Постанова № 55340366, 28.01.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/32/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Романішина В.Л.,

судді - Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАКТ ЮГ» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 червня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАКТ ЮГ» до Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАКТ ЮГ» звернулося до суду з позовом до Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2014 року № 0000442200.

Свої позовні вимоги ТОВ «АВТОТРАКТ ЮГ» обґрунтувало незаконністю спірного рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 червня 2015 року у задоволенні вищенаведеного позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «АВТОТРАКТ ЮГ» просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача за 2013-2014 роки, результати якої відображені в акті від 4 листопада 2014 року № 809/14-20-22-31/38302523 /т. 1, а.с. 8-220/.

У вищенаведеному акті здійснено висновок про порушення позивачем п. 3 ст. 198 ПК України, наслідком чого стало заниження ПДВ на 231503,68 гривень. Зміст порушень полягав у здійсненні «безтоварних» господарських операцій з ТОВ "ПРОМТЕХЕЛЕКТРО-ЮГ", ТОВ "КОМПАНІЯ "УКРПРОМТОРГ", ТОВ "СЕМИКС", ТОВ "ТОП ТРЕЙДІНГ", ТОВ "МАНІ-ТАЙМ", TOB "ТЕХНІК-ТРК", ТОВ "АУРУМСПЕЦТОРГ", ТОВ"ФЕРУМТРЕЙД", ТОВ "УКРПРОМПЛЮС", ТОВ "ТЕХТРЕЙДКОМПАНІ, TOB "КОНСТАНТЕР ГРУП", ПП "ТАК-ЮГ", ТОВ "ЛАКШЕРІ ІНВЕСТ", ТОВ "INTER CARS UKRAINE", ТОВ "КРЕАТИВКОМПАН1", ТОВ "ПРОТЕКШН ЛТД".

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2014 року № 0000442200 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 289379,62 гривень (основний платіж - 231503,70 гривень, штрафні санкції - 57875,92 гривень) /т. 1, а.с. 7/.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, податковий кредит збільшується виключно у разі реального здійснення господарських операцій.

Підставою для висновків про «безтоварність» господарських операцій позивача з зазначеними контрагентами стало наступне.

Так, у податкових органів не вийшло провести перевірку вищенаведених контрагентів; щодо деяких контрагентів порушено кримінальні справи; зазначені контрагенти, на думку податкового органу, не мали ресурсів для здійснення господарських операцій з позивачем та на запит податкового органу позивачем не було надано усі витребувані документи.

З акту перевірки вбачається, що податковий орган питався провести перевірку «товарності» господарських операцій позивача з наведеними контрагентами.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року N 996-XIV, передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства

Таким чином, господарські операції, що здійснені в натурі призводять до реальних змін майнового стану платників податків, «безтоварні» не мають таких наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГК Україні, майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

Частиною 1 ст. 3 вищенаведеного Закону передбачено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Частиною 2 ст. 3 того ж Закону передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 5 того ж Закону передбачено, що підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України.

Таким чином, відсутність змін майнового стану (сукупність усіх майнових прав та обов'язків) у зв'язку зі здійсненням «безтоварних» господарських операцій доводяться виключно даними бухгалтерського обліку за відповідний період.

З акту перевірки вбачається, що податковий орган жодним чином не досліджував зміни майнового стану позивача у зв'язку зі здійсненням вищенаведених господарських операцій. Тобто, не було досліджено до яких змін майнового стану позивача призвели зазначені господарські операції. Чи був їх наслідком прибуток, може збитки. В такому ракурсі бухгалтерська та фінансова звітність позивача не досліджувалася взагалі.

Перевірка була проведена взагалі. В ході перевірки податковий орган декілька разів запитував у позивача велику кількість різноманітних документів, без будь-якого зазначення їх відношення до досліджуємих господарських операцій. У зв'язку з тим, що позивач на деякі зазначені запити не надав саме письмової відповіді податковий орган здійснив висновок про відсутність самого факту господарських операцій.

Акт перевірки не містить будь-якого обґрунтування, яких саме певних документів не вистачає, чому їх відсутність спростовує факт здійснення господарської операції тощо. Висновки перевірки цілком ґрунтуються на припущеннях. Сам факт ненадання письмової відповіді на запит податкового органу «автоматично» не робить господарську операцію «безтоварною».

Самі по собі відомості про те, що у податкових органів не вийшло провести перевірки контрагентів, просте порушення кримінальних справ не мають будь-якого значення для вирішення даної справи по суті.

Відомості про відсутність ресурсів контрагентів теж наведені взагалі. Податковий орган жодним чином не роз'яснив які саме ресурси були саме необхідні для здійснення вищенаведених господарських операцій та чому їх відсутність виключала можливість їх здійснення в натурі.

Усі докази у справі, як кожний окремо, так і у їх сукупності, не дають жодних підстав для висновку «безтоварність» вищенаведених господарських операцій позивача.

Таким чином, податковий орган не довів «безтоварності» вищенаведених господарських операцій позивача, а покладення обов'язку свого «виправдання» на суб'єкта господарювання в адміністративному процесі є неприпустимим. Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 10 червня 2008 року (справа № 21-167во08), є обов'язковою для адміністративних судів (ст. 244-2 КАС України) та її незастосування має відповідальність, у тому числі кримінальну (невиконання рішення суду, неправосудне рішення).

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення даного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАКТ ЮГ» - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 червня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАКТ ЮГ» - задовольнити у повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 20 листопада 2014 року № 0000442200 - скасувати.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /В.Л. Романішин/

/О.І. Шляхтицький/