Постанова № 55312428, 19.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 р. Справа № 804/14271/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенко П.О., при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Дістрібушн»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі

м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайм Дістрібушн» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06.08.2015 року № 0000482202 та № 0000492202.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Тайм Дістрібушн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 2943/04-62-22-19/36482038 від 12.06.2015 року. На підставі акту перевірки податковим органом винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, які позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони були прийняті всупереч нормам діючого законодавства. Крім того, позивач зазначає, що висновки, зазначені у акті перевірки є суб'єктивною думкою податкового органу і не ґрунтуються на вимогах закону. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на надані суду письмові заперечення, у яких зазначено, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими, а тому винесені податкові повідомленні - рішення є такими, що відповідають вимогам діючого законодавства, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайм Дістрібушн» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області як платник податків.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача у період з 15.05.2015 року по 05.06.2015 року була проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ «Тайм Дістрібушн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 2943/04-62-22-19/36482038 від 12.06.2015 року.

Вищевказаною перевіркою встановлено порушення:

- пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп.138.1.1 п. 138.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 443054 грн., в тому числі в 2013 році у сумі 342167 грн. та у 2014 році у сумі 100887 грн.;

- п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 94106 грн., в тому числі за березень 2013 року у сумі 6969 грн., за червень 2013 року - 7278 грн., за вересень 2013 року - 7439 грн., за грудень 2013 року - 6180 грн., за березень 2014 року - 56316 грн., за жовтень 2014 року - 1762 грн., за листопад 2014 року - 3610 грн., за грудень 2014 року - 4552 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем були подані заперечення на акт перевірки, проте листом № 3045/10/04-62-72-02 від 06.08.2015 року відповідач відмовив у перегляді висновків акту перевірки.

На підставі висновків акту перевірки, 06.08.2015 року відповідачем були винесені податкові повідомлення - рішення: № 0000482202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 553817 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем - в тому числі за основним платежем - 443054 грн., штрафні санкції - 110763 грн. 50 коп.; № 0000492202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 141159 грн., в тому числі, за основним платежем - 94106 грн., штрафні санкції - 47053 грн.

Суд вважає вищевказані податкові повідомлення - рішення правомірними та такими, що не підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що документальною перевіркою встановлено наявність (декларування) господарських взаємовідносин: з ТОВ «Алюр ЛТД» згідно укладеного договору про поставку рекламної продукції; з ОСОБА_3 згідно укладеного договору про надання юридичних та консультаційних послуг №1-14/10 від 03.01.2014 року; з ТОВ «Галеас», з Приватною фірмою «Расчетно - Проектное инженерное бюро Гидропневмопроект» згідно укладеного договору №53 від 21.11. 2013 року про надання послуг; з ТОВ «Альянс Маркет» згідно укладеного договору про надання послуг; з ТОВ «Ніас Енерго» згідно укладеного договору про надання послуг; з ТОВ «Карма -а» згідно укладеного договору про надання послуг; з ТОВ «Крістенс» згідно укладеного договору про надання послуг; з ТОВ «ТД «Восток Трейд» згідно укладеного договору №132 від 25.06. 2013 року про надання послуг; з ФОП «ОСОБА_4.» згідно укладеного договору про надання послуг; з ТОВ «Дакорт».

На підтвердження реальності виконання господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг у рамках господарської діяльності, позивач подав суду копії договорів, додаткових угод, замовлень, акти прийому - передачі.

Разом з тим, подані позивачем документи не дозволяють встановити реальність виконання розглядуваних операцій та факт їх використання у господарській діяльності позивача, з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Для здійснення маркетингової діяльності підприємство повинно проводити комплексні дослідження ринку здійснювати аналіз ринку, сегментувати ринок, позиціонувати товар, розробляти маркетинг - мікс (маркетинговий комплекс) тощо.

Головною умовою для врахування у складі податкових витрат на проведення маркетингових послуг є їх документальне підтвердження та зв'язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку.

Підтвердженням зв'язку витрат на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб'єкта господарювання можуть бути наказ по підприємству на необхідність проведення таких маркетингових досліджень, час проведення, територію, межі тощо, договір на проведення маркетингових досліджень, із зазначенням виду маркетингових досліджень, мету їх проведення тощо.

Суд звертає увагу, до перевірки позивачем не надано наказу по підприємству про нагальну необхідність ТОВ «Тайм Дістрібушн» придбання маркетингових послуг щодо просування товару за рахунок частини власного прибутку.

Також, в підтвердження фактичного отримання маркетингових послуг можуть бути надані акт приймання-передачі послуг або інший документ, що підтверджує фактичне надання таких послуг, звіт про проведення маркетингових досліджень, у якому мають бути викладені результати таких досліджень і надані рекомендації замовнику.

Акт приймання-передачі послуг повинен мати всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені п. 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: назву документа (форми), дату і місце складання, найменування підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції.

Розділ акта приймання-передачі послуг, у якому викладено суть господарської операції, має за змістом відповідати даним договору на надання маркетингових послуг і даним звіту про проведені маркетингові дослідження.

Крім того, в актах виконаних робіт мають бути конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також зазначено, в чому виражено їх результат.

У звіті про проведення маркетингових досліджень повинна міститися інформація наприклад: про аналіз конкуренції між найбільшими виробниками на оптовому та роздрібному ринках продажу і оцінку рівня конкуренції, основні тенденції розвитку ринку, динаміку зміни цін, асортимент продукції (товару), політику ціноутворення, аналіз імпорту й експорту продукції (товарів) та їх вплив на ринок, потенційних споживачів і кількісні показники (місткість ринку) планованого продажу, прогнозний план продажу, оцінку ризиків, фінансовий план, аналіз ефективності проекту, прогнозний рівень рентабельності, термін окупності проекту, висновки та рекомендації за результатами проведеного дослідження.

Отже, лише при дотриманні вищезазначених умов платники податку мають право віднести витрати на маркетингові послуги до складу податкового кредиту.

Суд зауважує на тому, що до перевірки не надано жодного звіту про результати надання послуг у звітному періоді, а надані до перевірки акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не містять необхідних даних про зміст і обсяг господарської операції (деталізації об'єкта надання послуг - їх виду, кількості, місця виконання тощо) та іншої інформації, згідно з якою можливо зробити висновок щодо реального виконання цих послуг.

Отже, вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ «Тайм Дістрібушн» для отримання маркетингових послуг розумної економічної причини (ділової мети) у визначенні пп. 14.1.231 п. 14.1 ст.14 ПКУ, як такої, що може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської операції.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що витрати - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до пп. 14.1.36. пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Підпунктом "г" підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 ПК України передбачено, що до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Підпунктом 140.1.6 пункту 140.1 статті 140 ПК України передбачено, що при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення, як, зокрема, будь-які витрати із страхування фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, їло перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Згідно пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від гені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж і фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З огляду на вищевикладене, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської і операції.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат і враховуватись при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених документів.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що надані позивачем для перевірки документи, на підставі яких до складу витрат включена вартість послуг, рекламна продукція, оформлена як маркетингові послуги, придбані у вище вказаних підприємств не можуть бути достатнім підтвердженням того, що у процесі надання вказаних послуг підприємством-виконавцем була проведена певна робота і одержані результати, які замовник може використати в діяльності, що приносить дохід.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення були прийняті правомірно, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Дістрібушн» - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 20.11.2015р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 20.11.2015р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита