Ухвала суду № 55311556, 19.01.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 681/1348/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дідек М.Б.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

19 січня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Совгири Д. І. Білоуса О.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника відповідача: Лебедюка Максима Володимировича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 20 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області (далі УПФУ в Полонському районі) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 20 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача та перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити із наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 05.02.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 року, задоволено позов ОСОБА_3 до УПФУ в Полонському районі, яким останнє зобов'язано здійснити позивачу перерахунок пенсії державного службовця, включивши до сум заробітньої плати для обчислення пенсії, всі складові заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески. На виконання рішення суду, відповідачем в червні 2015 року здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу. Доплату до пенсії за період з 26.04.2014 року по 30.05.2015 року проведено з врахуванням індексації пенсії в розмірі 62,63 грн.

Після отримання вищевказаних коштів позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає, що позивач з порушенням строків виплатив йому перераховану пенсію, а тому він має право на компенсацію втрати частини доходів, крім того на його думку, відповідачем незаконно утримано з нього кошти в сумі 3112,79 грн.

Відмовляючи в задовленні позову, суд першої інстанції виходив з того, що перераховані в червні 2015 року за рішенням суду кошти, виплачені УПФУ в Полонському районі ОСОБА_3 в тому ж місяці, а тому підстав для компенсації втрати частини доходу немає, крім того позивачем не доведено, що відповідач утримав з нього кошти в сумі 3112,79 грн.

Колегія суддів погоджується за такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи та організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2000 року № 1058-4, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ, Кабінет Міністрів України 21 лютого 2001 року прийняв постанову № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно абз. 1 п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Таким чином, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії), порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання) та затримка виплати доходів один і більше календарних місяців.

Як встановлено із наявної в матеріалах справи довідки-розрахунку доплати по пенсійній справі № 13655 ОСОБА_3 за період з 01.06.2014 року по 30.06.2015 року з врахуванням судового рішення, перерахунок пенсії позивачу відповідачем було проведено червні 2015 року та в цьому ж місяці здійснено доплату до пенсії в сумі 2157,45 грн. за основною відомістю.

Що стосується тверджень позивача про те, що відповідач повинен компенсувати невчасно отримані ним кошти з моменту набуття постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 05.02.2015 року (10.03.2015 року), то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до чинного законодавства, компенсації підлягають тільки ті кошти, які вже були нараховані, а як вбачається із доказів наданих відповідачем, перерахунок пенсії був ним здійснений тільки в червні 2015 року.

Доводи апелянта про те, що УПФУ в Полонському районі протиправно було змінено базовий місяць для індексації пенсії на червень 2014 року в зв'язку з чим відбулося утримання з його песії в сумі 3112,79 грн., не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та спростовуються доказами наданими відповідачем, з яких вбачається, що доплата до пенсії ОСОБА_3 здійснювалася з врахуванням індексації пенсії в розмірі 62,63 грн. і ніяких коштів з останнього не утримувалося.

Варто також зазначити, що висновки позивача про отримання відповідачем переплати з його пенсії, грунтуються тільки на зроблених ним особистих розрахунках.

Враховуючи викладене, суд апеляційної вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків про правомірність дій відповідача щодо перерахунку та строку виплати позивачу коштів, відповідно до постанови Полонського районного суду Хмельницької області від 05.02.2015 року у справі № 681/2300/14-а та відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції обґрунтовані, постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 20 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 25 січня 2016 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Совгира Д. І. Білоус О.В.