Постанова № 55312758, 22.01.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2016 року справа № 823/5/16

м. Черкаси

16 год. 13 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Авраменко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1, в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просить: визнати протиправним та скасувати наказ № 3242/к від 01.12.2015 "Про звільнення ОСОБА_1."; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області; стягнути з Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.12.2015 по день поновлення на посаді; стягнути з Головного територіального управління юстиції у Черкаській області моральної шкоди в сумі 3000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог Кодексу законів про працю України, зокрема, що звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Позивачу ж було запропоновано лише одну посаду, а не всі наявні вакантні посади. Також позивач посилається на порушення відповідачем при його звільненні вимог частини першої статті 42 КЗпП України в частині переважного права на залишенні його на роботі, а також вважає, що фактично скорочення його посади не відбулось.

Представник позивача у судовому засіданні позовну заяву підтримав з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував повністю з підстав викладених у письмових запереченнях, вважаючи позов безпідставним, а оскаржуване позивачем рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 наказом Державної реєстраційної служби України № 6/к від 03.01.2012 призначений на посаду начальника реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області зі збереженням 11 рангу державного службовця в порядку переведення з міськрайонного управління Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу. Покладено на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Пунктом 2 наведеної Постанови установлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.

Наказом Міністерства юстиції України від 30.01.2015 № 115/5 «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України» перейменовано головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі. Крім того, затверджено Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (пункти 1, 2 Наказу).

Вказаним наказом затверджено зміни до деяких нормативно-правових актів, зокрема, до Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року № 1707/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 року за № 759/19497 (пункт 5 Наказу).

Як вбачається з копії наказу начальника Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 22.09.2015 № 2400/к «Про зміну в організаційно-штатній структурі районних, міських, міськрайонних управлінь юстиції Черкаської області та попередження про звільнення» зобов'язано начальника відділу кадрової роботи та державної служби ГТУЮ у Черкаській області до 25.09.2015 попередити про звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України зокрема і ОСОБА_1 - начальника реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області. З даним наказом позивач ознайомлений 23.09.2015

Згідно наказу № 2400/к начальником Головного територіального управління юстиції у Черкаській області винесене попередження ОСОБА_1 (отримане 23.09.2015) про скорочення посади начальника реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області та запропонувати посаду державного реєстратора відділу юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Черкаського районного управління юстиції Черкаської області. Крім того, попереджено про наступне звільнення з займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП України після закінчення 2-х місячного строку у разі відмови позивачем обійняти запропоновану посаду.

01.12.2015 позивач звернувся до начальника Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з заявою, якою відмовився від запропонованої посади.

Наказом Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 01.12.2015 № 3242/к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Позивач, вважаючи своє звільнення незаконним, звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, який слід застосовувати додатково до норм Закону України «Про державну службу», трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно частини 2 статті 40 Кодексу законів про працю України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Статтею 49-2 Кодексу законів про працю України встановлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством (ч. 2 статті 49-2 КЗпП України).

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим, відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників (ч. 3 статті 49-2 КЗпП України).

Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства (ч. 5 статті 49-2 КЗпП України).

Частиною першою статті 42 Кодексу законів про працю України встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Пунктом 5 ч.1 ст. 42 КЗпП України, при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до роз'яснень пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. Іншого порядку Законом України «Про державну службу» не встановлено.

У відповідності до посвідчення НОМЕР_1 виданого департаментом соціальної політики Черкаської міської ради ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи та має право на пільги, встановлені ЗУ для ветеранів війни - інвалідів війни.

Згідно п. 14 ст. 13 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги, зокрема переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємств, установ, організацій.

Також, як зазначалось вище, Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року № 1707/5 «Про затвердження положень про територіальні органи Міністерства юстиції України» зокрема затверджено Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, до завдань яких віднесено ті ж функції та завдання, які виконувались реєстраційними службами. Судом встановлено, що відповідачем проведено реорганізацію районного управління юстиції Черкаської області в структуру якого включено реєстраційну служа.

30 листопада 2015 року начальником ГТУЮ у Черкаській області затверджено штатний розпис районних, міських, міськрайонних управліннь юстиції на 2015 рік, з якого вбачається, відсутньою посада начальника, проте наявна посада заступника начальника Черкаського районного управління юстиції Черкаської області з питань державної реєстрації. Крім того, дана посада була вакантною (інформація ГТУЮ Черкаської області) на час звільнення позивача.

За таких підстав суд вважає, що відповідачем не спростовано доводи позивача про можливість вирішити питання про його переведення.

Згідно роз'яснень пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч. 3 ст. 36 КЗпП в редакції від 19 січня 1995 року). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Крім того, відповідачем не надано доказів пропонування ОСОБА_1 всіх наявних вакантних посад, які останній може обіймати відповідно до своєї кваліфікації, у тому числі і посади заступника начальника Черкаського районного управління юстиції Черкаської області з питань державної реєстрації.

З нормативного тлумачення пункту 1 частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто вживає заходи до переведення працівника за його згодою на іншу роботу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в ухвалі від 4 серпня 2010 року та постановах від 10 березня 2015 року № 21-52а15, від 19 травня 2015 року № 21-107а15.

Відповідачем позивачу була запропонована лише посада державного реєстратора відділу юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Черкаського районного управління юстиції Черкаської області.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про недоведеність Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області правомірності своїх дій під час звільнення ОСОБА_1, з огляду на що позовні вимоги позивача у частині визнання протиправним та скасування наказу № 3242/к від 01.12.2015 "Про звільнення ОСОБА_1." визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на п. 9 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, що - начальник управління юстиції має заступників, у тому числі: заступника начальника управління юстиції з питань державної реєстрації або заступника начальника управління юстиції - начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану (при наявності в структурі управління юстиції лише відділу державної реєстрації актів цивільного стану) та заступника начальника управління юстиції - начальника відділу державної виконавчої служби або заступника начальника управління юстиції (при наявності в структурі управління юстиції двох та більше відділів державної виконавчої служби); заступники начальників управлінь юстиції призначаються на посади та звільняються з посад Міністром юстиції України за поданням начальника відповідного головного територіального управління юстиції. У випадку, якщо призначення особи на посаду заступника начальника управління юстиції здійснюється за результатами конкурсного відбору, Міністр юстиції України призначає таку особу за рекомендацією кадрової комісії.

Тобто, суд не погоджується з доводами представника відповідач, що позивачу необхідно було пройти співбесіду - 05.06.2015, оскільки останній не проходив конкурсний відбір, а призначення здійснює на підставі переведення у відповідності до норм КЗпП України.

Згідно частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Позивача звільнено з посади начальника реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області.

Згідно з частинами другою та третьою статті 36 КЗпП зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 28 жовтня 2014 року (№ рішення у ЄДРСР 41602330), у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак постанова суду в частині поновлення позивача та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про відшкодування моральної шкоди з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31.03.1995 року ( зі змінами та доповненнями) при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями, вини останнього в її заподіянні. Суд зокрема, повинен з'ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральної шкоди чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що позивач не обґрунтував підставу відшкодування йому моральної шкоди, оскільки не надав жодного доказу, який би підтверджував заподіяння такої шкоди, в зв'язку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Згідно частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163, 256 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Черкаській області № 3242/к від 01.12.2015 "Про звільнення ОСОБА_1.".

Зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області поновити ОСОБА_1 на посаді начальника реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.12.2015 по день поновлення на роботі.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді на час звільнення та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 27.01.2016