Ухвала суду № 55314676, 21.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 січня 2016 року м. Київ К/800/51450/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. перевіривши відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі №810/3479/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання податкового компромісу досягнутим та спонукання до виконання певних дій, -

встановив :

Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі №810/3479/15.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 грудня 2015 року касаційна скарга Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області була залишена без руху у зв'язку з встановленням недоліків у касаційній скарзі, а саме скаржнику необхідно було надати суду уточнення касаційної скарги щодо оскаржуваних судових рішень та документ про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали суду скаржник надіслав клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що кошторисом Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на 2015 рік не передбачено видатків на сплату судового збору.

Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розглянувши вказане клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору. Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі №21-5496а15.

Отже, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлений законом.

Крім того, скаржником не виконано інші вимоги, зазначені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08 грудня 2015 року.

Згідно до ч.3 ст. 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, що її подала, з підстав не виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 08 грудня 2015 року.

Згідно ч.6 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до суду касаційної інстанції в установленому законом порядку.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.88, 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі №810/3479/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання податкового компромісу досягнутим та спонукання до виконання певних дій - повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного Н.Є. Маринчак

суду України