АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 530/1383/15-ц Номер провадження 22-ц/786/407/16Головуючий у 1-й інстанції Должко С. Р. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - судді : Дряниці Ю.В.,
суддів: Кривчун Т.О., Пилипчук Л.І.,
при секретарі: Ткаченко Т.І.,
з участю: представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Касіта О.М.,
осіб, які не брали участі у справі - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
представника осіб, які не брали участі у справі - ОСОБА_9,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та осіб, які не брали участі у справі - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 11 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_10 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання рішення протиправним та поновлення договору оренди землі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -
в с т а н о в и л а :
В серпні 2015 року позивач звернувся до місцевого суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області викладені у формі листів №3193/2-15 від 24.03.2015 року та №5706/2-15 від 04.06.2015 року про відмову у поновленні договору оренди землі. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області поновити з позивачем договір оренди землі площею 43,5 га, яка розташована на території Ставкіської сільської ради Зіньківського району, Полтавської області терміном на 15 років із встановленням розміру орендної плати 5% від нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по області та надати в оренду вказану земельну ділянку згідно із проектом договору оренди доданого до клопотання від 18.02.2015 року.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 18 лютого 2015 року він звернувся до відповідача з клопотанням про продовження договору оренди земельну ділянки, так як відповідно до умов попереднього договору оренди та норм чинного законодавства має переважне право на поновлення договору оренди на новий строк. До клопотання ним було долучено проект нового договору оренди. Як зазначає позивач, в місячний строк він не отримав відповіді від відповідача. Відповідь у формі листів отримав лише 25 червня 2015 року. Вважає, що оскільки він дотримав умови договору оренди щодо строків направлення орендодавцю клопотання про поновлення договору оренди та не отримав у місячний строк від відповідача відповіді, то слід вважати, що орендодавець погодився з його запропонованим проектом договору оренди на новий строк, а тому договір оренди повинен бути поновлений саме на запропонованих ним умовах.
Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 11 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_10 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання рішення протиправним та поновлення договору оренди землі - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області викладені у формі листів №3193/2-15 від 24.03.2015 року та №5706/2-15 від 04.06.2015 року про відмову ОСОБА_10 у поновленні договору оренди землі.
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області поновити договір оренди землі із ОСОБА_10 площею 43,5 га, яка розташована на території Ставкіської сільської ради Зіньківського району, Полтавської області.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто із Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_10 274 грн. 05 коп. сплаченого ним судового збору.
В апеляційній скарзі особи, які не брали участі у справі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 просять рішеннямісцевого суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи. Апелянти вказують, що їм на підставі наказів ГУ Держземагенства у Полтавській області надані дозволи на розроблення документації проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність. Вказані земельні ділянки частково накладаються на земельну ділянку, яка перебувала у ОСОБА_10 в оренді, термін дії договору оренди закінчився. Вважають, що судом першої інстанції безпідставно продовжено строк дії договору оренди, що прямо суперечить принципу вільності договору, оскільки ніхто не може бути примушений до укладення договору. Крім того, судом не було в повній мірі встановлено фактичні обставини по справі, які мають значення для правильного її розгляду, внаслідок чого апелянти не залучалися до участі у справі, а тому були позбавлені можливості захистити свої права та надати суду відповідні докази.
В апеляційній скарзі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області просить рішеннямісцевого суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи. Зазначає, що судом першої інстанції невірно дано оцінку листам-відповідям на звернення позивача, оскільки вони не містять відмови в укладенні договору на новий строк, а стосуються узгодження істотних умов такого договору, які пропонувалися орендодавцем.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до необхідності задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового рішення з підстав, визначених п. 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України - невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального права і процесуального права.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий суд виходив з того, що відповідач у встановлений законом термін не направив відповідь позивачу на його пропозицію про поновлення договору оренди, а тому прийшов до висновку, що відповідач погодився на запропоновані позивачем умови про поновлення договору оренди. Окрім того, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у відповідях, які були направлені відповідачем, орендодавець відмовляє в переукладенні договору оренди, що порушує переважне право позивача на переукладення договору оренди на запропонованих ним умовах.
Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки судом першої інстанції невірно дано оцінку наявним в справі доказам та встановленим по справі обставинам, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2005 року між Зіньківською РДА (орендодавець) та ОСОБА_10 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарських угідь ріллі загальною площею 43,500 га, яка знаходиться на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області (а.с.8-9).
Пунктом 8 даного Договору визначено строк його дії - «Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення троку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».
Згідно п. 9, 10, 11 Договору вбачається, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 80грн. за 1,0 га, що складає суму 3480 грн. 0 коп. в рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься в строк до 15 липня та 15 листопада.
18 лютого 2015 року ОСОБА_10 звернувся до Головного управління Держземагенства у Полтавській області з клопотанням (вх. №31-1615/0/17-15) про поновлення договору оренди земельної ділянки із земель державної власності, площею 43,5 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована за межами населеного пункту на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області (а.с.12). Позивач до вказаного клопотання додав технічну документацію на земельну ділянку, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, обмінний файл формату xml, проект договору оренди, копію Договору оренди; викопіювання, копії свого паспорту та ідентифікаційного коду.
Із доданого проекту нового договору оренду, вбачається, що позивачем було запропоновано укласти даний договір на строк 15 років. Орендна плата становить 5% від нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по області, визначеної за матеріалами нормативної грошової оцінки земель 1995 року з урахуванням індексації такої оцінки станом на 01.01.2015 року на коефіцієнт 3,2 та коефіцієнт для ріллі 1,756. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати (а.с.10-11).
24 березня 2015 року за вих.№ 3193/2-15 ГУ Держземагенства у Полтавській області надано письмову відповідь ОСОБА_10 на його клопотання від 18.02.2015 року, з якої вбачається, що ГУ Держземагенства у Полтавській області не погоджується з запропонованим орендарем терміном оренди та пропонує строк на 7 років. Також зазначено, що вирішення питання щодо продовження строку дії договору можливе тільки у разі узгодження умов договору оренди (а.с.15).
07 травня 2015 року, з метою уточнення відомостей відносно поновлення договору оренди, позивач направив повторне звернення до Головного управління Держземагенства у Полтавській області (а.с.13).
04 червня 2015 року за вих. № 5706/02-15 ГУ Держземагенства у Полтавській області надано письмову відповідь ОСОБА_10 на його лист від 07.05.2015 року, з якої вбачається, що ГУ Держземагенства у Полтавській області не погоджується з запропонованим орендарем терміном оренди про що повідомлялося раніше. Крім того, орендодавець не погоджується із запропонованим розміром орендної плати. При цьому, повідомлено, що на сьогоднішній день ГУ Держземагенства у Полтавській області пропонує орендну плату в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки, яку орендарю слід провести за власний рахунок. Враховуючи вищевикладене, орендодавець зауважив, що вирішення питання щодо продовження строку дії договору можливе тільки у разі узгодження інших умов договору оренди (а.с.14).
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до умов договору оренди від 01 січня 2005 року його строк дії визначено протягом 10 років, тобто до 01 січня 2015 року. Державна реєстрація цього договору була проведена 19 травня 2015 року.
Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідків. Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.
Таким чином, колегія суддів вважає, що дата проведення державної реєстрації не впливає на істотні умови, які були досягнуті сторонами під час укладення цього договору та не змінює цих умов.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що при зверненні до суду позивач вказує, що відповідь на своє клопотання від 18 лютого 2015 року від відповідача отримав лише 25 червня 2015 року. Разом з тим будь-яких належних і допустимих доказів цим обставин до суду не надав. Натомість до матеріалів позовної заяви позивачем долучена копія відповіді як від 24.03.2015 року (а.с.15), так і від 04.06.2015 року (а.с.14).
Із наявних в справі доказів вбачається, що позивач направив орендодавцю проект договору оренди на новий строк, в якому визначив, що строк його дії становить 15 років, а розмір орендної плати - 5% від нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по області (а.с.10).
Орендодавець на вказане клопотання надав відповідь, відповідно до якої не погодився із визначним орендарем строком дії договору та розміром орендної плати, зазначивши, що можливий строк договору оренди може становить 7 років, а розмір орендної плати - 10 % від нормативної грошової оцінки, яку орендарю слід провести за власний рахунок (а.с.14).
Колегія суддів вважає, що судом невірно дано оцінку відповідям ГУ Держземагенства у Полтавській області від 24.03.2015 року та 04.06.2015 року, які направлялися позивачу, виходячи з наступного.
Зміст вказаних вище відповідей не містить відмови в укладенні договору на новий строк, а стосується узгодження істотних умов такого договору, так як орендодавець не погодився із запропонованими орендарем умовами.
Будь-які докази про погодження орендарем запропонованих орендодавцем істотних умов матеріали справи не містять. Так само не містять інформації про те, що орендар надав обґрунтовану відповідь на отримані ним від орендодавця листи.
Відповідачем рішення про відмову в укладенні договору оренди на новий строк з ОСОБА_10 не приймалося та не оформлювалося будь-яких процесуальних документів з цього питання у формі рішення. Листи-відповіді свідчать про вчинення орендодавцем дій щодо узгодження істотних умов договору оренди на новий строк та не можуть вважатися прийнятим остаточним рішенням щодо даного питання.
У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі»).
Волевиявлення є важливими чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України.
Колегія суддів вважає, що встановлені фактичні обставини по справі та надані докази не даються підстав вважати, що відповідачем було прийнято рішення про відмову в поновленні договору оренди на новий строк. Натомість, колегія суддів вважає, що відповідно до фактично виниклих між сторонами правовідносин між ними існує спір про досягнення згоди щодо умов договору оренди на новий строк, а позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх інтересів.
За обставин викладених вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ГУ Держземагенства у Полтавській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підтвердження доводів апеляційної скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 надали копії наказів ГУ Держземагенства у Полтавській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, виданих щодо кожної із цих осіб. Однак, здійснити державну реєстрацію права власності ці особи не можуть, так як Відділом Держземагенства у Зіньківському районі прийнято рішення про відмову в такій реєстрації, оскільки земельні ділянки частково накладаються на земельну ділянку, яка перебуває в оренді ОСОБА_11 (а.с.125-138).
Таким чином, колегією суддів під час апеляційного розгляду встановлено, що земельні ділянки, виділені у власність особам, які не були залучені до участі у справі, частково накладаються на межі спірної земельної ділянки, яку позивач хоче отримати в оренду.
Однак, такі обставини не були встановлені судом першої інстанції.
В порушення вимог процесуального законодавства судом першої інстанції до участі у справі не було залучено всіх заінтересованих осіб, зокрема ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, що позбавило їх можливості здійснення захисту своїх прав та надання суду відповідних доказів.
Враховуючи положення процесуального закону слід розглядати таким чином, що суд, керуючись засадами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, не вправі перебирати на себе додаткові повноваження. Системний аналіз норм процесуального законодавства свідчить про те, що апеляційний суд на стадії апеляційного розгляду позбавлений можливості залучення до участі у справі осіб, права та інтереси яких можуть бути вирішені під час розгляду виниклого спору.
Таким чином, оскільки апеляційний суд не може виправити допущені судом першої інстанції порушення в силу положень ст. 303 ЦПК України щодо меж розгляду справи та відсутності повноважень наданих йому цим Кодексом, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.
Враховуючи норми ст. 88 ЦПК України, колегія суддів вважає, що сплачений особами судовий збір за апеляційні скарги підлягає стягненню з позивача на користь цих осіб. Також, з позивача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 234,46 грн., який був недоплачений ГУ Держземагенства у Полтавській області при подачі апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 309 ч.1 п. 3, 4, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та осіб, які не брали участі у справі - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - задовольнити.
Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 11 грудня 2015 року - скасувати.
Ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання рішення протиправним та поновлення договору оренди землі - відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_5 535,92 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 535,92 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області 301, 36 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави недоплачений судовий збір в розмірі 234,46 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: (підпис) Ю.В.Дряниця
Судді: (підпис) Т.О.Кривчун
(підпис) Л.І.Пилипчук
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Ю.В.Дряниця
Судове рішення № 55324434, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 28.01.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 530/1383/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: