Ухвала суду № 55311966, 20.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

"20" січня 2016 р. м. Київ К/800/12385/15

К/800/12440/15 К/800/13573/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Смоковича М.І.,Чумаченко Т.А.,

секретаря судового засідання: Носенко Л.О.,

за участю представників непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» - Олійника О.С., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Шевченка Ю.А., Національного банку України - Парової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» до Національного банку України, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, за касаційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» та Національного банку України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2014 року непідприємницьке товариство «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» звернулось до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило:

визнати протиправними дії Національного банку України щодо повернення без виконання реєстру платіжних вимог № 1330/4 від 08.07.2014 та від 13.08.2014, складених у межах ВП № 43111901;

зобов'язати виконати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 у справі № 826/6306/13-а шляхом безспірного списання з банківських рахунків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб грошові кошти в сумі 2310351,45 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Національного банку України щодо повернення без виконання реєстру платіжних вимог №1330/4 від 13.08.2014, винесених у межах ВП № 43111901, з посиланням на статтю 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі непідприємницьке товариство «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ», з урахуванням вимог заяви від 23.12.2015, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове судове рішення у цій частині про задоволення позовних вимог.

У касаційній скарзі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та закрити провадження у справі.

У касаційній скарзі Національний банк України, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить змінити постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Національний банк України у запереченні на касаційну скаргу непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ», просить відмови у її задоволенні.

Непідприємницьке товариство «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» у запереченнях на касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України, просить відмови у їх задоволенні.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційних скарг з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 у справі № 826/6309/13-а за позовом Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» до Фонду гарантування вкладів фізичних собі, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» Соловйової Н.А, зокрема, зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути Непідприємницькому товариству «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» пенсійні активи у розмірі 2310351 грн. 45 коп., розміщені у ПАТ «Банк «Таврика» згідно договору банківського вкладу від 29.07.2010 № 698.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 28.04.2014 відкрито виконавче провадження 43111901 про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повернути Непідприємницькому товариству «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» пенсійні активи у розмірі 2 310351 грн. 45 коп., розміщені у ПАТ «Банк «Таврика» згідно договору банківського вкладу від 29.07.2010 № 698.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014 за заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб роз'яснено, що порядок виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 у справі № 826/6309/13-а в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повернути Непідприємницькому товариству «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» пенсійні активи у розмірі 2310351 грн. 45 коп., розміщені у ПАТ «Банк «Таврика» згідно договору банківського вкладу від 29.07.2010 № 698, має виконуватись Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів, джерела яких визначаються статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» та у відповідності до вимог статей 57, 65, 66 Закону України «Про виконавче провадження».

18.06.2014 між Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб укладено кредитний договір про надання кредитної лінії № 1351.

18.07.2014 державним виконавцем до Національного банку України направлено реєстр платіжних вимог № 1330/4 від 08.07.2014 про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб пенсійних активів позивача у розмірі 2310351 грн. 45 коп.

21.07.2014 Національний банк України повернув без виконання вказані вимоги з відміткою «повертаємо без виконання відповідно до пункту 2.18 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою правління НБУ від 21.01.2004 № 22 (рахунок відсутній)».

21.07.2014 між Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб укладено додатковий договір від № 2/1366, яким Фонд гарантування вкладів фізичних осіб передав у заставу Національного банку України майнові права на всі кошти, які знаходяться на рахунках Фонду, відкритих в Операційному управлінні.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна застава рухомого майна Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зареєстрована 22.08.2014.

13.08.2014 державним виконавцем повторно направлено до Національного банку України реєстр платіжних вимог про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб пенсійних активів позивача у розмірі 2 310351 грн. 45 коп.

Листом від 28.08.2014 Національний банк України повідомив про відсутність підстав для виконання платіжних вимог від 13.08.2014 у зв'язку із неможливістю списання коштів з рахунку платника за наявності заборони відчуження коштів, які обліковуються на рахунках платника.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Відповідно до частин 1-2 та у редакції на час спірних правовідносин частини 4 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 (далі - Закон № 606-XIV) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У частинах 1, 2 статті 57 Закону № 606-XIV передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Порядок звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи у статті 65 Закону № 606-XIV, згідно з частиною першою та четвертою якої у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Порядок звернення стягнення на інше майно боржника - юридичної особи передбачено у статті 66 Закону № 606-XIV, за змістом частини першої якої у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

За таких обставин постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 у справі № 826/6309/13-а, з урахуванням ухвали того ж суду від 04.06.2014 про її роз'яснення, підлягає виконанню шляхом накладення арешту на кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах суми боргу та подальшому стягненні таких коштів, в разі відсутності коштів - звернення стягнення на інше майно.

Вказані висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та ґрунтуються на неповно досліджених обставинах справи.

Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014 про роз'яснення судового рішення, на яку посилалися суди попередніх інстанцій у цій справі як на одну із підстав для задоволення позову, скасована ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 грудня 2014 року (справа № К/800/34316/14), у роз'ясненні постанови від 16.10.2013 відмовлено.

Питання щодо порядку виконання судового рішення шляхом стягнення пенсійних активів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до положень Законів України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «Про Національний банк України» не досліджувалось, висновки з цього приводу у судових рішеннях відсутні.

Як вбачається із матеріалів справи, факт укладення кредитних договорів між Національним банком України і Фондом гарантування вкладів фізичних осіб встановлений лише на підставі усних пояснень. Самі договори предметом судового дослідження не були, умови цих договорів не відомі.

За змістом статті 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З врахуванням описаного суд касаційної інстанції позбавлений можливості виправити вказаний недолік, тому судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» та Національного банку України задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: