ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3246/15
Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Кравченка К.В.
Лукянчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015р. по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2015р. Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» звернулось в суду із позовом до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Баштанської ОДПІ, Головного управління Державної казначейської служби Уккраїни в Миколаївській області щодо неповернення надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток, стягнути з Державного бюджету України надміру сплачені авансові внески з податку на прибуток у розмірі 130330,27грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 27.03.2015р. ПАТ «Миколаївобленерго» звернулось до контролюючого органу з вимогою про повернення надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 130330,27грн., проте вказану заяву було залишено відповідачем без належного реагування.
Позивач, посилаючись на те, що бездіяльність відповідачів щодо повернення надміру сплачених коштів порушує його права, просив позов задовольнити.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області щодо неповернення надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток (код платежу 11023100) у розмірі 130330,27грн.
Стягнуто з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (код ЄДРПОУ 23399393) надміру сплачені авансові внески з податку на прибуток (код платежу 11023100) у розмірі 130330,27грн. (сто тридцять тисяч триста тридцять гривень двадцять сім копійок) із зарахуванням коштів на р/р 26003001362 в МОУ АТ "Ощадбанк", МФО 326461, ЄДРПОУ 23399393.
Присуджено на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (код ЄДРПОУ 23399393) за рахунок бюджетних асигнувань Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області судовий збір в сумі 333,74грн.
В решті позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що саме контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що юридична особа ПАТ «Миколаївобленерго» перебуває на податковому обліку, в тому числі як платник податку на прибуток.
Позивачем на території Березнегуватського району Миколаївської області зареєстровано філію ПАТ «Миколаївобленерго», яка перебуває на податковому обліку у відповідача.
Протягом 2013р.-2014р. Філією ПАТ «Миколаївобленерго» у Березнегуватському районі було сплачено до Державного бюджету України 130330,27грн. авансових внесків з податку на прибуток (а.с.15-25).
25 березня 2015р. між ПАТ «Миколаївобленерго» та Березнегуватським відділенням Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області проведено звірення розрахунків платника та встановлено наявність надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 130330,27грн., що зафіксовано актом №445-14 від 25.03.2015р.
27 березня 2015р. Товариство звернулось до контролюючого органу з листом №01-09501 від 27.03.2015р. з вимогою про повернення надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 130330,27грн..
Оскільки Березнегуватське відділенням Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відповіді на лист не надало, надміру сплачені авансові внески з податку на прибуток з бюджету не повернуті, на поточні рахунки платника податків не перераховані, Товариство звернулось в суд із вказаним позовом.
Перевіряючи правомірність бездіяльності відповідачів щодо неповернення надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 57.1 ст.57 ПК України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
Підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 ст.17 ПК України передбачено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
За правилами пунктів 43.1, 43.3, 43.4, 43.5 ст.43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
З матеріалів справи вбачається, що за позивачем обліковуються надміру сплачені авансові внески з податку на прибуток у розмірі 130330,27грн., наявність яких зафіксована актом №445-14 від 25.03.2015р., який підписано контролюючим органом та по суті ним не заперечується.
Враховуючи, що Товариством подано письмову заяву із зазначенням напряму перерахування коштів, а Березнегуватське відділенням Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області у порушення наведених вище законодавчих приписів не підготовлено висновок про їх повернення та не подано такий висновок для виконання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення зазначеної суми коштів з Державного бюджету України.
Разом з тим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у Головного управління Державної казначейської служби України відсутні правові підстави повертати позивачу надмірно сплачені кошти, оскільки саме контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
В своїй апеляційній скарзі податковий орган зазначив про те, що право на повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань мають платники податків за якими така надмірна сплата обліковується, у даному випадку відокремлений підрозділ філія ПАТ «Миколаївобленерго» у Березнегуватському районі, тоді як вимога про повернення коштів іншому платнику ПАТ «Миколаївобленерго» не може бути виконаною.
Судова колегія не погоджується з таким твердженням апелянта, з огляду на те, що з 1 січня 2015р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014р., в якому викладено в новій редакції ст.133 ПК України, відповідно до якої платниками податку на прибуток є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
За таких обставин, з 1.01.2015р. ПАТ «Миколаївобленерго» має переплату по авансовим внескам з податку на прибуток у розмірі 130330,27грн. по своїй філії у Березнегуватському районі, яка з цієї дати вже не є платником податку на прибуток, що було вірно встановлено судом першої інстанції.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 198, 200, 206,254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015р. - залишити без змін.
Стягнути з Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області до Державного бюджету України (УК у м.Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача 31212206781008; код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 2867,26грн.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: К.В. Кравченко
О.В. Лукянчук
Судове рішення № 55340107, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/3246/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: