Ухвала суду № 55312344, 21.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2016 р. м. Київ К/800/42044/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 27 липня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2015 року у справі № 236/607/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Красний Лиман Донецької області третя особа: державне підприємство „Донецька залізниця" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Красний Лиман Донецької області, в якому просив визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м.Красний Лиман Донецької області щодо відмови у призначенні йому пенсії за вислугу років та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за вислугою років на підставі ст. 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення" з 28.07.2014 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в 2014 році, після досягнення 55-річного віку, він звернувся до управління Пенсійного фонду України в м.Красний Лиман за оформленням пенсії за вислугою років, на підставі ст.55 Закону України „Про пенсійне забезпечення" . Право для отримання даного виду пенсії у нього виникло у зв'язку з тим, що він тривалий час працював у вагонному депо Сіль ДП „Донецька залізниця" на різних посадах, а з 09.01.1985 року по 08.01.2001 рік працював оглядачем вагонів. Даний вид професії, згідно Постанови КМУ від 12.10.1992 року надавав йому право виходити на пенсію за вислугою років. Рішенням №16 від 28.07.2014 року управління Пенсійного фонду України в м.Красний Лиман йому було відмовлено в призначені даного виду пенсії оскільки з необхідних для призначення пенсії за вислугою років 12,6 років стажу, в нього наявні лише 12 років та 14 днів, з тих підстав, що в період з 1986 року по 1991 рік він працював на посаді оглядача вагонів пункту контрольно-технічного (ПКТО) обслуговування станції, яка в вищевказаній Постанові відсутня як така, що дає право на пільгову пенсію. Вважає дії УПФ України в м. Красний Лиман Донецької області протиправними та просить зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області призначити йому пенсію за вислугою років з 28.07.2014 року.

Постановою Краснолиманського міського суду Донецької області від 27 липня 2015 року, залишеною без зміну ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2015 року, в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами вимог чинного законодавства, ухвалити по справі нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що позивач по досягненню 55-річнрого віку звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно ст.55 Закону України „Про пенсійне забезпечення" . Рішенням №16 від 28.07.2014 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, передбаченої ст. 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення", у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років - 12 років 6 місяців. У рішенні зазначено, що згідно записів трудової книжки, позивач працював з 05.04.1983 року по 08.11.1985 року слюсарем з ремонту рухомого складу магістральних залізниць, зайнятих на пунктах технічного обслуговування вагонів станції Сіль 2 класу, з 09.01.1985 року по 07.02.1986 року, з 27.11.1991 року по 10.04.1992 року, з 12.12.1992 року по 08.10.2001 року оглядачем вагонів, оглядачем-ремонтником вагонів магістральних залізниць, зайнятий на пунктах технічного обслуговування вагонів станції Сіль 2 класу та пункті технічного обслуговування вагонів станції Сіверськ 2 класу. Згідно наданих довідок та трудової книжки стаж роботи за вислугу років складає 12 років 14 днів. Право на пенсію за вислугу років позивач буде мати при виконанні умов пункту „а" ст.55 Закону України „Про пенсійне забезпечення", тобто наявності 12 років 6 місяців роботи.

Також судами встановлено, що згідно із записами у трудовій книжці позивач наказом №76 від 22.03.1983 року прийнятий на роботу в вагонне депо Сіль Донецької ордена Леніна залізниці в якості робочого 2-го розряду з навчанням на столяра на поточний ремонт вагонів. Наказом №96 від 05.04.1983 року переведений слюсарем з ремонту рухомого складу по 3-му розряду на пункті технічного обслуговування Сіль. Наказом №9 від 11.01.1985 року переведений на посаду оглядача вагонів по 4-му розряду пункту технічного обслуговування Сіль. Наказом №29/л від 07.02.1986 року переведений на посаду оглядача вагонів по 4-му розряду пункту контрольно-технічного обслуговування Сіль. Наказом №589 від 27.11.1991 року на підставі вказівки МПС №183у від 21.08.1991 року ПКТО Сіверськ перейменовано на пункт технічного обслуговування Сіверськ. На підставі наказу №62 від 10.04.1992 року переведений бригадиром на поточний отцепочний ремонт вагонів. На підставі наказу №25 від 14.12.1992 року переведений оглядачем-ремонтником 4 розряду на пункт технічного обслуговування ст. Сіверськ. Наказом №143 від 01.09.1993 року переведений оглядачем вагонів по 4-му розряду ПТО Сіль. Наказом 287 від 04.11.1997 року переведений старшим оглядачем вагонів по 5-му розряду ПТО Сіль. Наказом №22 від 17.03.2000 року у зв'язку зі зміною штатного розпису професія оглядача вагонів перейменована на оглядача - ремонтника вагонів по 4-му розряду ПТО Сіль. На підставі наказу №107/л від 08.10.2001 року звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Довідкою вагонного депо Красний Лиман ДП „Донецька залізниця" від 17.02.2014 року №23 підтверджується виконання ОСОБА_1 робіт в особливих умовах праці, безпосередньому виконанні організації перевезень та забезпечення безпеки руху на залізничному транспорті за професією (посадою) слюсар з ремонту рухомого складу магістральних залізниць, зайнятий на пунктах технічного обслуговування станції Сіль 2 класу в період з 05.04.1983 року (наказ № 96 від 05.04.1983 року) по 08.01.1985 року - 3 роки 2 місяці 17 днів (а.с 60).

Довідкою вагонного депо Красний Лиман ДП „Донецька залізниця" від 17.02.2014 року №24 підтверджується виконання позивачем робіт в особливих умовах праці, безпосередньому виконанні організації перевезень та забезпечення безпеки руху на залізничному транспорті за професією (посадою) оглядача вагонів, оглядача - ремонтника вагонів магістральних залізниць, зайнятий на пунктах технічного обслуговування вагонів станції Сіль 2 класу та пункті технічного обслуговування вагонів станції Сіверськ 2 класу в періоди: з 09.01.1985 року (наказ № 9 від 11.01.1985 року) по 07.021.1986 року; з 27.11.1991 року (наказ № 589 від 27.11.1991 року) по 10.04.1992 року; з 12.12.1992 року (наказ № 225 від 14.12.1992 року) по 08.10.2001 року (наказ №107/л від 08.10.2001 року)

Згідно листа вагонного депо Красний Лиман ДП „Донецька залізниця" від 10.11.2014 року № 172/2332 вагонного депо Сіль було реорганізоване у вагонне депо Красний Лиман з 01.04.2013 року, інформація про складання довідок 2012-2013 роках по вагонному депо Сіль у вагонному депо Красний Лиман відсутня.

Листом вагонного депо Красний Лиман ДП „Донецька залізниця" від 13.11.2014 року № 172/ 2391 позивач був повідомлений про те, що ідентичність робіт оглядача вагонів на ПТО та ПКТО можна встановити шляхом порівняння атестації робочих місць. Однак у зв'язку з тим, що у складі вагонного депо Красний Лиман таких виробничо-технологічних підрозділів як ПКТО немає, порівняти атестації не представляється можливим.

Також, листом УПФУ в м. Красний Лиман Донецької області від 11.02.2015 року за вих. № 3/М-19-01-15 позивач був повідомлений про те, що стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, складає 9 років 14 днів та роз'яснено, що періоди роботи оглядачем вагонів пункту контрольно-технічного обслуговування (ПКТО) станції в період з не зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки посада оглядача вагонів ПКТО не передбачена Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів № 583 від 12.10.1992 р..

Не погодившись з вищезазначеними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суди першої так апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову послалися на ті обставини, що відповідачем правомірно було відмовлено в призначенні позивачеві пенсії за вислугу років, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності відмови відповідача у призначені пенсії позивачу відповідно ст.55 Закону України „Про пенсійне забезпечення" як працівнику, який забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті за затвердженими КМУ списками професій і посад.

Відповідно пункту „а" ст.55 Закону України „Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають: а) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. 583 затверджений Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, до якого включені - оглядачі вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу; - Оглядачі-ремонтники вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу.

Спір між сторонами виник щодо не зарахування періодів роботи позивача оглядачем вагонів пункту контрольно-технічного обслуговування (ПКТО) станції, оскільки відповідач вважає, що посада оглядача вагонів ПКТО не передбачена Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів № 583 від 12.10.1992 р..

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач працював тривалий час оглядачем вагонів на пунктах технічного обслуговування. Згідно записів у трудовій книжці позивача наказом №589 від 27.11.1991 року на підставі вказівки МПС №183у від 21.08.1991 року ПКТО Сіверськ перейменовано на пункт технічного обслуговування Сіверськ.

Розглядаючи вказаний спір судами попередніх інстанцій не встановлено, який конкретно період роботи позивача оглядачем вагонів відповідачем не врахований, чи змінювалися умови роботи, а саме, оглядача вагонів при перейменуванні пункту контрольно-технічного обслуговування (ПКТО) Сіверськ на пункт технічного обслуговування Сіверськ, має суттєве значення для правильного вирішення спору.

З урахуванням вищенаведеного судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції та і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст.159,195 КАС України.

Відповідно до ст.227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Виходячи з наведеного судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права, що не дає можливості суду касаційної інстанції визначитися у правильності їх висновків та правовій оцінці обставин у справі.

За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки судів першої і апеляційної інстанцій, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої та апеляційної інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 27 липня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2015 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді: