012р., №16 від 27.12.2012р., №17 від 21.01.2013р., №18 від 12.04.2013р., №19 від 30.04.2013р., №20 від 21.06.2013р., №21 від 04.10.2013р., №22 від 30.12.2013р., №23 від 30.04.2014р., №24 від 30.07.2014р., №25 від 29.10.2014р.) щодо своєчасного та повного виконання зобовязань; лист-заявку №13/12-2007 від 13.12.2007р.; ордер-розпорядження №1 від 17.12.2007р., платіжне доручення в іноземній валюті №1 від 17.12.2007р., меморіальний валютний ордер №TR.66135.1.36 від 17.12.2007р., ордер-розпорядження №2 від 20.12.2007р., платіжне доручення в іноземній валюті №2 від 20.12.2007р., меморіальний валютний ордер №TR.66135.1 від 20.12.2007р.; банківські виписки відносно особового рахунку відповідача; лист-вимогу №3020/1-2 від 31.03.2015р.

Позивач зазначає, що на виконання положень кредитного договору №79/07В від 13.12.2007р. ним було надано відповідачу кредит. Відповідач, в свою чергу, мав сплачувати проценти за користування кредитними коштами та виконувати інші зобовязання за договором.

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №25 від 29.10.2014р.) відповідач мав повернути банку кредит в строк не пізніше 28.08.2015р.

Листом №3020/1-2 від 31.03.2015р., направленим на адресу відповідача, банк повідомив про наявність невиконаних грошових зобовязань зі сплати процентів та, посилаючись на підпункт 4.2.5 кредитного договору, вимагав дострокового виконання зобовязань зі сплати всієї суми кредиту, процентів, пені та штрафів.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за прострочення сплати процентів за період з 12.01.2015р. по 05.05.2015р. позивач нарахував та заявив до стягнення суму 3%річних в розмірі 1484,93доларів США.

У звязку з невиконанням відповідачем вимог банку, викладених в листі №3020/1-2 від 31.03.2015р., позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Також позивач подав заяву від 07.05.2015р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно та грошові кошти, що знаходяться на рахунках в будь-яких фінансових установах, що належать відповідачу, і які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах ціни позову.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на наявність у відповідача реальної можливості своїми діями ускладнити в майбутньому виконання рішення суду у звязку з погіршенням фінансового стану відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2015р. було порушено провадження у справі та призначене судове засідання. У звязку з незявленням представників сторін та ненаданням витребуваних судом документів, судовий розгляд був відкладений.

Для надання можливості сторонам врегулювати спір мирним шляхом суд відкладав розгляд справи за клопотання сторін на 15.07.2015р. та 29.07.2015р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2015р. було задоволено клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи, призначено відповідну судову експертизу, проведення якої було доручено ОСОБА_3 науково-дослідному інституту судових експертиз, та зупинено провадження. Витрати з оплати вартості судової експертизи були покладені на відповідача.

ОСОБА_3 науково-дослідного інституту судових експертиз №4114/4115-15 від 13.11.2015р. матеріали справи №904/4318/15 були поверненні через несплату відповідачем попередньої вартості судової експертизи, призначеної за його клопотанням.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2015р. справа була прийнята до розгляду колегією суддів та призначене судове засідання.

В судовому засіданні від 18.01.2016р. представник відповідача заявив клопотання про призначення повторної судової економічної експертизи, обовязок сплатити попередню вартість судової експертизи просив покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали».

Представник позивача заперечував проти задоволення вказаного клопотання посилаючись на його необґрунтованість.

В судове засідання від 25.01.2016р. представник позивача надав письмові пояснення з приводу періодів нарахування відсотків, надав розрахунок штрафів, виклав обґрунтування підстав застосування штрафів.

Так, позивач зазначив, що сума простроченої заборгованості з оплати процентів в розмірі 532812,49доларів США складається з: - 330859,37доларів США простроченої заборгованості за процентами, нарахованими за період з 25.03.2014р. по 24.11.2014р. (включно); - 42968,75доларів США простроченої заборгованості за процентами, нарахованими за період з 25.11.2014р. по 24.12.2014р. (включно); - 44401,04доларів США простроченої заборгованості за процентами, нарахованих за період з 25.12.2014р. по 24.01.2015р. (включно); - 44401,04доларів США простроченої заборгованості за процентами, нарахованими за період з 25.01.2015р. по 24.02.2015р. (включно); - 40104,17доларів США простроченої заборгованості за процентами, нарахованими за період з 25.02.2015р. по 24.03.2015р. (включно); - 30078,12доларів США простроченої заборгованості за процентами, нарахованими за період з 25.03.2015р. по 14.04.2015р. (включно).

В судовому засіданні від 28.01.2016р. представник відповідача заявив клопотання про призначення судової економічної експертизи та надав заперечення відносно заявлених позовних вимог. Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача.

Дослідивши клопотання відповідача з приводу призначення судової експертизи, з огляду на несплату відповідачем вартості раніше призначеної судової експертизи по цій справі, наявністю достатніх матеріалів, що містять фактичні дані, судова колегія відмовляє в задоволенні клопотань відповідача.

Заява позивача від 07.05.2015р. про забезпечення позову судовою колегією залишається без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

При вирішенні питання про забезпечення позову здійснюється оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати її. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, позивачем не наведено обставин, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано жодних доказів того, що вказані заходи до забезпечення позову можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заява позивача ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджена жодним належним доказом.

Заслухавши доводи позивача, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» м. Київ (далі банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» (далі позичальник) був укладений кредитний договір №79/07В від 13.12.2007р. (далі кредитний договір), згідно якого банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді відкличної невідновлювальної кредитної лінії з правом конвертації в національну валюту.

Ліміт кредитної лінії встановлений в пункті 1.1 цього договору в розмірі 5000000доларів США, строк користування - по 12.12.2012р., погашення основної суми боргу починаючи з 13місяця кредитування, щомісячно рівними частками, плата за користування кредитом 12%річних, інші виплати 1% щорічно від ліміту кредитування.

Згідно ордеру-розпорядження №1 від 17.12.2007р., платіжного доручення в іноземній валюті №1 від 17.12.2007р., меморіального валютного ордеру №TR.66135.1.36 від 17.12.2007р., ордеру-розпорядження №2 від 20.12.2007р., платіжного доручення в іноземній валюті №2 від 20.12.2007р., меморіального валютного ордеру №TR.66135.1 від 20.12.2007р. відповідачу були надані кредитні кошти в розмірі 3500000доларів США та 1500000доларів США відповідно.

В подальшому, сторонами вносились зміни до положень укладеного кредитного договору шляхом підписання договорів про внесення змін (№1 від 01.10.2008р., №2 від 29.04.2009р., №3 від 29.05.2009р., №4 від 17.08.2009р., №5 від 24.12.2009р., №6 від 30.03.2010р. (нова редакція договору), №7 від 28.07.2010р., №8 від 12.11.2010р., №9 від 26.04.2011р., №10 від 30.06.2011р., №11 від 23.09.2011р.(нова редакція договору), №12 від 13.10.2011р., №13 від 03.11.2011р., №14 від 27.12.2011р., №15 від 29.02.2012р., №16 від 27.12.2012р., №17 від 21.01.2013р., №18 від 12.04.2013р., №19 від 30.04.2013р., №20 від 21.06.2013р., №21 від 04.10.2013р., №22 від 30.12.2013р., №23 від 30.04.2014р., №24 від 30.07.2014р., №25 від 29.10.2014р.(нова редакція договору))

Зокрема, договором №10 від 30.06.2011р. про внесення змін було змінено розмір ліміту кредитування з 5000000доларів США до 4687499,99доларів США. В подальшому, розмір ліміту кредитування залишався незмінним.

Договором №25 від 29.10.2014р. про внесення змін до кредитного договору сторони встановили новий строк повернення кредитних коштів - не пізніше 28.08.2015р.

Позивач заявив до стягнення суму строкової заборгованості зі сплати процентів, нарахованих за період з 15.04.2015р. по 05.05.2015р. в розмірі 30078,13доларів (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. становить 63566грн.92коп.) та суму простроченої заборгованості зі сплати процентів в розмірі 532812,49доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. становить 11259604грн.).

Згідно з поясненнями позивача та наданими розрахунками сума простроченої заборгованості з оплати процентів в розмірі 532812,49доларів США складається з:

- 330859,37доларів США простроченої заборгованості за процентами, нарахованими за період з 25.03.2014р. по 24.11.2014р. (включно);

- 42968,75доларів США простроченої заборгованості за процентами, нарахованими за період з 25.11.2014р. по 24.12.2014р. (включно);

- 44401,04доларів США простроченої заборгованості за процентами, нарахованими за період з 25.12.2014р. по 24.01.2015р. (включно);

- 44401,04доларів США простроченої заборгованості за процентами, нарахованими за період з 25.01.2015р. по 24.02.2015р. (включно);

- 40104,17доларів США простроченої заборгованості за процентами, нарахованими за період з 25.02.2015р. по 24.03.2015р. (включно);

- 30078,12доларів США простроченої заборгованості за процентами, нарахованими за період з 25.03.2015р. по 14.04.2015р. (включно).

Згідно пункту 3.1.1 кредитного договору (в редакції договору №11 від 23.09.2011р., чинній до внесення змін договором №25 від 29.10.2014р.) плата за користування кредитом встановлюється у вигляді процентів, розмір яких встановлюється умовами договору та має статус «диференційованої» ставки.

Договором встановлюється базовий розмір процентів, що нараховуються за користування кредитом за умови належного виконання позичальником всіх умов цього договору та договорів про забезпечення.

Визначаються умови, за яких застосовується підвищений розмір плати за користування кредитом, який вираховується шляхом збільшення базового розміру процентів на кількість процентних пунктів, встановлених договором.

У згаданому вище пункті кредитного договору сторони також визначили, що умова про збільшення базового розміру процентів за користування кредитом застосовується за взаємним волевиявленням та згодою сторін, що виражено шляхом укладання цього договору та не потребує будь-яких договорів про внесення змін до цього договору/нового договору.

Відповідно до пункту 3.1.2 кредитного договору (в редакціях, з урахуванням внесених змін договором №14 від 27.12.2011р. та договором №25 від 29.10.2014р.), базовий розмір процентів за користування кредитом, починаючи з 27.12.2011р., дорівнював 11% річних у доларах США та 17% річних у гривні.

В пункті 3.1.3 кредитного договору (в редакції договору №11 від 23.09.2011р., з урахуванням змін, внесених договором №24 від 30.07.2014р., яка була чинною до 29.10.2014р.) сторони визначили перелік підстав та розмір, на який підвищується базовий розмір процентів, у разі невиконання позичальником своїх зобовязань.

Як вбачається з матеріалів справи, зміна розміру процентної ставки протягом спірного періоду, оформлена розпорядженнями банку відносно внесення змін від 24.03.2014р., від 11.04.2014р., від 30.04.2014р., від 23.05.2014р., від 11.07.2014р., від 30.07.2014р., відбувалась через невиконання позичальником умов п.4.3.13.2, п.4.3.11.1, п.4.3.14. кредитного договору.

При цьому було враховано домовленість сторін, викладену в договорі №23 від 30.04.2014р. про внесення змін до кредитного договору: - починаючи з дати укладення цього договору та до 10.06.2014р. не застосовувати підвищений розмір процентів за невиконання позичальником зобовязання, визначеного підпунктом 4.3.11.1. пункту 4.3 статті 4 кредитного договору; - починаючи з дати укладення цього договору не застосовувати підвищений розмір процентів за невиконання позичальником у четвертому кварталі 2013р. зобовязання визначеного підпунктом 4.3.13.2 пункту 4.3. статті 4 кредитного договору.

Згідно розділу 3 кредитного договору нарахування плати за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на суму заборгованості за кредитом за весь строк користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту по день, що передує дню повного його повернення, із розрахунку факт/360. Плата за користування кредитом нараховується банком 24 числа кожного місяця, в останній день кожного місяця та в термін, зазначений в п. 1.1. договору або у разі розірвання договору в день повернення кредиту в повному обсязі.

Плата за користування кредитом, нарахована за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число поточного місяця (включно), сплачується щомісяця з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця (включно).

Договором №25 від 29.10.2014р. кредитний договір №79/07В від 13.12.2007р. був викладений в новій редакції.

Зокрема, було визначено, що плата за користування кредитом, нарахована/буде нарахована за період з 25.03.2014р. по 24.11.2014р. (включно) та несплачена позичальником, сплачується не пізніше 28.08.2015р.

Плата за користування кредитом, нарахована за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число поточного місяця (включно), починаючи з 25.11.2014р., сплачується щомісяця з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця (включно).

Незважаючи на положення попереднього підпункту договору, в термін, зазначений в п. 1.1. договору, або у разі розірвання договору в день повернення кредиту в повному обсязі, позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованої плати за користування кредитом. При несплаті плати за користування кредитом у визначені в цьому пункті договору строки, з наступного банківського дня вона вважається простроченою.

Пунктом 4.2.5 кредитного договору (в редакції договору №25 від 29.10.2014р. про внесення змін) було передбачено право банку у разі виникнення будь-якої несприятливої події, визначеної статтею 5 договору (зокрема, порушення позичальником та/або поручителем та/або майновим поручителем зобовязань/боргових зобовязань за договором) вимагати від позичальника достроково погасити боргові зобовязання в повному обсязі. Позичальник зобовязаний, не зважаючи на положення пункту 1.1 договору виконати таку вимогу і погасити боргові зобовязання в повному обсязі в строк не пізніше 10банківських днів з дня відправлення банком відповідної вимоги.

В пункті 9.2 кредитного договору (в редакції договору №25 від 29.10.2014р. про внесення змін) сторони узгодили, що датою відправлення вважається у випадку надіслання рекомендованого листа дата відправлення повідомлення, передбаченого договором, яка вказується у відповідному документів (реєстр, квитанція тощо)відділення звязку, який надається при відправленні повідомлень.

На адресу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» м. Дніпропетровськ банком було направлено вимогу №3020/1-2 від 31.03.2015р., в якому, зокрема, зазначалось про наявність простроченого зобовязання зі сплати процентів в розмірі 131770,83доларів США, нарахованих за період з 25.11.2014р. по 24.02.2015р., та повідомлялось про необхідність сплати боргових зобов'язань (всієї суми отриманого кредиту, відсотків, штрафів, договірних санкцій тощо) протягом 10 банківських днів здати відправлення листа.

Згідно списку №305 від 01.04.2015р. поштових відправлень поданих до відділення зв'язку №32 вищезазначена вимога була відправлена 01.04.2015р., тому строк повного погашення боргових зобов'язань був встановлений 15.04.2015р.

Оскільки відповідач заборгованість за кредитом не погасив у встановлений строк, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

За статтями 628 - 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобовязання, доказів припинення відповідних зобовязань в повному обсязі перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суму простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 4687499,99доларів США, суму простроченої заборгованості зі сплати процентів в розмірі 532812,49доларів США, нарахованих за період з 25.03.2014р. по 14.04.2015р., суму строкової заборгованості зі сплати процентів, нарахованих за період з 15.04.2015р. по 05.05.2015р. в розмірі 30078,13доларів.

Пунктом 7.1 кредитного договору (в редакції договору №25 від 29.10.2014р. про внесення змін) сторони встановили, що у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобовязань (крім договірних санкцій, пені та штрафів), банк має право застосувати до позичальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного боргового зобовязання, за кожний календарний день прострочення виконання, включаючи день такого погашення, з розрахунку факт/360.

Позивач заявив до стягнення суму пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованої за період з 12.01.2015р. по 05.05.2015р. (включно) в розмірі 27379,13доларів США, суму пені за несвоєчасне повернення кредиту, нарахованої за період з 22.04.2015р. по 05.05.2015р. (включно) в розмірі 109375доларів США.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 Цивільного кодексу України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993р., дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»).

Таким чином, максимальний розмір пені повязаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України гривні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.04.2015р. у справі №909/660/14 (3-29гс15).

Чинним законодавством господарському суду не надано прав самостійно змінювати зміст вимог. Зміна позовних вимог в цій частині, з дотриманням положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України, не відбувалась. Тому вимоги про стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне повернення кредиту розглядаються судом в редакції, викладеній у позові.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення суми пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованої за період з 12.01.2015р. по 05.05.2015р. (включно) в розмірі 27379,13доларів США, суми пені за несвоєчасне повернення кредиту, нарахованої за період з 22.04.2015р. по 05.05.2015р. (включно) в розмірі 109375доларів США.

Посилаючись на порушення відповідачем підпунктів 4.3.9, 4.3.10.6, 4.3.11.5. 4.3.11.6 кредитного договору (в редакції договору №25 від 29.10.2014р. про внесення змін) та обґрунтовуючи свої вимоги положеннями підпунктів 7.2.2, 7.2.3, 7.2.5 кредитного договору (в редакції договору №25 від 29.10.2014р. про внесення змін), позивач просить стягнути з відповідача наступні штрафи:

- 152300грн. за порушення зобовязання, визначеного підпунктом 4.3.9 кредитного договору (в редакції договору №25 від 29.10.2014р. про внесення змін);

- 152300грн. за порушення зобовязання, визначеного підпунктом 4.3.10.6 кредитного договору (в редакції договору №25 від 29.10.2014р. про внесення змін);

- 4071597грн.19коп. за порушення зобовязання, визначеного підпунктами 4.3.11.5. (в розмірі 750000грн.) та 4.3.11.6 (в розмірі 3321597грн.19коп.) кредитного договору (в редакції договору №25 від 29.10.2014р. про внесення змін).

Підпунктом 7.2.2. кредитного договору (в редакції договору №25 від 29.10.2014р. про внесення змін) визначено, що банк має право застосувати до позичальника, а позичальник зобовязаний сплатити штраф у разі порушення позичальником будь-якого з зобов'язань, визначених п. 4.3.9, п. 4.3.10., п. 4.3.11.1., п. 4.3.11.2. договору, в розмірі 152300грн. за кожний факт порушення кожного з зазначених зобов'язань.

В підпункті 7.2.3. кредитного договору (в редакції договору №25 від 29.10.2014р. про внесення змін) сторони встановили право банку стягувати штраф у разі порушення позичальником будь-якого з зобов'язань, визначених п.4.3.11.3, п.4.3.11.5 договору в розмірі 150000грн.за кожний факт порушення кожного з зазначених зобовязань.

Згідно підпункту 7.2.5. кредитного договору (в редакції договору №25 від 29.10.2014р. про внесення змін) передбачений штраф у разі порушення позичальником будь-якого з зобов'язань, визначеного п. 4.3.11.6 договору, у розмірі 50% відсотків від суми, що була направлена не за призначенням, вказаним в п.4.3.11.5 договору, за кожний випадок невиконанні вищезазначеного зобов'язання.

З огляду на матеріали справи документи, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем положень підпунктів 4.3.9 та 4.3.10.6. кредитного договору (в редакції договору №25 від 29.10.2014р. про внесення змін) та задовольняє позовні вимоги про стягнення сум штрафу в розмірах 152300грн. та 152300грн. відповідно.

В частині стягнення з відповідача сум штрафів за порушення зобовязання, визначеного підпунктами 4.3.11.5. (в розмірі 750000грн.) та 4.3.11.6 (в розмірі 3321597грн.19коп.) кредитного договору (в редакції договору №25 від 29.10.2014р. про внесення змін) на загальну суму 4071597грн.19коп., суд відмовляє в задоволенні цих вимог.

Заявляючи вимоги про стягнення вищевказаних сум штрафів, позивач посилається на незабезпечення/не виконання відповідачем положень кредитного договору про направлення ТОВ «Юмін» не менше ніж 53% фактично отриманих грошових коштів від кожного відшкодування податку на додану вартість на погашення заборгованості за кредитним договором №77/07В від 13.12.2007р., укладеним з ТОВ «Любимівський кар'єр», або кредитними договорами №10-0604/245к-07 від 22.06.2007р. та №10-0604/246к-07 від 22.06.2007р., укладеними з ТОВ «Трансмаш», або за кредитним договором №10-0604/121к-07 від 11.04.2007р. та кредитним договором №79/07В від 13.12.2007р., укладеними з відповідачем.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності вини Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» в неперерахуванні ТОВ «Юмін», яке не стороною даного зобов'язання, вказаної частки фактично отриманих грошових коштів від кожного відшкодування податку на додану вартість на погашення заборгованості за кредитним договором.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення суму 3%річних, нарахованих за загальний період з 12.01.2015р. по 05.05.2015р. (включно) за прострочення сплати процентів, в розмірі 14884,93доларів США.

Судом здійснено перевірку розміру заявленої до стягнення суми 3%річних, нарахованих за загальний період з 12.01.2015р. по 05.05.2015р. (включно) за прострочення сплати процентів. Оскільки порушень не було виявлено, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, а саме пропорційно задоволених вимог.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 38, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» м. Дніпропетровськ про стягнення простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 4687499,99доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. становить 99058101грн.35коп.), строкової заборгованості зі сплати процентів в розмірі 30078,13доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. становить 635622грн.92коп.), простроченої заборгованості зі сплати процентів в розмірі 532812,49доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. становить 11259604грн.), пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 27379,13доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. становить 578586грн.59коп.), пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 109375доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. становить 2311355грн.70коп.), 3%річних, нарахованих за прострочення сплати процентів, в розмірі 1484,93доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. становить 31380грн.09коп.), суми штрафів в розмірі 4376197грн.19коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» м. Дніпропетровськ (Ідентифікаційний код 32495368, місцезнаходження 49000. м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, буд.5, кімната 28) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» м. Київ (Ідентифікаційний код 14359319, місцезнаходження 01004, м. Київ, бул .ОСОБА_4/вул. Пушкінська, буд. 8/26) суму простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 4687499,99доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. становить 99058101грн.35коп.), суму строкової заборгованості зі сплати процентів в розмірі 30078,13доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. становить 635622грн.92коп.), суму простроченої заборгованості зі сплати процентів в розмірі 532812,49доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. становить 11259604грн.), суму 3%річних, нарахованих за прострочення сплати процентів, в розмірі 1484,93доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. становить 31380грн.09коп.), суму штрафу в розмірі 152300грн. за порушення зобовязання, визначеного пунктом 4.3.9 кредитного договору (в редакції договору №25 від 29.10.2014р. про внесення змін), суму штрафу в розмірі 152300грн. за порушення зобовязання, визначеного пунктом 4.3.10.6 кредитного договору (в редакції договору №25 від 29.10.2014р. про внесення змін) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 73080грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення суми пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованої за період з 12.01.2015р. по 05.05.2015р. (включно) в розмірі 27379,13доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. становить 578586грн.59коп.), суми пені за несвоєчасне повернення кредиту, нарахованої за період з 22.04.2015р. по 05.05.2015р. (включно) в розмірі 109375доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. становить 2311355грн.70коп.), суми штрафу в розмірі в розмірі 750000грн. та суми штрафу в розмірі 3321597грн.19коп.

Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» м. Київ про забезпечення позову.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 28.01.2016р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 01.02.2016р.

Головуючий колегії, суддя ОСОБА_5

Суддя Е.М. Бондарєв

Суддя Ю.В. Фещенко