Ухвала суду № 55340480, 27.01.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.01.16р. Справа № 904/8381/14

За скаргою: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1

у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМОЦЦІ-ПНЕВМАТИК-СІМФЕРОПОЛЬ", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

про зобов'язання вчинити певні дії

Головуючий колегії ОСОБА_2

Суддя Мартинюк С.В.

Суддя Соловйова А.Є.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача (скаржника): ОСОБА_3 - представник (дов. № 4436-К-О від 04.11.2015)

від ВДВС: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАМОЦЦІ-ПНЕВМАТИК-СІМФЕРОПОЛЬ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про зобов'язання відповідача виконати умови договору банківського рахунку шляхом здійснення перерахування грошових коштів у сумі 938 859,80 грн. на користь позивача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 позов задоволено у повному обсязі. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" перерахувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМОЦЦІ-ПНЕВМАТИК-СІМФЕРОПОЛЬ" грошові кошти у розмірі 903 427,37 грн. та 2 668,60 доларів США на поточний рахунок № 26009012550300, відкритий у ПАТ "Укрсоцбанк" у м. Києві, МФО 300023. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМОЦЦІ-ПНЕВМАТИК-СІМФЕРОПОЛЬ" - 1 218 грн. судовий збір.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 у справі № 904/8381/14 залишено без змін.

29.04.2015 на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 видані накази на примусове виконання.

25.12.2015 від Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1, в якій просить суд:

- визнати дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 в частині винесення постанови про накладення штрафу № 49346882 від 10.12.2015 незаконними;

- скасувати постанову державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 про накладення штрафу № 49346882 від 10.12.2015;

- визнати дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції неправомірними, в частині не звернення до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду на підставі заяви боржника.

В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що при винесенні постанови про накладення штрафу у сумі 1020,00 грн. від 10.12.2015 державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 було порушено норми Закону України "Про виконавче провадження", що призвело до порушення прав Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" як сторони виконавчого провадження.

Скаржник зазначає, що державним виконавцем було порушено вимоги ст. 18 Закону України Про виконавче провадження, а саме у виконавчому документі зазначено лише скорочену назву боржника; неповну адресу місцезнаходження боржника; невірно вказано ідентифікаційний код та самого стягувача; не вказано дату набрання законної сили постановою та строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Також, скаржник зазначає, що ним було подано державному виконавцю заяву про звернення до суду із заявою про відстрочку виконання рішення, тому він не проводив виконання рішення суду, оскільки очікував виклику у судове засідання для вирішення питання про відстрочку виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2016 скаргу прийнято до розгляду та призначено її розгляд на 27.01.2016.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.

Представник Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника скаржника, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

18.11.2015 державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49346882 (т.2 а.с.57), відповідно до якої боржнику надано строк на добровільне виконання рішення до 25.11.2015.

26.11.2015 скаржник подав до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції заяву про звернення до суду із заявою про відстрочку виконання рішення.

10.12.2015 державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення штрафу по виконавчому провадженню № 49346882 (т.2 а.с.56), у зв'язку з невиконанням без поважних причин рішення у встановлений строк на підставі ч.2 ст. 75 Закону України Про виконавче провадження.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону України Про виконавче провадження після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 статті 75 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України Про державну виконавчу службу завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Статтею 6 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Пунктом 3 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, судові накази.

Станом на 10.12.2015 відповідач (скаржник) рішення суду в добровільному порядку не виконав.

Щодо причин невиконання рішення суду про які вказує відповідач (скаржник) суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Отже, зі змісту вищевказаної норми вбачається, що чинне законодавство передбачає право державного виконавця звернутися до суду із заявою про відстрочку виконання рішення, а не його обов'язок. Водночас, на державного виконавця не покладено обов'язок повідомляти сторону про те, чи має намір державний виконавець скористатись своїм правом, чи ні. Це узгоджується з ч.1 ст.36 Закону України Про виконавче провадження якою передбачено можливість скаржника самостійно звернутися до суду із заявою про відстрочку виконання рішення.

Отже, подача стороною (скаржником) заяви про звернення до суду із заявою про відстрочку виконання рішення на адресу державного виконавця не звільняє його від обов'язку виконання рішення суду, крім випадків, коли виконавче провадження зупиняється, та відповідно, не звільняє від відповідальності, передбаченої за його невиконання.

Приймаючи постанову про накладення штрафу у розмірі 1 020,00 грн., державний виконавець діяв в межах повноважень, які надані йому чинним законодавством, а причини невиконання рішення, про які зазначає відповідач (скаржник) не є поважними.

Тому суд не вбачає підстав для задоволення вимоги відповідача (скаржика) щодо визнання дій державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 в частині винесення постанови про накладення штрафу № 49346882 від 10.12.2015 незаконними.

Також, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги відповідача (скаржика) щодо визнання дій Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції неправомірними, в частині не звернення до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду на підставі заяви боржника, оскільки звернення державного виконавця до суду із заявою про відстрочку виконання рішення є його правом, а не обов'язком.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України Про виконавче провадження, у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Дійсно, при складенні постанови не були дотримані у повному обсязі вимоги ст. 18 Закону України Про виконавче провадження, але недоліки виконавчого документу не є підставою для його скасування.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги відповідача (скаржика) щодо скасування постанову державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 про накладення штрафу № 49346882 від 10.12.2015.

Відповідно до частини 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" відмовити.

Головуючий колегії ОСОБА_2

Суддя С.В. Мартинюк

Суддя А.Є. Соловйова