Ухвала суду № 55325544, 28.01.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9017/14-к

н/п 1-кп/640/30/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2016 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого - судді Якуші Н.В.

при секретарі - Пічугіній А.Г.

за участю: прокурора - Боровського А.В.

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні в залі Київського суду в м. Харкова клопотання прокурора про продовження дії запобіжних заходів, які були обрані обвинуваченим у кримінальному провадженні №12014220000000368 за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 294 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та залишення обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави з накладанням на них обов'язків.

В свою чергу захисник та обвинувачений ОСОБА_3 просили суд змінити, призначений йому запобіжний захід з тримання під вартою на інший більш м'який захід.

Обвинувачений ОСОБА_1, ОСОБА_2 щодо продовження дії обов'язків, які були покладені на них при внесенні застави, не заперечували.

Суд, заслухавши клопотання прокурора та думку учасників кримінального провадження, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ухвалою Київського районного суду м. Харкова у відношенні до обвинуваченого ОСОБА_3 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 04 лютого 2016 року.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключено у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, в судовому засіданні прокурор наполягав, що застосування жодного із більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, які існують, а також просив суд врахувати ступень тяжкості інкримінованого злочину та прийняти до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під варту не відпали, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.

Суд, досліджуючи вищевказані посилання виходить з того, що доводи сторони захисту на відсутність перелічених ризиків є безпідставними, оскільки підставою для зміни запобіжного заходу може бути лише обґрунтоване підтвердження того, що ризики, які були зазначені в ухвалі слідчого судді при його обранні на теперішній час відпали, що в свою чергу доведено не було.

Крім того суд вважає безпідставним посилання захисника на те, що матеріали кримінального провадження не містять доказів винуватості його підзахисного у вчиненні ним інкримінованого йому діяння, оскільки суд встановлює винуватість чи невинуватість особи при винесенні судового рішення по суті та вже після дослідження всіх доказів та матеріалів кримінального провадження, які наявні або будуть в подальшому долучатися до матеріалів справи, допиту всіх свідків.

При цьому суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3

Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Таким чином, колегія суддів, в тому числі при врахуванні даних про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, поряд з тим не працює та не одружений, не має постійного джерела доходів, що оцінено у сукупності із тяжкістю інкримінованого ОСОБА_3 злочину та тяжкістю ймовірного покарання, вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Щодо долученої до матеріалів справи медичної документації відносно ОСОБА_3, то суд зазначає, що аналізуючи надані довідки та відомості, які вона містить, суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, оскільки судом не встановлено, а стороною захисту не доведено, що лікування обвинуваченого ОСОБА_3 не можливе проводити в умовах СІЗО №27 м. Харкова.

Крім того, відповідно до отриманого судом акту судово-психіатричної експертизи №834 від 15.09.2014 року судом вбачається, що обвинувачений на теперішній час ознаки психозу, недоумства і інших хворобливих психічних розладів не виявляє. Може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру по психічному стану не потребує.

На підставі вищевикладеного, суд продовжує строк тримання під вартою ОСОБА_3 на 60 діб, тобто до 27.03.2016 року .

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд залишає обвинуваченому ОСОБА_3 заставу у розмірі, який було обрано на досудовому слідстві, що на думку суду є достатнім для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України, а саме 150 мінімальних заробітних плат, тобто сумі 182700 грн. (1218х150=182700 грн.).

Крім того, суд вважає за необхідне залишити без змін запобіжні заходи у вигляді застави ОСОБА_2, ОСОБА_1 оскільки на думку суду це буде відповідатиме меті їх застосування, забезпеченню виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, зазначені у п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177,178,183, 331, 369 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Вважати продовженим застосування обраного під час досудового розслідування ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (уродженця м. Новочеркаськ, Первомайського району, Ростовської області, громадянина України) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в СІЗО УДДУ з ПВП України в Харківській області на строк 60 діб - до 27 березня 2016 року.

Визначити суму застави у розмірі 182700 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (р/р 37318008000164, МФО 851011, кою ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА, банк отримувача ГУ ДКСУ в Харківській області, призначення платежу - запобіжний захід, справа №___обвинувачений ФІО, платник__ФІО) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_3 з - під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, залишити без змін - у вигляді застави 121 800 грн.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 на строк 60 діб, тобто до27 березня 2016 року обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, залишити без змін - у вигляді застави 146 160 грн.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 на строк 60 діб, тобто до 27 березня 2016 року обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання.

В задоволенні клопотання захиснику ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу на більш м'які - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Якуша