Постанова № 55312728, 27.01.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року справа № 823/3540/14

м. Черкаси

13 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Орленко В.І.,

за участю секретаря - Дудки Г.О.,

позивача ОСОБА_1 - особисто,

представника позивача ОСОБА_2 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського окружного адміністративного суду про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з Кіровоградського окружного адміністративного суду в порядку ч. 2 ст. 22 Кодексу адміністративного судочинства України надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського окружного адміністративного суду про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

В позовній заяві ОСОБА_1 просить поновити його на посаді помічника судді Кіровоградського окружного адміністративного суду; стягнути з Кіровоградського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.08.2014 до дня поновлення на роботі; стягнути з Кіровоградського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 28000,00 грн.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, обгрунтовуючи їх тим, що наказом Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.08.2014 №118-к ОСОБА_1 звільнено з посади помічника судді Кіровоградського окружного адміністративного суду ОСОБА_3. з 27 серпня 2014 року, як такого, що не пройшов випробувальний строк.

Позивач зазначає, що під час його перебування на посаді помічника судді до виконуваних ним посадових обов'язків суттєвих зауважень не було. Однак, після отримання ним виклику до військомату, мобілізації та повідомлення про це відповідача, йому у військовій частині вручено супровідний лист №19128/14 від 04.09.2014, копію наказу керівника апарату Кіровоградського окружного адміністративного суду №118-к від 27.08.2014 про звільнення ОСОБА_1, та копію подання судді Кіровоградського окружного адміністративного суду ОСОБА_3.

Тобто, фактично ОСОБА_1 було звільнено з підстав мобілізації до Збройних Сил України, але відповідачем для виправдовування своїх протиправних дій було сфабриковано підставу звільнення у вигляді подання судді Кіровоградського окружного адміністративного суду ОСОБА_3. про те, що позивач начебто не виконує все, що передбачено посадовою інструкцією.

Представник позивача зазначає, що службові документи, що стосуються його звільнення (зокрема, подання судді, доповідні записки, акт про відсутність на робочому місці у день звільнення) складені «заднім числом», оскільки не містять відміток про їх реєстрацію в установі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, до суду надіслав клопотання про розгляду справи без участі представника відповідача та письмові заперечення.

Відповідно до письмових заперечень відповідача, частина 4 статті 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Враховуючи те, що згідно ч. 5 ст. 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» помічники суддів з питань підготовки справ до рогляду підзвітні лише відповідному судді, підстави для мотивації та висновків у поданні щодо помічника судді знаходяться виключно у компетенції відповідного судді.

Посилання позивача на те, що його звільнення відбулось з причин мобілізації до Збройних Сил України є безпідставними, так як довідка Кіровоградського об'єднаного міського військового комісаріату про мобілізацію ОСОБА_1 надійшла до Кіровоградського окружного адміністративного суду вже 02.09.2014.

Заслухавши пояснення та доводи позивача та представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 №66-к ОСОБА_1 призначено на посаду помічника судді Кіровоградського окружного адміністративного суду ОСОБА_3. на час виконання нею повноважень судді цього ж суду, за її згодою, з 02 червня 2014 року, як такого, що успішно пройшов стажування, за переведенням з посади судового розпорядника цього ж суду; встановлено ОСОБА_1 випробувальний термін тривалістю 6 місяців. Підставою для складання наказу стали: заява ОСОБА_1 від 02.06.2014, подання судді Кіровоградського окружного адміністративного суду ОСОБА_3., погодження у встановленому порядку.

Згідно наказу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.08.2014 №118-к ОСОБА_1 звільнено з посади помічника судді Кіровоградського окружного адміністративного суду ОСОБА_3. з 27 серпня 2014 року, як такого, що не пройшов випробувальний строк. Підставою для видання наказу стало: подання судді ОСОБА_3. від 27.08.2014, погодження в установленому порядку.

Копія наказу про звільнення ОСОБА_1 від 27.08.2014 №118-к та копія подання судді ОСОБА_3. від 27.08.2014 отримані позивачем 04.09.2014, що підтверджується відповідною відміткою про отримання на супровідному листі №19128/14 від 04.09.2014.

Згідно письмових заперечень відповідача, 27 серпня 2014 року о 17 год. 35 хв. помічник судді Суров Сергій Олегович був відсутній на своєму робочому місці - у кабінеті №608; про поважні причини відсутності на роботі нічого не відомо. Про відсутність позивача на роботі у день звільнення складено відповідний акт та доповідну записку про відсутність на роботі працівника.

Відповідно до довідки Кіровоградського міського військового комісаріата від 14.01.2016 №316, з 27 серпня по 29 серпня 2014 року ОСОБА_1 перебував у Кіровоградському об'єднаному військовому комісаріаті з метою проходження медичного обстеження та уточнення облікових даних.

02.09.2014 Кіровоградським окружним адміністративним судом отримано повідомлення військового комісара Кіровоградського об'єднаного міського війського комісаріату від 01.09.2014 №3/2465 про мобілізацію ОСОБА_1, про що свідчить відмітка про отримання на повідомленні. Так, у вказаному повідомленні йдеться про те, що на виконання Указу Президента України від 21 липня 2014 року №607/2014 «Про часткову мобілізацію» лейтенант ОСОБА_1, 1990 року народження, 31 серпня 2014 року призваний по мобілізації до лав Збройних Сил України та на даний час проходить військову службу у військовій частині В-4533. Підстава: алфавітна книга військовозобов'язаних, які призиваються при мобілізації Кіровоградським ОМВК №50.

Згідно довідки військової частини-польова пошта В 4533 від 21.12.2015 №6624, ОСОБА_1 проходив службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у військовій частині польова пошта В4533 в період з 01.09.2014 (наказ по особовому складу від 01.09.2014 №35) по 20.10.2015 (наказ по особовому складу від 20.10.2015 №296) та займав посаду офіцера юридичної групи.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 26 Кодексу законів про працю України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.

Тобто, при випробуванні працівник вважається прийнятим на роботу, але з умовою, що укладений з ним трудовий договір буде розірвано, якщо він не витримає випробування.

Згідно з ч. 2 ст. 26 КЗпП у період випробування на працівників поширюється законодавство про працю та правила внутрішнього трудового розпорядку, умови колективного договору, положення про оплату праці, преміювання тощо.

Право працівника, який проходить випробування, обмежено лише відсутністю гарантії, що він і далі працюватиме після закінчення строку випробування.

Тобто, працівник повинен виконувати всі трудові обов'язки, покладені на нього трудовим договором і законодавством, а випробування не тягне жодних інших, окрім можливості звільнення за спрощеною процедурою, обмежень трудових прав працівника, зокрема й щодо оплати праці.

Відповідно до частини 2 статті 28 Кодексу законів про працю України якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

Враховуючи викладене, розірвання відповідно до статті 28 Кодексу законів про працю України трудового договору з працівником під час терміну випробування не можна визнати таким, що провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, оскільки працівник при прийнятті на роботу та наданні згоди на випробування фактично дає згоду і на можливість розірвання з ним трудового договору, якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність його роботі, на яку його прийнято.

Стаття 18 Закону України «Про державну службу» передбачає, що при прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування терміном до шести місяців.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про державну службу» регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті судів здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 88-р посади помічників суддів судів загальної юрисдикції віднесені до відповідних категорій посад державних службовців.

Єдині засади діяльності, правовий статус і умови діяльності особи, яка займає посаду помічника судді суду загальної юрисдикції (далі - помічник судді) визначені статтею 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та Положенням про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженим рішенням Ради суддів України від 25.03.2011 № 14.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) кожний суддя суду загальної юрисдикції може мати помічника, правовий статус і умови діяльності якого визначаються цим Законом та положенням про помічника судді, що затверджується Радою суддів України.

Частина 4 ст. 151 вказаного Закону визначає, що судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Згідно п. 2 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25.03.2011 № 14 (далі - Положення), помічник судді - це посадова особа, яка перебуває на державній службі, забезпечує виконання суддею відповідних повноважень та сприяє здійсненню правосуддя.

Відповідно до п. 6 Положення помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста або магістра і вільно володіє державною мовою.

Пункт 7 Положення передбачає, що судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Помічник судді призначається на посаду на час виконання суддею повноважень судді відповідного суду (п. 8 Положення).

Згідно п. 10 Положення призначення на посаду помічника судді здійснюється без конкурсного відбору на підставі письмового подання судді керівником апарату відповідного суду. У поданні на призначення помічника судді зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження претендента, громадянство, займана на час подання посада, посада на яку рекомендується претендент, володіння державною мовою. До подання додаються особиста заява претендента та інші документи, передбачені законодавством про державну службу.

Претенденту на посаду помічника судді за поданням судді може встановлюватись випробовування в порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".

Згідно п. 14 Положення порядок перебування на державній службі помічника судді регулюється Законом України "Про державну службу", іншими нормативно-правовими актами України.

Застосування заходів заохочення та дисциплінарного стягнення до помічника судді здійснюється керівником апарату відповідного суду за поданням судді (п. 15 Положення).

Пункт 19 Положення визначає, що помічник судді може бути звільнений з посади з дотриманням вимог законодавства про працю та Закону України "Про державну службу" на підставі заяви про звільнення за власним бажанням або за мотивованим поданням судді, а у випадку тривалої відсутності судді (тривале відрядження, відсторонення судді від посади, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною тощо) - за наказом керівника апарату відповідного суду.

Відповідно до подання судді ОСОБА_3. від 27.08.2014 про звільнення ОСОБА_1, за період з 02 червня 2014 року по 27 серпня 2014 року ОСОБА_1 до виконання своїх обов'язків ставиться недбало, у зв'язку з чим неналежно та не у повному обсязі виконує посадові обов'язки помічника судді, зокрема, не здійснює підбір актів законодавства та матеріалів судової практики, які необхідні для розгляду справи; не бере участь у попередній підготовці судових справ до розгляду; не готує за дорученням судді проекти судових рішень, інших процесуальних документів по справах, які розглядаються суддею, а якість підготовлених ним ухвал є незадовільною, оскільки ним невірно та помилково застосовуються норми матеріального та процесуального права, допускаються орфографічні помилки, у тому числі в іменах та найменуваннях сторін. Крім того, підготовка проектів ухвал та виготовлення супровідних листів здійснюється помічником з порушенням встановлених строків, що негативно відображається на своєчасності виклику сторін у судове засідання та випливає на порушення строків розгляду справи.

В поданні також йдеться про те, що ОСОБА_1 не своєчасно та не якісно виконує доручення щодо здійснення контролю надходження та приєднання до судової справи відповідних матеріалів, не координує роботу секретаря судового засідання та не надає йому методичну та практичну допомогу; а також не здійснює підготовку та оформлення статистичних даних, звітів, узагальнень, інформації про кількість і стан розгляду суддею справ усіх категорій. ОСОБА_1 систематично допускає порушення розпорядку роботи Кіровоградського окружного адміністративного суду: спізнюється на роботу, раніше встановленого часу залишає робоче місце під час обідньої перерви, при цьому своєчасно не повідомляє суддю про виникнення обставини, які зумовлюють його відсутність на робочому місці, що зумовлює необхідність вчинення суддею дій для з'ясування місцеперебування помічника.

В поданні судді від 27.08.2014 зазначається також, що суддя неодноразово спілкувалась з ОСОБА_1 та повідомляла його про необхідність сумлінного та своєчасного виконання ним обов'язків помічника судді та дотримання розпорядку роботи, однак належних висновків він не зробив.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що чинним законодавством України передбачена можливість звільнення помічника судді з посади за мотивованим поданням судді, в тому числі, про невідповідність працівника роботі, суд дійшов висновку, що під час прийняття наказу про звільнення ОСОБА_1 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Законом.

Під час судового розгляду справи позивачем не доведено, а судом не встановлено, що його звільнення відбулось з інших підстав аніж невідповідність його роботі та, як наслідок, не проходження випробувального терміну. Зокрема, позивачем не доведено, що причиною його звільнення стала його мобілізація до Збройних Сил України.

Відсутність відмітки про реєстрацію відповідачем окремих службових документів про звільнення ОСОБА_1 (зокрема, подання судді) в установі не підтверджує факт звільнення позивача "заднім числом", та відсутність правових підстав для звільнення. Крім того, суд зазначає, що чинне законодавство України не передбачало обов'язкової реєстрації в установі такого службового документа як подання (в даному випадку, подання судді).

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що під час судового розгляду не встановлено, що звільнення ОСОБА_1 відбулось без законних підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 29.01.2016.