Постанова № 55315597, 18.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 січня 2016 року № 826/14882/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи - державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Максименко Л.А. про визнання недійсним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач), за участю третьої особи - державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Максименко Л.А. (далі - третя особа, державний реєстратор), в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить визнати недійсним рішення третьої особи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 12268522 від 08.04.2014 о 16:38:32 та скасувати зазначене рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.03.2014 між позивачем та ТОВ «Діамед» укладені два договори купівлі-продажу Ѕ нежилого будинку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, згідно яких позивач придбав дві Ѕ частки нежитлового будинку по 306,05 кв.м. кожна. Позивач вважає, що відповідачем протиправно без з'ясування всіх обставин прийнято рішення про обтяження майна, яке належить позивачу, чим порушив його права як власника будівлі.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням їх зміни підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що обтяження на спірне нерухоме майно накладені на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 25.03.2014 у справі № 759/4586/14-к, тому оскаржуване рішення відповідає вимогам чинного законодавства України.

Третя особа у судове засідання не прибула, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2014 між позивачем та ТОВ «Діамед» (код 21526737) укладено договір купівлі-продажу Ѕ частки нежилого будинку в літері «А», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 612,1 кв.м.

Даний договір купівлі-продажу нортаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфін Б.М.

Також, укладено 20.03.2014 між позивачем та ТОВ «Діамед» (код 21526737) укладено договір купівлі-продажу Ѕ частки нежилого будинку в літері «А», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 612,1 кв.м.

Дані договори купівлі-продажу нортаріально посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфін Б.М.

Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12014100080000295 позивач дізнався про наявність записів про обтяження, а саме накладення арешту на нерухоме майно Ѕ частки нежилого будинку в літері «А», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Вказані записи внесені державним реєстратором за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.04.2014 та на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 25.03.2014 у справі № 759/4586/14-к.

Вважаючи оскаржуване рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно протиправним та таким, яке підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Спеціальним законом, що визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 7 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім випадків, встановлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація обтяжень здійснюється, зокрема, на підставі ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно.

Таким чином, судом встановлено, що підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження за рішенням №12268522 від 08.04.2014 стала ухвала слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 25.03.2014 у справі № 759/4586/14-к.

У відповідності до зазначеної ухвали суду, 25.03.2014 до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві погоджене прокуратурою Святошинського району м. Києва про накладення арешту на майно ОСОБА_1, а саме на Ѕ частку нежилого будинку (літера «А») за адресою: АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_1, шляхом накладення заборони на його відчуження в рамках кримінального провадження №12014100080000295 від 12.01.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Святошинський районний суд м. Києва задовольнив дане клопотання та ухвалив накласти арешт на майно ОСОБА_1, а саме на Ѕ частку нежилого будинку (літера «А») за адресою: АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_1, шляхом накладення заборони на його відчуження.

Старшим слідчим ГУ МВС України у м. Києві Карасьовим Д.С. 03.04.2014 подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №6103550 відносно виникнення обтяження на Ѕ частку нежилого будинку (літера «А») за адресою: АДРЕСА_1 та відповідні документи.

У відповідності до картки прийому заяви №12138527 заявником подано копію посвідчення від 24.07.2013, ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 27.03.2014 у справі № 759/4586/14-к, ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 25.03.2014 у справі № 759/4586/14-к.

Розглянувши вказані документи державним реєстратором Максименко Л.А. прийнято рішення від 03.04.2014 №12152049 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв'язку з неподанням усіх необхідних документів, а саме ухвали з відміткою про набрання чинності.

У зв'язку з усуненням заявником обставин, що стали підставою для зупинення розгляду заяви, а саме подано ухвалу суду з відміткою про набрання чинності, державним реєстратором Максименко Л.А., здійснивши відповідні дії щодо пошуку об'єкта нерухомого майна, вказаного у заяві, прийнято рішення від 08.04.2014 №12268522 щодо накладення арешту на Ѕ частку нежилого будинку (літера «А») за адресою: АДРЕСА_1.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У відповідності до ч. 2 ст. 21 Кримінального процесуального кодексу України, вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Пунктом 74 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (далі-Порядок № 868) встановлено, що для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно п.п. 1 п. 75 Порядку №868. документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Отже таке рішення суду, що набрало законної сили відповідно до п.п. 1 п. 75 Порядку №868 та ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Доводи позивача щодо незаконності оскаржуваного рішення не можуть свідчити про незаконність винесеної ухвали. Доказів оскарження та скасування вказаного судового рішення позивачем не надано.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, в даному випадку відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко