Ухвала суду № 55315017, 21.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 січня 2016 року м. Київ К/800/48625/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. перевіривши відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі №808/9521/14 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР-КАБЕЛЬ» про припинення юридичної особи, -

встановив :

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі №808/9521/14.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2015 року касаційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області була залишена без руху у зв'язку з встановленням недоліків у касаційній скарзі, а саме скаржнику необхідно було надати суду документ про сплату судового збору у встановленому розмірі, новий екземпляр копії рішення суду апеляційної інстанції належної якості та довіреність представника, на підтвердження наданих йому повноважень.

На виконання вимог ухвали суду скаржник надіслав копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції так клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивувовано тим, що до 01.09.2015 року органи ДФС були звільнені від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», а також відсутністю в кошторисі на 2015 рік видатків на сплату судового збору.

Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розглянувши вказане клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору. Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі №21-5496а15.

Отже, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору в порядку та розмірі, встановленому законом для його сплати.

Згідно до ч.3 ст. 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, що її подала, з підстав не виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2015 року.

Згідно ч.6 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до суду касаційної інстанції в установленому законом порядку.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.88, 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі №808/9521/14 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР-КАБЕЛЬ» про припинення юридичної особи - повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного Н.Є. Маринчак

суду України