Ухвала суду № 55340358, 26.01.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/3208/15-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача: - Потапчука В.О.

суддів - Жука С.І.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М.

за участю представника позивача ТОВ «Акрополіс-Плаза» - Гладкої А.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Акрополіс - Плаза» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акрополіс-Плаза" (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області(відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.07.2015 № 0002012200 яким підприємству було визначено грошові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33048,00 грн. та штрафними санкціями 8262 грн., та податкове повідомлення-рішення від 03.07.2015 року № 0002022200 яким підприємству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 250000 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області згідно, пп. 20.1.4 п.20.1ст. 20, пп.78.1.1 п.78.1 статті 78 статті 76 розділу II Податкового кодексу України проведено документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Агрополіс-Плаза" (код 339296106) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платником податків контрагентом-постачальником ПП "Монополіст" (код 38697102) за листопад 2014 року, подальшого використання, реалізації придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності. За результатами перевірки складено акт від 11.06.2015 р. № 138/21 -03-22-04/33929610.

Перевіркою встановлені порушення ТОВ "Агрополіс-Плаза":-п. 44.1 сг.44, п.198.1, п.198.2, п. 198.3,п. 198.5, п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу У країни в результаті чого занижено суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд.25) на загальну суму ПДВ 33048 грн. за листопад 2014 року з урахуванням від 'ємного значення ПДВ (ряд. 22) на суму 529 грн., та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду ( ряд. 19) "Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" у сумі ПДВ 16423 грн.

- пп. 138.1.1 П.138.1 п. 138.2 п.138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 и. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності за 2014 рік у сумі 250000 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Херсоні винесено податкові повідомлення-рішення від 03.07.2015 № 0002012200 яким підприємству було визначено грошові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33048,00 грн. та штрафними санкціями 8262 грн., та податкове повідомлення-рішення від 03.07.2015 року № 0002022200, яким підприємству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 250000 грн.

ТОВ "Агрополіс-Плаза" в порядку адміністративного оскарження зверталося зі скаргою до Головного управління ДФС у Херсонській області на рішення ДПІ у м. Херсоні. 09.09.2015 Головне управління ДФС у Херсонській області винесено рішення № 1558/10/21 -22-10-04-06 про результати розгляду первинної скарги. Вказаним рішенням залишило без змін рішення від 03.07.2015 року № 0002012200,№ 0002022200, а скаргу ТОВ "Акрополіс-Плаза" без задоволення.

Позивач вважає винесені податкові повідомлення рішення прийняті за наслідками перевірки винесені із порушенням встановленого законом порядку, та підлягають скасуванню.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що ТОВ "Акрополіс-Плаза" 21 листопаді 2014 року укладено договір поставки №14-МН-Р-25 з ПП "Монополіст". Відповідно до умов договору постачальник передає, а покупець приймає у власність і оплачує товар - макуху соняшникову врожаю 2014 року, українського походження. Поставка товару проводиться насипом на умовах EXW на зерновому складі: м. Херсон, вул. Перекопська,169, ПрАТ "Дніпровський термінал" (у редакції "Інкотермс-2010") шляхом переоформлення на карточку покупця. Порядок приймання та зберігання товару на зерновому складі здійснювався на підставі укладеного з ПрАТ "Дніпровський термінал" договору складського зберігання зернових вантажів та надання послуг від 19.11.2014 № 19/11/14-АП-ДТ/3б.

Факт отримання позивачем товару (макуха соняшникова врожаю 2014) в кількості 100 тон. підтверджується актом приймання-передавання зерна 25.11.2014, підписаного ПП "Монополіст (Постачальник), ТОВ "Акрополіс-Плаза" (Одержувач) та ПрАТ "Дніпровський термінал" (Зберігач). Відповідно до картки аналізу зерна виданою ПрАТ "Дніпровський термінал" макуха має відповідний колір, запах, має задовільний зовнішній вигляд. Оплата за отриманий товар проведена у безготівковому порядку, що підтверджується банківськими виписками, на підставі рахунку на оплату № 31 від 25.11.2014р.

ТОВ "Акрополіс-Плаза" отримано податкову накладну 48 від 25.11.2014 на суму 300000 грн., в т.ч. ПДВ 50000 грн. Суму податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній у включена до податкового кредиту листопада 2014 року у розмірі 50000 грн. Податкову накладну відображено у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до декларації з ПДВ за листопад 2014, обсяг придбання у розмірі 250000 грн. включено до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік.

На виконання умов вказаного договору позивачем до перевірки та суду надані видаткову накладну № 26 від 25.11.2014 р., податкову накладну № 48 від 25.11.2014 р., довіреність на отримання ТМЦ № 48 від 25.11.2014 р., акт приймання - передачі зерна від 25.11.2014 р.. банківську виписку від 26.11.2014 р.. п/д № 416. договір зберігання, укладений між ТОВ "Акрополіс- Плаза" та ПрАТ "Дніпровський термінал" №19/11/14-А11-ДТ/Зб. картку аналізу зерна № 400 від 25.11.2014 р.

Колегія суддів зазначає, що податковий орган дійшов висновку про заниження ТОВ "Акрополіс-Плаза" суми податку на додану вартість за листопад 2014 року на загальну суму 33048 грн., а також про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності за 2014 рік у сумі 250000 грн., виходячи з того, що договір поставки № 14-МН-Р-25 від 21.11.2014 р., укладений між ТОВ "Акрополіс-Плаза" та ПП "Монополіст" фактично не виконувався, а лише документувався з метою формування витрат та податкового кредиту у податковому обліку ТОВ "Акрополіс-Плаза". Як вказано в акті перевірки позивачем не надано документи, що підтверджують якість та походження товару, що реалізувалась ПП "Монополіст" на адресу ТОВ "Акрополіс-Плаза", згідно наданих первинних бухгалтерських документів. Таким чином, неможливо встановити виробника товарів, умов зберігання, умов дотримання діючих стандартів ГОСТ, ТУ на даний вид продукції".

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що доводи відповідача про те, що до перевірки не надано документи, що підтверджують якість та походження товару, що реалізувалась ПП "Монополіст" на адресу ТОВ "Акрополіс-Плаза", згідно наданих первинних бухгалтерських документів, тому що, неможливо встановити виробника товарів, умов зберігання, умов дотримання діючих стандартів ГОСТ, ТУ на даний вид продукції, є необгрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19.1 ПКУ, до повноважень ДПІ у м. Херсоні не належить здійснення контролю за походженням, якістю, умовами зберігання, дотримання умов діючих стандартів ГОСТ. ТУ на товар (макуху соняшника). Порядок та умови зберігання товару, продуктів їх переробки обумовлені договором складського зберігання № 19/11/14-АП-ДТ/3б, а саме Розділом 3 "вимоги до якості зерна та контроль якості". Зерновий склад ПрАТ "Дніпровський термінал" при прийомі зерна на склад, здійснює його лабораторний аналіз та видає посвідчення про відповідність якості зерна державним стандартам. Якісні показники завезеного зерна при прийманні контролюються лабораторією зернового складу на предмет відповідності показникам договору (контракту), заявки на приймання зерна і вимогам нормативних документів. Висновки лабораторії є підставою для приймання зерна або відмови в його прийманні.

Крім цього слід зазначити, що відповідно до ст.24 Закон України, від 04.07.2002, № 37-IV "Про зерно та ринок зерна в Україні", зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов'язаний здійснити аналіз його якості. Зерновий склад зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.

Отже, колегія суддів вважає, що зерновий склад контролює та відповідає за якість макухи соняшника з моменту його прийняття на зберігання, якість товару підтверджена аналізною карткою виданою ПрАТ "Дніпровський термінал". Відомості про походження товару та його виробника та будь які інші характеристики товару не впливають на право платника податків на податковий кредит з ПДВ та не зменшує витрат звітного періоду в податковому обліку.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки викладені в Акті перевірки відносно позивача ТОВ «Акрополіс-Плаза».

Також, під час перевірки податковим органом використана інформація із системи "Податковий блок" - "Аналітична система" підсистеми "Перегляд результатів співставлений", відповідно до якої ПП "Монополіст 2" має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Необхідно також зазначити, що 19.06.2015 року Херсонським окружним адміністративним судом була винесена постанова по справі 821/1633/15-а за позовом ПП "Монополіст" до Державної податкової інспекцій у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. Позивач по вказаній справі просив суд визнати протиправним рішення посадової особи ДПІ м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області про направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність ІІП "Монополіст" за місцезнаходженням по вул. Чорноморська, 8-А, м. Херсон. 73002, якою задоволені позовні вимоги. Постанова набрала законної сили на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015.

Таким чином колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції, що у ДПІ у м. Херсоні, відсутні будь-які правові підстави стверджувати, що ПП "Монополіст" відсутнє за зареєстрованим місцезнаходженням, а відтак відсутні і підстави позбавляти ТОВ "Акрополіс-Плаза" права на включення сум за договором постави товару отриманого від ІП "Монополіст" до податкового кредиту з ПДВ та суми витрат.

Правила формування валових витрат та податкового кредиту за перевірений період врегульовано положеннями Податкового кодексу України. Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПКУ ( в редакції станом на час спірних порушень податкового законодавства) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. п. 138.4, 138.6-138.9, пп. пп. 138.10.2-138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, пп. пп. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, п. 138.11, п. 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу. В свою чергу витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ). Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ. Доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими розділом Ш ПКУ, незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом. Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України передбачені ст. 200 Податкового кодексу України. Так, згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. 200.2. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Виходячи зі змісту положень Податкового кодексу податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 ПК України). Відповідно до ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) (п. 198.6). Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем надано всі необхідні первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТОВ « Монополіст», а за таких обставин висновки відповідача є хибними, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Акрополіс - Плаза» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень,- без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області ( код ЄДРПОУ 39473382 ) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) судовий збір в розмірі 4806,61 ( чотири тисячі вісімсот шість) грн 61 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 27 січня 2016 року.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Семенюк Г.В.