Постанова № 55313263, 26.01.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Д.М.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"26" січня 2016 р. Справа № 806/3004/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

при секретарі Гунько Л.В. ,

за участю представника апелянта,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "08" вересня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3, до Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій протиправними, стягнення посадового окладу, надбавки за спеціальне звання, винагороди за вислугу років, надбавки за вислугу років та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом про:

- визнання протиправними дій Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області щодо не нарахування та невиплати позивачу при звільненні посадового окладу, надбавки за спеціальне звання, винагороди за вислугу років та надбавки за вислугу років;

- стягнення з Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на користь позивача посадового окладу, надбавки за спеціальне звання, винагороди за вислугу років, надбавки за вислугу років та середнього заробітку.

20.08.2015р. позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої ОСОБА_3 просив суд:

- визнати протиправними дій Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області щодо не нарахування та невиплати позивачу при звільненні посадового окладу, надбавки за спеціальне звання, винагороди за вислугу років та надбавки за вислугу років;

- стягнути з Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на користь позивача посадового окладу в розмірі 231,05 грн., надбавки за спеціальне звання в сумі 23,40 грн., винагороди за вислугу років в сумі 77,79 грн., надбавки за вислугу років в сумі 23294,03 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 13.06.2015р. по 08.09.2015р. в сумі 8964,00 грн..

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_3 зазначив, що працював в Овруцькій ОДПІ на різних посадах. 4 липня 2013 року звільнився із посади головного державного податкового інспектора Народицького відділення Овруцької ОДПІ у зв'язку із скороченням чисельності працівників за п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України. У день звільнення йому не було виплачено усі суми, що належали до сплати.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.09.2015р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області щодо недонарахування та невиплати ОСОБА_3 при звільненні посадового окладу, надбавки за спеціальне звання, винагороди за вислугу років та надбавки за вислугу років. Стягнуто з Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на користь ОСОБА_3 недораховані та невиплачені при звільненні посадовий оклад в сумі 231 грн. 05 коп., надбавку за спеціальне звання в сумі 23 грн. 40 коп., винагороду за вислугу років в сумі 77 грн. 09 коп., надбавку за вислугу років в сумі 23294 грн. 03 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 13 червня 2015 року до 08 вересня 2015 року в сумі 8964 грн. 00 коп.. Стягнуто з Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на користь ОСОБА_3 158 грн. 74 коп. судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. На думку скаржника, різне стилістичне визначення таких складових заробітної плати та різні механізми їх нарахування не дають права позивачу як працівнику податкового органу на одночасне отримання і посадових окладів, і доплат за звання (ранг), і доплат за вислугу років. В апеляційній скарзі зазначив, що надбавка за вислугу років та винагорода за вислугу років є тотожними поняттями та одним і тим самим видом доплати позивачу.

Відповідно до вимог ст. 55 КАС України суд апеляційної інстанції провів заміну відповідача його правонаступником - Овруцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 у період з 20 жовтня 1994 року до 4 липня 2013 року працював на різних посадах у Народицькому відділенні Овруцької МДПІ, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.8-14).

ОСОБА_3. 20 жовтня 1994 року призначений на посаду державного податкового інспектора ДПІ по Овруцькому району.

1 лютого 1995 року присвоєно спеціальне звання - "Інспектор податкової служби ІІІ рангу" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1992 року №559 "Питання державної податкової служби в Україні".

29 жовтня 2002 року присвоєно чергове спеціальне звання посадових осіб органів державної податкової служби" (а.с.19).

4 липня 2013 року позивач відповідно до наказу №45-о від 3 липня 2013 року був звільнений із посади головного державного податкового інспектора Народицького відділення Овруцької МДПІ у зв'язку із скороченням чисельності працівників за п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України.

Оскільки у день звільнення з роботи ОСОБА_3 не було виплачено усі суми, що належать йому до сплати від Народицького відділення Овруцької МДПІ, він звернувся до суду за захистом порушених прав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, оскільки вважав, що терміни "надбавка за вислугу років" та "винагорода за вислугу років", є різними за юридичним змістом, рівнем правового регулювання, тощо.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, визначає Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-XII.

Змістом статті 1 цього Закону передбачено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Відповідно до частини другої статті 9 зазначеного Закону регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України. Із наведеної норми вбачається, що правове становище державних службовців, які працюють в апараті інших органів, може регулюватися іншими спеціальними законами. При цьому Закон України "Про державну службу" застосовується до таких службовців в частині, яка не врегульована спеціальним законом.

В свою чергу, статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності було урегульовано спеціальним законом - Законом України від 4 грудня 1990 року №509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Отже, правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки (на час виникнення правовідносин) визначались Конституцією України, Законом України "Про державну податкову службу в Україні", а в частині, що не врегульована ним - Законом України "Про державну службу".

Посадовою особою органу державної податкової служби за правилами ч.1 ст.15 Закону №509-XII може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання (ч.ч.5,6 ст.5 цього Закону).

Відповідно до вимог ст.15 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", в редакції, чинній на день виникнення спору, посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання, а тому і правовий статус посадових осіб державної податкової служби та проходження служби регулювався зазначеним спеціальним Законом.

Посади усіх інших працівників, які не мають спеціальних звань, віднесені до відповідних категорій посад державних службовців.

В свою чергу, відповідно до вимог ст.24 Закону України "Про державну службу" прийняття на державну службу, просування по ній службовців, стимулювання їх праці, вирішення інших питань, пов'язаних із службою, проводиться відповідно до категорій посад службовців, а також згідно з рангами, які їм присвоюються.

Класифікація посад державних службовців та їх категорії визначені правовими нормами ст.25 зазначеного вище Закону. Частина четверта вказаної статті прямо зазначає, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України.

Розмежування в статусі працівників податкової служби відображено і в постанові Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів". Так, в додатку №29 до вказаної постанови наведена схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів державних податкових інспекцій, які мають ранг державного службовця, а в додатку №30 - схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів державних податкових інспекцій, які мають спеціальні звання.

Враховуючи вищезазначене, законодавець чітко розмежував порядок та умови проходження служби працівників державної податкової служби, яким присвоєні спеціальні звання в силу вимог ст.15 Закону №509-XII (державні службовці з спеціальним статусом), та працівників, посади яких віднесені до відповідної категорії державних службовців із присвоєнням відповідного рангу державного службовця.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.97 №503-р (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року №1336) посади працівників державних податкових інспекцій, які не мають спеціальних звань, віднесені від четвертої до сьомої категорій посад державних службовців.

Згідно частин 2-7 ст.33 Закону України "Про державну службу" (в редакції на час виникнення спірних відносин) заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, розміри надбавки за вислугу років визначені законом, а повноваження щодо встановлення конкретних розмірів посадових окладів, запровадження інших надбавок, доплат делеговані Уряду України.

Встановлено, що Кабінетом Міністрів України 20.12.1993 року прийнята постанова №1049 "Про надбавки за вислугу років для працівників органів державної виконавчої влади" "Про надбавки за вислугу років для працівників органів виконавчої влади та інших державних органів" якою затверджено Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів державної виконавчої влади, яке не поширюється на службових осіб митних органів, працівників контрольно-ревізійної служби, податкової служби та інших органів, а також військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, для яких установлено інші умови і порядок виплати надбавок за вислугу років.

На виконання постанови Верховної Ради «Про введення в дію Закону України «Про державну службу», постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року №283 затверджено Положення про порядок обчислення стажу державної служби в державних органах.

Абзацами другим та третім пункту другого Порядку обчислення стажу державної служби, передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової та контрольно-ревізійної служби, а також на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

У межах своїх повноважень Кабінет Міністрів України видав постанову "Про Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання" від 12 вересня 1997 року №1013, якою встановлено порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання .

За змістом цього Порядку до стажу роботи, що дає право на одержання винагороди за вислугу років, включається час роботи: на посадах і в органах, визначених Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року №283; на підприємствах, в установах, та в організаціях на посадах бухгалтерів, економістів, фінансистів, юристів, інженерів-програмістів, інженерів, системотехніків, інженерів-електроніків, якщо ці працівники мали спеціальну освіту, працювали за фахом та перейшли на роботу до податкової адміністрації (інспекції) і зараховані на відповідну посаду.

Згідно Порядку №1013, розмір вказаної винагороди також, визначається залежно від стажу роботи і обчислюється виходячи з посадового окладу та надбавки за спеціальне звання у таких розмірах: від 1 до 2 років -5 відсотків, від 2 до 5 років -10, від 5 до 10 років-20, від 10 до 15 років-25, від 15 до 20 років-30, від 20 до 25 років-35, від 25 і більше років-40 відсотків.

Отже, основними складовими нарахування надбавки за вислугу років згідно ст.33 Закону України "Про державну службу" та Порядку №1013 є посадовий оклад та стаж роботи державної служби в державних органах. Відмінним складовими є відповідно, доплата за ранг та надбавка за спеціальне звання, а тому право на врахування такого стажу до стажу державної служби не можна ототожнювати з правом на отримання одночасно за ту ж саму роботу двох тотожних за суттю складових заробітних плат.

Встановлено, що позивач працював на різних посадах, був державним службовцем, однак мав спеціальний статус відповідно до приписів Закону України "Про державну податкову службу в Україні" з присвоєнням спеціального звання.

Так під час перебування на посадах мав спеціальне звання: з 20.12.1995 року "Інспектор податкової служби ІІІ рангу", 30.10.1998р. - "Інспектор податкової служби ІІ рангу", 01.11.2002р. "Інспектор податкової служби І рангу" у відповідності до ст.15 Закону України №509.

Посади, які займав позивач ні положеннями ст.25 Закону України "Про державну службу", а ні положеннями розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.97 №503-р. не відноситься до категорії державних службовців, а тому, позивачу і не присвоювався ранг державного службовця, відповідно відсутні підстави для додаткової виплати надбавки за вислугу років державної служби.

Як встановлено судом, позивач в період з 01.08.2001р. по 04.07.2013р. отримував в структурі заробітної плати винагороду за вислугу років, передбачену Порядком №1013 в розмірі від 20%.

Водночас, колегія суддів зазначає, що розмір надбавки за вислугу років яку отримував позивач як посадова особа органів державної податкової служби, що має спеціальне звання, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року №1013 є значно вищим від розміру надбавки, передбаченої ст.33 Закону України «Про державну службу».

Відтак, колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції, проте що позивач за вказаний період перебування на зазначених посадах мав право на отримання одночасно двох видів надбавок за вислугу років.

Суд не бере до уваги посилання суду першої інстанції на рішення Вищого адміністративного суду України щодо порядку визначення стажу державної служби та посилання представника Позивача на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2016 року, як на правову позицію в підтвердження правомірності позовних вимог, оскільки зазначена правова позиція судів, щодо врахування стажу роботи в органах податкової служби до стажу держаної служби, на думку колегії не свідчить про право позивача на одночасне отримання двох різновидностей доплат за вислугу років.

Перебуваючи на посадах в податковому органі, позивач в повному обсязі отримав винагороду за вислугу років як особа, що має спеціальне звання, а тому правові підстави для виплати надбавки за вислугу років передбаченої Законом України "Про державну службу", відсутні.

Проведення з позивачем розрахунку при звільненні в повному обсязі свідчить також про безпідставність його позовних вимог щодо стягнення певних коштів за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Перебування на вищевказаній посаді Позивач отримав в повному обсязі доплату за вислугу років як особа, що має спеціальне звання, а тому його право на отримання заробітної плати в повному обсязі не є порушеним і судовому захисту не підлягає.

З наведених вище підстав, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до ст.202 КАС України є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права. Відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду скасувати з прийняттям нової - про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "08" вересня 2015 р. скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "28" січня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Овруцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області вул. Сабурова,1/20,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11102

4,5 представнику позивача ОСОБА_4

- АДРЕСА_2.;

- АДРЕСА_3..

- ,