Ухвала суду № 55340319, 27.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2016 рокусправа № 804/12728/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Кругового О.О. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«Торговий будинок «ХІМІНТЕР»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 02 жовтня 2015 року

у справі № 804/12728/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Торговий будинок «ХІМІНТЕР»

вул. Рогальова, 21 кв. 71, м. Дніпропетровська, 49044;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Жовтневому районі міста Дніпропетровська

Головного управління ДФС у Дніпропетровській області,

вул. Високовольтна, 24, м. Дніпропетровськ, 49000;

про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБ «ХІМІНТЕР» подано позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про -

визнання протиправними дій по проведенню виїзної планової документальної перевірки;

визнання протиправними дій по встановленню в Акті виїзної планової документальної перевірки не підтвердження реальності здійснення господарських відносин;

зобов'язання відновити в АІС «Податковий блок» та в інформаційних базах первісний стан, який існував до внесення висновків Акту перевірки. Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Ніколайчук С.В.) своєю постановою від 02 жовтня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовив.

Постанова суду мотивована наступним -

мораторій, встановлений частиною третьою розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, не поширюється на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБ «ХІМІНТЕР», оскільки обсяг доходу перевищував 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік;

висновки Акту перевірки не породжують жодних правових наслідків для платника;

включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБ «ХІМІНТЕР», Позивач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що фахівцями контролюючого органу до проведення перевірки не було пред'явлено плану-графіку.

Крім того, -

з мораторієм на перевірку співпав саме перевірений період - з 01 січня по 31 грудня 2014 року;

Позивач мав в наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку; згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту;

сама по собі здійснена відповідачем податкова кваліфікація операцій, за відсутності відмінності між задекларованими показниками, не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України; зміна показників без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників підприємством самостійно шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси останнього.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Відповідач, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: в липні 2015 року уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «ХІМІНТЕР» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31.12.2014 року.

За результатами складено Акт № 2616/22-02/35863540 від 06 серпня 2015 року.

В акті перевірки вчинено записи про порушення -

статей 135, 138, 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, що призвело до зниження податку на прибуток на загальну суму 1.578.866 грн.;

статті 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1.263.097,00 грн.

статті 168 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI - податковим агентом у 2012-2014 роках не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб з сум орендної плати, що призвело до заниження податку з доходу фізичних осіб в сумі 4.040,88 грн.

Визнання протиправними дій по проведенню виїзної планової документальної перевірки; визнання протиправними дій по встановленню в Акті виїзної планової документальної перевірки не підтвердження реальності здійснення господарських відносин; зобов'язання відновити в АІС «Податковий блок» та в інформаційних базах первісний стан, який існував до внесення висновків Акту перевірки; стали предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що фахівцями контролюючого органу до проведення перевірки не було пред'явлено плану-графіку.

Крім того, з мораторієм на перевірку співпав саме перевірений період - з 01 січня по 31 грудня 2014 року.

Поза сумнівом, в силу приписів статті 77 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

В той же час, відповідно до вимог статті 81 цього Кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за умови пред'явлення або надіслання таких документів:

направлення на проведення такої перевірки;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Крім того, непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Виконання умов наведеної вище норми надавало посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення виїзної планової документальної перевірки.

Іншим доводом апеляційної скарги стало обмеження перевірок частиною третьою розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII.

Однак, зазначене обмеження не поширюється на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБ «ХІМІНТЕР», оскільки обсяг доходу перевищував 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, згідно з яким Акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що, в свою чергу, відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.

Підпункт 17.1.7 Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року N 2755-VI передбачає оскарження рішень, дій (бездіяльності) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації. Проте, наведена норма передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки, наприклад із порушенням трудового розпорядку такою особою під час проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Дії щодо включення до акта певних висновків не можуть порушити прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, оскільки пояснення, зауваження або заперечення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки, належать до інформативних додатків. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Судження контролюючого органу є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Отже, підставою для задоволення позову можуть стати дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Враховуючи викладене, Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялися.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість задоволення позову, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Приписами пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

З огляду на приписи пункту 74.1. статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Висновки, викладені у акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Будинок «ХІМІНТЕР» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року у справі № 804/12728/15- залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: Л.М. Нагорна