Справа № 347/2215/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.01.2016 м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого - судді : Гордія В.І., з секретарем Корбутяк Н.М., за участю представників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косові справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Вербовецької сільської ради про скасування свідоцтва права власності, Державного акту на землю, визнання права власності,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, Вербовецької сільської ради про скасування свідоцтва права власності, Державного акту на землю, визнання права власності.
Під час розгляду справи в порядку ст.31 ЦПК України, доповнила позов додатковими позовними вимогами про поновлення строку звернення до суду та скасування рішення виконавчого комітету Вербовецької сільської ради народних депутатів від 16.03.1998 року № 17.
Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та суду пояснив, що ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 та Вербовецької сільської ради Косівського району Івано-Франківської області про скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок виданого на підставі рішення Веровецької сільської ради від 16.03.1998 р. № 17, яке зареєстровано 20 серпня 2001 р. Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації за реєстрованим номером 300 державного акту на право приватної власності на землю виданий на ім'я ОСОБА_6 на підставі рішення Вербовецької сільської ради від 22 червня 1994 р. зареєстрованого книзі записів державних актів на право власності на землю за кр-08№2/000027 та визнання за ОСОБА_3 ? частки в майні колгоспного двору - житлового будинку і споруд господарських за адресою - АДРЕСА_1 Просить поновити термін звернення до суду, оскільки ОСОБА_3 дізналася про порушення її прав, тільки у квітні 2015 року, та просить позов задовольнити .
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав та не заперечив, щодо його задоволення.
Представник відповідача Вербовецької сільської ради ОСОБА_7 в судовому засіданні також не заперечила, щодо задоволення позову.
Вислухавши сторони, розглянувши та вивчивши подані позивачем документи дослідивши та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку що позов є обґрунтований і підлягає до задоволення.
Позивач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 позов мотивує тим, що з моменту народження зареєстрована та проживає по даний час у будинку АДРЕСА_1, а у квітні місяці 2015 року їй стало відомо, що відповідач по справі ОСОБА_6 у 1998 році приватизувала весь будинок, чим порушила її права на частку в майні колгоспного двору.
Статтею 47 Конституції України визначено , що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин має змогу придбати його у власність.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно із частиною другою статті 123 ЦК УРСР ( у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.
В судовому засіданні за результатами огляду оригіналів погосподарсьих книг, встановлено, що згідно із записами у погосподарських книгах житловий будинок та господарські споруди у АДРЕСА_1 станом на 1 січня 1991 року відносилися до суспільної групи господарств - колгоспний двір.
Станом на момент набрання чинності Законом України "Про власність" головою колгоспного двору був зазначений ОСОБА_8 - тато позивача, місце роботи колгосп імені Леніна посада колгоспник. Членами колгоспного двору були його дружина (відповідач по справі)- ОСОБА_6, яка працювала колгоспницею у колгоспі імені Леніна, яка є матір'ю позивача та неповнолітні діти: позивач - ОСОБА_3 та її сестра - ОСОБА_9, які є доньками ОСОБА_8 та ОСОБА_6.
З оглянутого в судовому засіданні технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 виданого 20 грудня 1986 року Коломийським бюро технічної інвентаризації вбачається що оспорювань майно колгоспного двору було придбано до 15 квітня 1991 року.
Суд вважає, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору .Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Таким чином після 15.04.1991 року власниками житлового будинку АДРЕСА_1 в рівних частках стали ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_9.
ОСОБА_8 помер в 1987 році, ОСОБА_9 у 2008 році вибула із колгоспного двору.
На момент звернення до суду з позовом у будинку проживають ОСОБА_6, ОСОБА_3, мають рівні права щодо користування спірним житловим будинком.
Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів (далі - Вказівки), затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР (далі - Держкомстат СРСР) від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
Згідно із зазначеними Вказівками суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім'ї). Особи, які працюють у колгоспі, і є членами колгоспу, відносяться до суспільної групи колгоспники,що стверджується записами у погосподарських книгах.
Таким чином суд приходить до переконання, що члени колгоспного двору були колгоспниками та не відносилися до іншої суспільної групи, а тому позов є підставний.
На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.
Статтею 80 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року зазначено про наслідки закінчення строку позовної давності. Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
Суд поновлюючи строк звернення до суду бере до уваги те, що позивач проживала та на момент звернення до суду з позовом про захист порушеного права проживає у спірному житловому будинку, не втратила з ним зв'язок приймає участь своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Про порушене права дізналася у 2015 році в квітні місяці. Працюючи в Вербовецькій сільській раді позивач за дорученням сільського голови знімала копії документів. Шукаючи потрібний документ вона натрапила на рішення яке оскаржує.
Враховуючи наведене на підставі ст. ст. 80, 120, 123, ЦК УРСР, ст.ст. 257, 261, 319 ЦК України та керуючись ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України, суд ,-
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Поновити ОСОБА_3 строк звернення до суду.
Скасувати свідоцтво про право власності на житловий будинок виданого на підставі рішення Вербовецької сільської ради від 16.03.1998 р. № 17, яке зареєстроване 20 серпня 2001 року Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 300.
Скасувати Державний акт на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_4 на підставі рішення Вербовецької сільської ради від 22 червня 1994 року, який зареєстрований в книзі державних актів на право власності на землю за кадастровим номером 08№2/000027.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., (паспорт серії НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), жителькою АДРЕСА_1 ? частки в майні колгоспного двору - житлового будинку і господарських споруд, в якому вона проживає в АДРЕСА_1.
Скасувати рішення виконавчого комітету Вербовецької сільської ради народних депутатів від 16 березня 1998 року № 17 в частині оформлення права власності на цілий житловий будинок по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ: В.І. Гордій
Судове рішення № 55319879, Косівський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 26.01.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 347/2215/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: