Ухвала суду № 55314167, 28.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14069/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю "СПН Комм'юнікейшнз" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СПН Комм'юнікейшнз" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник товариства з обмеженою відповідальністю "СПН Комм'юнікейшнз" подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "СПН Комм'юнікейшнз" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин з ТОВ «Тексоник» за серпень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки, податковим органом складено акт від 24 лютого 2015 року № 66/26-59-22-08/33888170, у висновках якого встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 березня 2015 року № 0001292208, яким ТОВ "СПН Комм'юнікейшнз" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 70 115 грн., в тому числі: за основним платежем - 56 092 грн., за штрафними санкціями - 14 023 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, вищезазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2014 року ТОВ "СПН Комм'юнікейшнз" мало господарські відносини з ТОВ «Тексоник». ТОВ «Тексоник» надавало ТОВ "СПН Комм'юнікейшнз" послуги з організації просування відеороликів.

Матеріали справи не містять письмового договору про надання послуг, відтак не можливо вказати детальні умови господарських відносин позивача із ТОВ «Тексоник».

На підставі рахунків - фактур від 04 серпня 2014 року № СФ-040814, від 11 серпня 2014 року № СФ-110801, № СФ-110802, від 13 серпня 2014 року № СФ-130814, № СФ-130815, № СФ-130816, від 14 серпня 2014 року № СФ-140808 та відповідних актів надання послуг, позивачем прийнято та оплачено послуги з організації просування відеороликів.

В свою чергу, ТОВ «Тексоник» виписано на адресу позивача наступні податкові накладні: № 2 від 04 серпня 2015 року на суму 26 280 грн.; № 15 від 11 серпня 2015 року на суму 53 875,26 грн.; № 16 від 11 серпня 2015 року на суму 55 797 грн.; № 24 від 13 серпня 2014 року на суму 37468 грн.; № 25 від 13 серпня 2015 року на суму 59649 грн.; № 26 від 13 серпня 2015 року на суму 43560 грн.; № 29 від 14 серпня 2014 року на суму 59 921,35 грн.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні та акти містять лише загальну назву - послуги з організації просування відеороликів, без деталізації змісту та обсягу таких послуг; не містять інформації про посаду особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленим первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи, що позивачем не надано документів на підтвердження використання в межах своєї господарської діяльності придбаного у контрагентів товарів/послуг, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про недоведеність позивачем здійснення ним господарських операцій з вказаними контрагентами реального характеру та використання придбаного товару в межах своєї господарської діяльності чи придбання з такою метою.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю "СПН Комм'юнікейшнз" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 30 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено 29 січня 2016 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.