Ухвала суду № 55331151, 01.02.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/11252/15-ц Номер провадження 22-ц/775/279/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2016 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Жданової В.С.

суддів: Постолової В.Г.,Халаджи О.В.

за участю секретаря Чуряєва В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 10 грудня 2015 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову та дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Слов»янського міськрайонного управління юстиції Донецької області , заінтересована особа ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 10 грудня 2015 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні скарги на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Слов»янського міськрайонного управління юстиції Донецької області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з»ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, задовольнити його скаргу, якою скасувати постанову, винесену старшим державним виконавцем ВДВС Слов»янського міськрайонного управління юстиції Донецької області про арешт майна. В обґрунтування доводів зазначає, що скарга була розглянута судом з порушенням десятиденного строку, встановленого ст..386 ЦПК України, при розгляді справи суд не перевірив паспортні данні представника відповідача, постанова про арешт майна не була йому своєчасно направлена. Зазначає на те, що заборгованість по аліментам утворилась з поважних причин, оскільки він вимушений був виїхати із м. Слов»янська під час проведення бойових дій; суд необґрунтовано послався на розмір заборгованості по аліментам, який у творився після винесення постанови про арешт; сума арештованого майна перевищує суму боргу; не враховано те, що ним частково погашено заборгованість по аліментам.

Заявник ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з»явився, просить суд розглянути апеляційну скаргу без його участі. Представник заявника ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі.

Відділ ДВС Слов»янського міськрайонного управління юстиції надав заперечення на апеляційну скаргу, просить її відхилити, розглянути справу без участі представника ВДВС.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що рішенням Слов»янського міськрайонного суду від 30.10.2009 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини його доходів. Державним виконавцем ВДВС Слов»янського МУЮ 19.11.2009 року відкрито виконавче провадження про примусове стягнення аліментів з ОСОБА_1 Станом на 21.08.2014 року у ОСОБА_1 перед стягувачем ОСОБА_2 була заборгованість по аліментам в загальному розмірі 16846,50 грн., яка утворилась за період з червня 2010 року. Враховуючи період заборгованості та її розмір, державним виконавцем ВДВС Слов»янського міськрайонного управління юстиції 21.08.2014 року винесено постанову про арешт майна боржника та заборону його відчуження.

Відмовляючи в задоволенні скарги про скасування постанови про арешт майна боржника, суд першої інстанції виходив з того, що боржник на час винесення постанови про арешт майна боржника 21.08.2014 року мав заборгованість по виплаті аліментів за період з червня 2010 року в розмірі 16846,50 грн. Постановою державного виконавця від 12.04.2012 року вже накладався арешт на майно боржника у зв»язку з заборгованістю по виплаті аліментів в розмірі 10474 грн., яка повністю не погашена. Посилання боржника про неможливість сплачувати аліменти влітку 2014 року не є підставою для скасування постанови про арешт майна боржника від 21.08.2014 року, оскільки заборгованість по аліментам була за період з 2010 року.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, вірно встановив правовідносини, зясував доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги заявника.

Відповідно до п.1.ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Встановлено, що у ВДВС Слов»янського МУЮ на виконанні перебуває виконавчий лист №2-5759-2009 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_5

Відповідно до ст..1 Закону України «Про виконавче провадження» ( далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Статтю 11 визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Статтею 74 визначений порядок стягнення аліментів . У разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що на час винесення постанови про арешт майна боржника 21.08.2014 року платник аліментів ОСОБА_1 мав заборгованість в розмірі 16846,50 грн, яка утворилась за період з червня 2010 року.

Доводи апеляційної скарги про те , що несплата аліментів була з поважних причин через проведення влітку 2014 року бойових дій в м. Слов»янську не впливають на висновок суду про правомірність дій державного виконавця щодо винесення постанови про арешт майна боржника. Встановлено, що заборгованість по аліментам утворилась за період з червня 2010 року, тому посилання заявника на неможливість сплачувати аліменти протягом трьох місяців є неспроможними.

Суду наданий розрахунок заборгованості по аліментам, з якого вбачається, що заборгованість має місце з січня 2010 року. Розмір заборгованості та період з заявником не оспорюється.

Та обставина, що боржник частково погасив заборгованість також не впливає на висновок суду щодо правомірності дій державного виконавця, оскільки постанова про арешт майна боржника була винесені 21.08.2014 року, а погашення заборгованості частково було здійснено у січні, жовтня та грудні 2014 року, т.б. після винесення оскаржуваної ухвали.

Доводи апеляційної скарги на те, що постанова про арешт майна не була своєчасно направлена боржнику, скарга розглянута судом з порушенням десятиденного строку, встановленого ст..386 ЦПК України, при розгляді справи суд не перевірив паспортні данні представника відповідача не впливають на висновки суду про те, що дії державного виконавця при виконанні судового рішення перебували у відповідності до вимог закону України «Про виконавче провадження».

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про незаконність ухвали, винесеної судом першої інстанції. Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст.307, п.1ч.1 ст.312, 313-314 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 2015 року відхилити.

Ухвалу Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 10 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді :