Рішення № 55319875, 27.01.2016, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2229/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2016 м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області, в складі:

Головуючого судді : Цалин Б.М.

Секретаря: Терлюжак Н.П.

З участю адвоката: Андрусяк Г.В.

Позивача: ОСОБА_2

Представника позивача : ОСОБА_3

Представників відповідача: ОСОБА_17., ОСОБА_4

Третьої особи : ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів позовну заяву ОСОБА_2 до Косівської міської ради, реєстраційної служби Косівського районного управління юстиції, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 про скасування рішення Косівської міської ради, державної реєстрації земельної ділянки та анулювання державного акту на право власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом.

Позивач, ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, суду пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся, ОСОБА_7. Після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно, в тому числі на будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельна ділянка орієнтовною площею 0,2170 га, що знаходиться за цією ж адресою.

Після смерті бабусі він прийняв спадщину, тобто в 2011 році успадкував належне за життя бабусі будинковолодіння та набув права на користування належною його бабці земельною ділянкою орієнтовною площею 0,2170 га .

За життя бабця не виготовила права власності, тобто не встигла оформити Державний акт на земельну ділянку, яка знаходилась в її користуванні а тому він, як спадкоємець звернувся із відповідною заявою до Косівської міської ради та відповідно до рішення № 2.51-35, від 14 липня 2015 року йому надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 0,1540 га, по АДРЕСА_1, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства із земель, що знаходились в користуванні.

На підставі вказаного рішення, по його замовленню організацією МП «Діл-інженер» було виготовлено кадастровий план земельної ділянки по АДРЕСА_1, акт встановлення та узгодження зовнішніх меж його землекористування по АДРЕСА_1 та акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання по АДРЕСА_2.

При встановленні та узгодженні зовнішніх меж землекористування представники суміжних землекористувачів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підписали акт встановлення та узгодження зовнішніх меж його землекористування та акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання по АДРЕСА_1. Представник суміжного землекористувача ОСОБА_10 вищевказані акти не підписав, мотивуючи тим, що його мати ОСОБА_5 приватизувала частину земельної ділянки площею 0,0132 га, якою він користувався та виготовила державний акт на право приватної власності на землю. З цього приводу він звернувся до Косівської міської ради та відповідно до акту Косівської міської ради від 26 серпня 2015 року земельна комісія міської ради провели обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1, що знаходиться в його користуванні і виявили, що суміжний землекористувач ОСОБА_5 самовільно захопила земельну ділянку площею 0,0132 га.

Просить вимоги позову задоволити в повному обсязі.

Представник позивача, ОСОБА_3 вимоги позову ОСОБА_2 підтримала в повному обсязі, просила позов задоволити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача Косівської міської ради ОСОБА_17 з приводу вирішення по суті заявленого позивачем позову поклалась на розсуд суду та пояснила, що по заяві позивача в справі ОСОБА_2 Косівською міською радою 14.07.2015 року було прийнято рішення , яким надано йому дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 0,1540 га, по АДРЕСА_1, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства із земель, що знаходились в користуванні. При виготовленні технічної документації було встановлено накладку земельних ділянок суміжного землекористувача, ОСОБА_5 в загальному розмірі 0,0132 га про що земельною комісією Косівської міської ради складено акт.

Представник відповідача, начальник реєстраційної служби Косівського районного УЮ, ОСОБА_4 вимоги позову не визнав суду пояснив, що реєстраційною службою взагалі не проводилась реєстрація прав власності ОСОБА_5 щодо належної їй на праві власності земельної ділянки а тому і є неможлива процедура скасування такої реєстрації.

Окрім того вимога позивача в частині зобов»язання Реєстраційну службу анулювати державний акт про право власності на земельну ділянку виданого на ім»я ОСОБА_5 безпідставна, так як це не є компетенцією реєстраційної служби взагалі. Просить в позові відмовити.

Третя особа на стороні відповідача, ОСОБА_5 вимоги позову заперечила, суду пояснила, що вона успадкувала після смерті своєї тітки житловий будинок та земельну ділянку площею 28,75 га. Ніяку земельну ділянку, вірніше її частину, вона не захоплювала, приватизаційні документи вона виготовила на земельну ділянку якою за життя користувалась її тітка ще в 2006 році. При виготовленні технічної документації вона погоджувала із суміжними землекористувачами ще в 2006 році межі, а 17.08.2007 року вона отримала державні акти про право власності на земельну ділянку загальною площею 0,2875 га і з того часу вільно користувалась саме таким розміром земельної ділянки не порушуючи жодних меж. Біля двох років тому позивач в справі став заявляти про те, що вона порушила межі при чому останній не представив їй жодного документу на право чи користування чи власності суміжною земельною ділянкою. При проведенні обстеження спірної земельної ділянки земельною комісією Косівської міської ради їй нічого не було відомо, ніхто не пропонував їй пред»явити документи на підставі яких встановлені саме такі межові знаки. Просить в позові відмовити.

Суд вислухавши сторони, свідків та вивчивши матеріали справи вважає, що в задоволенні позову слід відмовити за наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 158 ЗК України передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Так, за змістом частин першої, другої, шостої - десятої цієї статті (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної сільської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Позивач в підставу визнання недійсним рішення Косівської міської ради та Державного акту про право власності на земельну ділянку, що виданий на ім»я ОСОБА_5 посилається на те, що частина земельної ділянки а саме в розмірі 0,0132 га, що ввійшла до приватизованої ОСОБА_5 земельної ділянки фактично знаходилась у постійному користуванні його бабці ОСОБА_7 , разом із тим жодного підтверджуючого вказаний факт документу останній суду не надав.

Із долученого до матеріалів справи позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.12.2011 року (а.с.10) вбачається, що ОСОБА_2 успадкував після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що в АДРЕСА_1

Так як за життя ОСОБА_7 не оформляла право власності на земельну ділянку, якою фактично користувалась, позивач, як спадкоємець звернувся із відповідною заявою до Косівської міської ради та відповідно до рішення № 2.51-35, від 14 липня 2015 року (а.с.12) йому надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 0,1540 га, по АДРЕСА_1, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства із земель, що знаходились в користуванні.

Організацією МП «Діл-інженер» по заяві позивача виготовлено кадастровий план земельної ділянки (а.с.15) по АДРЕСА_1, акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування (а.с.13) по АДРЕСА_1 та акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання (а.с.14).

Позивач посилається на те, що саме при встановленні та узгодженні зовнішніх меж землекористування між ним та суміжним землекористувачем ОСОБА_5 виявлено, що остання незаконно приватизувала частину належної йому земельної ділянки площею 0,0132 га. За зверненням позивача земельна комісія проводила обстеження земельної ділянки та відповідно комісією було складено акт від 26.08.2015 року (а.с.16)

Такий акт земельної комісії не може слугувати доказом самовільного захоплення ОСОБА_5 частини спірної земельної ділянки на яку претендує ОСОБА_2 а саме розміром 0,0132 га, оскільки як пояснили в судовому засіданні свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 акт складався виключно зі слів заявника а при обстеженні земельної ділянки останнього не було запрошено суміжного землекористувача ОСОБА_5 та не взято до уваги наявний в останньої Державний акт про право власності на земельну ділянку. А тому висновки викладені комісією у вказаному акті є передчасними та не об»єктивними.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що являється дружиною позивача в справі та може ствердити, що саме при виготовленні технічної документації на приватизацію земельної ділянки було встановлено накладку меж зі сторони ОСОБА_5, а саме площу 0,0132 га було самовільно захоплено суміжним землекористувачем ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що по заяві позивача земельною комісією Косівської міської ради було проведено обстеження земельної ділянки якою користується позивач в справі. На підставі пред»явленої останнім технічної документації було встановлено, що є накладка земельної ділянки площею 0.0132 га із суміжним землекористувачем ОСОБА_5 При проведенні обстеження земельної ділянки присутньою ОСОБА_5 не була а сам акт ними складався вже на засіданні земельної комісії.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він являється родичем позивача в справі та підписував акт як член земельної комісії Косівської міської ради при обстеженні земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_2 На підставі технічних документів виготовлених організацією МП «Діл-інженер» було встановлено накладку земельної ділянки зі сторони ОСОБА_5 в загальному розмірі 0,0132 га. Твердої межі між землекористувачами не було. Акт був складений не при проведенні обстеження а за спливом 2-х тижнів. Державного акту ОСОБА_5 він не бачив.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні ствердила, що на час приватизації земельної ділянки ОСОБА_5, ще в 2006 році було проведено обміри земельної ділянки, яка знаходилась в користуванні останньої та при виготовленні технічної документації вказано суміжних землекористувачів Косівська м-рада, так як на той час, тобто на час приватизації земельної ділянки ОСОБА_5 а ні позивач а ні його батько не являлись власниками суміжної земельної ділянки, жодних документів в підтвердження права користування чи власності останні не мали, однак при погодженні межових знаків зі сторони позивача на той час , станом на 2006 рік був запрошений батько позивача, який і погоджував в усній формі межі та з того часу ніяких спірних питань там не виникало.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що він входив до земельної комісії Косівської міської ради та стверджує, що позивач звертався в серпні 2015 року до комісії так як частину земельної ділянки, яка знаходилась в користуванні його бабці було самовільно захоплено та приватизовано ОСОБА_5 Земельна комісія проводила обстеження земельної ділянки ОСОБА_2, твердих межових знаків між землекористувачами, а саме позивачем та ОСОБА_5 не було. Позивач надавав для огляду технічну документацію ще 1956 року , де було вказано розмір земельної ділянки а на даний час частина цієї земельної ділянки входить в земельну ділянку, яку приватизувала ОСОБА_5 На час огляду земельної ділянки акт було складено зі слів ОСОБА_2 , документи ОСОБА_5 вони не оглядали.

Спеціаліст землевпорядник Косівської міської ради ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що рішенням сесії від 14 липня 2015 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 0,1540 га, по АДРЕСА_1, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства із земель, що знаходились в користуванні. Організацією МП «Діл-інженер» по заяві позивача виготовлено кадастровий план земельної ділянки та встановлено наявну накладку із суміжним землекористувачем ОСОБА_5 , площа накладки складає 0,0132 га . На підставі звернення позивача земельною комісією Косівської міської ради було проведено обстеження його земельної ділянки та складено акт. По межах які показував позивач, саме із його слів було встановлено накладку земельної ділянки загальною площею 0,0132га між землекористуванням його та суміжного землекористувача ОСОБА_5 Тільки при встановленні , доведенні позивачем належності йому спірної частини земельної ділянки може постати питання про скасування Державного акту виданого на ім»я ОСОБА_5

Як встановлено в судовому засіданні відповідачці, ОСОБА_5 рішенням Косівської міської ради від 24.11.2006 року (а.с.36) вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою по передачі земельних ділянок власність та передано у власність земельні ділянки загальною площею 0,2875 га .

На підставі вказаного рішення Косівської міської ради ОСОБА_5 17 серпня 2007 року отримала державні акти на право власності на земельні ділянки, а саме площею 0,0410 га , що в АДРЕСА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку , господарських будівельі споруд (а.с.46) а також площею 0,2465 га в АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства (а.с.69).

В силу вимог ч.1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вiдповiдно до ч. 4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст.60 ЦПК України закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Процесуальними нормами встановлено, як право на участь у доказуванні (ст.27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Суду не надано жодного доказу в підтвердження позовних вимог ОСОБА_2 та порушення ОСОБА_5 порядку приватизації земельної ділянки яка знаходилась в користуванні останньої.

Вимоги позивача є безпідставними, неоґрунтованими та не доведеними в судовому засіданні а відтак і такі, що не можуть підлягати задоволенню.

На підставі наведеного, ст. ст. 78, 126, 198 ЗК України, керуючись ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_2 до Косівської міської ради, реєстраційної служби Косівського районного управління юстиції, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 про скасування рішення Косівської міської ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки та анулювання державного акту на право власності на земельну ділянку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Цалин Б.М.