Ухвала суду № 55341572, 29.01.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

УХВАЛА

"29" січня 2016 р.

Справа № 916/1542/14

Суддя господарського суду Одеської області Петров В.С., розглянувши заяву Товариства з додатковою відповідальністю „Ізмаїльська райсільгосптехніка” про прийняття додаткового рішення по справі № 916/1542/14 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю „Ізмаїльська райсільгосптехніка” до Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” про визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю „Ізмаїльська райсільгосптехніка” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” про визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, оформлене протоколом № 3 від 11.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.04.2014 р. позовну заяву ТДВ „Ізмаїльська райсільгосптехніка” прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/1542/14, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

У судовому засіданні 30.05.2014 р. представником позивача було заявлено клопотання про призначення судової експертизи електролічильника НІК типу 2301 АК1 серійний номер 0473081, вилученого у позивача представникам відповідача відповідно до акту про порушення № 030868 від 02.04.2013 р., на вирішення якої поставити питання щодо визначення наявності впливу магніту на розрахунковий механізм електролічильника.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2014 р. по справі № 916/1542/14 було призначено судову електротехнічну експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, також провадження у справі було зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

23.10.2014 р. до господарського суду Одеської області надійшов від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз висновок судової електротехнічної експертизи № 3348/31 від 10.10.2014 р. по справі № 916/1542/14.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 24.10.2014 р. провадження у справі № 916/1542/14 поновлено та розгляд справи призначено в засіданні суду на 06.11.2014 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.11.2014 р. у справі № 916/1542/14 позов ТДВ „Ізмаїльська райсільгосптехніка” задоволено частково, скасовано оперативно-господарську санкцію – рішення комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією ПАТ „ЕК Одесаобленерго” в особі структурної одиниці - Ізмаїльського району електричних мереж, яке оформлене протоколом № 3 від 11.02.2014 р., складеного за результатами розгляду акту про порушення правил користування електроенергією № 020869 від 02.04.2013 р., в задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено. Також вказаним рішенням суду стягнуто з ПАТ „ЕК Одесаобленерго” на користь ТДВ „Ізмаїльська райсільгосптехніка” витрати по сплаті судового збору в сумі 1218 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 р. вказане рішення господарського суду Одеської області від 14.11.2014 р. у справі № 916/1542/14 залишено без змін. .

27.01.2016 р. ТДВ „Ізмаїльська райсільгосптехніка” подано до господарського суду Одеської області заяву про прийняття додаткового рішення про стягнення з ПАТ „ЕК Одесаобленерго” судових витрат, які полягають у витратах на оплату послуг експерта за проведену судову електротехнічну експертизу в розмірі 5904,00 грн.

Разом з тим відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону України "Про судову експертизу" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

В п. 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" надано господарським судам роз’яснення у застосуванні відповідних законодавчих приписів. Так, витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи. Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Так, в ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України” визначено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Наразі в ст. 88 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Додаткове рішення є засобом виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. При цьому неповнота судового рішення шляхом прийняття додаткового рішення (ухвали) не може бути виправлена щодо позовних вимог, з яких судом прийнято рішення. Така неповнота може бути усунена лише в процедурі перегляду рішення. Тобто додаткове рішення (ухвала) не можуть стосуватися тих вимог, щодо яких суд ухвалив рішення.

Прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК (п. 13 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 "Про судове рішення").

Згідно п. 4.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” (із змінами і доповнен.), якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті 88 ГПК має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання. Таке рішення (ухвалу, постанову) може бути прийнято з питань розподілу сум судового збору або їх повернення і в тому разі, якщо відповідна вимога у розгляді справи з якихось причин не заявлялася. Що ж до інших судових витрат, то в разі коли вимоги стосовно їх розподілу під час розгляду справи не заявлялися та докази на підтвердження цих витрат суду не подавалися, то додаткове рішення (ухвала, постанова) щодо розподілу цих судових витрат не приймається та в задоволенні заяви відмовляється.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2014 р. по справі № 916/1542/14 витрати по оплаті призначеної судом електротехнічної експертизи були покладені на позивача – ТДВ „Ізмаїльська райсільгосптехніка”. При цьому протягом розгляду справи жодних клопотань стосовно розподілу судових витрат, у т.ч. витрат на оплату експертизи, з боку позивача не заявлялось, також докази на підтвердження цих витрат суду не подавалися, у зв’язку з цим суд не вбачає підстав для розподілу між сторонами таких витрат. В свою чергу, з огляду на таке, відсутні підстави для винесення додаткового судового рішення щодо розподілу вищевказаних витрат за заявою ТДВ „Ізмаїльська райсільгосптехніка”.

За таких обставин, господарський суд Одеської області вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ТДВ „Ізмаїльська райсільгосптехніка” про прийняття додаткового рішення у даній справі № 916/1542/14.

Керуючись ст.ст. 86, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю „Ізмаїльська райсільгосптехніка” про прийняття додаткового рішення у справі № 916/1542/14 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю „Ізмаїльська райсільгосптехніка” до Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” про визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією.

Суддя В.С. Петров