Постанова № 55340112, 26.01.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2016 р. Справа № 815/5810/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Потапчука В.О. судді - Єщенка О.В.при секретаріБерекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства "Бессарабія-В" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року по справі за позовом приватного підприємства "Бессарабія-В" до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2015 року № 0000382200, -

встановиЛА:

Приватне підприємство "Бессарабія-В" (надалі по тексту - позивач або ПП "Бессарабія-В") звернулося до суду з позовом до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або Арцизька ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.09.2015 року № 0000382200.

Суд першої інстанції своєю постановою від 11 листопада 2015 року в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Бессарабія-В" до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2015 року № 0000382200 - відмовив.

Приватне підприємство "Бессарабія-В" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Приватне підприємство "Бессарабія-В" посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог погодився із висновками податкового органу, зазначивши, що відсутні докази реальності господарських операцій здійснюваних між ПП Бессарбія-В» та ТОВ «Чарівна лоза», що є підставою для формування витрат, виникнення права на податковий кредит, визначення податкових зобов'язань та одержання сум бюджетного відшкодування з ПДВ, нереальний характер правочинів укладених позивачем із контрагентами.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та досліджуючи фактичність проведення господарських операції між позивачем та ТОВ «Чарівна лоза», їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту, приходить до такого висновку із наступних підстав.

03.06.2015р. між ПП «БЕССАРАБІЯ-В» та TOB «ЧАРІВНА ЛОЗА» укладено Договір купівлі-продажу від 03/06/3 (надалі по тексту - Договір).

Згідно з п. 1.1 зазначеного Договору Постачальник узяв на себе зобов'язання передати окремими партіями у власність Покупця насіння соняшника, (надалі - Товар) на умовах визначених договором.

На виконання узятих на себе зобов'язань, TOB «ЧАРІВНА ЛОЗА» у період з моменту укладання договору від 03.06.2015р. по 04.06.2015р. поставило, а ПП «БЕССАРАБІЯ-В» прийняло товар - насіння соняшника - на загальну суму 5 760 000.00 грн.

На підтвердження факту здійснених господарських операцій TOB «ЧАРІВНА ЛОЗА» та ПП «БЕССАРАБІЯ-В» суду надано наступні первинні документи: видаткова накладна за № РН-0000004 від 04.06.2015р.; рахунок-фактура за № СФ-0000001 від 04.06.2015р. товарно-транспортні накладні; податкова накладна № 4/2 від 04.06.2015р.; платіжні доручення за № 2549 від 04.06.2015р., за № 2592 від 10.06.2015р., за № 2561 від 08.06.2015р., які підтверджують факт оплати товару.

Усі наведені первинні бухгалтерські документи містять усі обов'язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 201.1 ПК України, є первинними документами та підтверджують фактичний рух активів та зміну майнового стану двох підприємств -ПП «БЕССАРАБІЯ-В» та TOB «ЧАРІВНА ЛОЗА».

Крім того, судом першої інстанції залишено поза увагою рух активів та зміну майнового стану ПП «БЕССАРАБІЯ-В» та TOB «ЧАРІВНА ЛОЗА» внаслідок вчинення зазначених господарських операцій, що підтверджують й платіжні доручення про оплату товару.

Також, позивачем було надано засвідчену належним чином копію звіту за Формою 31-сг щодо сівби та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт станом на 01 вересня 2014 року із відміткою органу статистики про отримання; засвідчену належним чином копію довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) від 01.09.2014р. за вих.. № 43/14-І, надана Відділом держземагенства у Білозерському районі Херсонської області; засвідчені належним чином копії аналізних карток на зерно, яке було отримано від TOB«ЧАРІВНА ЛОЗА»; засвідчену належним чином копію Контракту за № SFO2506 від 25.06.2015р. та інвойсів (рахунків-фактур) за № 10.07-1 від 10.07.2015р. та за № 30.06.-1 від 30.06.2015р., які підтверджують факт переробки ПП «БЕССАРАБІЯ-В» насіння соняшника та подальшу його реалізацію нерезиденту - ПОВ «ПЛАНЕКСІМ ТРЕЙДІНГ» (PlaneximTradingLLP); засвідчену належним чином копію довіреності на отримання ТМЦ за № 42 від 04.06.2015р. на підтвердження факту отриманням нею насіння соняшника від TOB «ЧАРІВНА ЛОЗА» вага якого склала 600 тон.; засвідчені належним чином видаткові накладні за № РН-0000008 від 10.06.2015р. та за № РН-0000014 від 12.06.20і5р. на підтвердження ідентичності підпису ОСОБА_5 з підписом на видатковій накладній підписаної з TOB «ЧАРІВНА ЛОЗА» на поставку 600 тон насіння соняшника.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції позивача з його контрагентом TOB «ЧАРІВНА ЛОЗА» здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, а тому вони є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, які містять усі обов'язкові реквізити та розкривають зміст та обсяг господарських операцій. Податковим органом, в свою чергу, не наведено переконливих доводів та не подано належних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та суперечливі.

Вищим адміністративним судом України сформовано правову позицію, гідно з якою для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що знайшло своє відображення у бухгалтерському та податковому обліках, а також спричинило подальший рух активів платника податків, що у своїй сукупності є доказом товарності усіх розглянутих господарських операцій (див. Лист ВАСУ в і д 02.06.2011 р. №742/11/13-11). Доводи податкового органу про нікчемність укладених правочинів не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним. Самі по собі угоди не є такими, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Крім цього відповідно до ст. 204 ЦКУ правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною другою ст. 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦКУ недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Також відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

На підставі вище наведених норм права, можливо зробити висновок, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. Судом першої інстанції не встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Діючим законодавством не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що зазначені порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2015 року належить скасувати і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим рішення суду першої підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Бессарабія-В", - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов приватного підприємства "Бессарабія-В" до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2015 року № 0000382200 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 10.09.2015 року № 0000382200 винесене Арцизькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя В.О. Потапчук суддя О.В. Єщенко